Сезонна залежність продуктивності свиноматок данського походження від конструктивних особливостей систем вентиляції приміщень у період опоросу та лактації

Abstract

В роботі порівнювалась річна динаміка відтворювальних якостей свиноматок данського походження при утриманні їх в приміщеннях промислового комплексу за різних систем створення мікроклімату в умовах степу України. Не встановлено закономірностей за загальною кількістю народжених поросят, багатоплідністю, великоплідністтю, масою гнізда поросят при народжені та кількістю поросят при відлученні у свиноматок, які утримувались під час підсисного періоду у станках з класичною вентиляцією та вентиляцією типу «Екзатоп». Водночас за останньої встановлено суттєве перевищення на 0,46 – 0,51 кг, або 6,83 – 8,37% маси одного поросяти та на 5,87 – 7,73 кг або 6,26- 8,37% маси гнізда при відлучені. Також комплексний оціночний індекс виявився вищим у тварин, які утримувались в цьому приміщені. Встановлено, що пора року суттєво вплинула на показники відтворення у свиноматок, які утримувались в приміщеннях за обох систем вентиляції. Кращими вони виявились у зимово-весняний період року, гіршими – в літньо-осінній. Найвищим багатопліддям відрізнялись тварини, опороси яких припадали на зимову та лінію пори року за обох систем вентиляції 15,14 – 14,78 голови, а найнижчими вони виявились восени 13,97 – 14,52 (р<0,001). Краща збереженість поросят встановлена навесні 95,20 – 94,47%, а гірша влітку – 88,30 – 91,06% (р<0,05). В перехідні пори року вона мала проміжне значення. Кількість поросят при відлучені також виявилась найвищою у весняну пору року 13,91 – 13,86 голів, тоді як восени вона склала 12,93 – 13,14 голів (р<0,01). Маса одного поросяти при відлучені була найвищою взимку 6,88 – 7,35 кг, а найнижчою влітку 6,07 – 6,53 кг (р<0,001). Маса гнізда поросят при відлучені виявилась найвищою взимку 94,39 – 101,00, а найнижчою восени – 79,38 – 87,11 (р<0,001). За комплексом відтворювальних ознак, розрахованих як оціночний індекс, кращі показники були у свиноматок взимку 49,25 – 50,03, а найгірші восени – 46,41 – 46,90. Шляхом дисперсійного аналізу встановлено, що на відтворювальні ознаки свиноматок мали вплив як пора року так і система вентилювання приміщення. Більшою силою впливу відрізнялась пора року, яка вірогідно вплинула на масу одного поросяти на 21,25% та масу гнізда при відлучені – 19,65%, збереженість поросят до відлучення на – 11,74% та багатоплідність – 7,55%. Водночас система вентилювання приміщень мала нижчу силу впливу на ці показники – на масу одного поросяти на 10,55% та масу гнізда при відлучені – 5,69%, збереженість поросят до відлучення на – 4,09%, а на багатоплідність вона не мала суттєвого впливу. Взаємодія цих двох факторів практично не впливала на зміну досліджуваних показників. В работе сравнивалась годовая динамика воспроизводственных качеств свиноматок датского происхождения при содержании их в помещениях промышленного комплекса при различных системах создания микроклимата в условиях степи Украины.