Аналіз положень теорії обмежень у контексті організації системи сталого землекористування

Abstract

В статті проаналізовано базові положення теорії обмежень, визначено їх сутність та вектори спрямованості. Проведено порівняльну характеристику особливостей виробничого процесу на промислових підприємствах та сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, визначено групи факторів, що здійснюють вплив на еколого-економічний результат їх діяльності. Досліджено ефективність методології коригування механізмів управління, що базується на виокремленні слабких місць (ключових обмежень) організаційного процесу з подальшим спрямуванням зусиль на їх блокування чи переорієнтацію з негативного характеру впливу на доданий. Розглянуто наявну можливість введення основних принципів теорії обмежень до системи сталого сільськогосподарського землекористування як таких чинників, що мають не лише підвищувати ефективність виробничого процесу (економічна складова), а й сприяти збереженню продуктивних властивостей землі (екологічна складова). В статье проанализированы основные положения теории ограничений, определены их сущность и векторы направленности. Проведена сравнительная характеристика особенностей производственного процесса на промышленных предприятиях и сельскохозяйственных предприятиях. В частности, определены группы факторов, оказывающих влияние на эколого-экономический результат их деятельности. Исследована эффективность методологии корректировки механизмов управления, основанный на выделении слабых мест (ключевых ограничений) организационного процесса с последующим направлением усилий на их блокирования или переориентацию с негативного характера воздействия на добавленный. Рассмотрены имеющуюся возможность ввода основных принципов теории ограничений к системе устойчивого сельскохозяйственного землепользования как таковых факторов, имеющих не только повышать эффективность производственного процесса (экономическая составляющая), но и способствовать сохранению производительных свойств земли (экологическая составляющая).