Патологоанатомічні прояви мультиорганної патології за спонтанного ієрсиніозу собак

Abstract

У роботі представлено матеріали стосовно патоморфологічних змін в органах собак, хворих на кишковий ієрсиніоз, перебіг якого досі вважається переважно безсимптомним. Метою досліджень було з’ясувати основні патоморфологічні зміни у собак за спонтанного кишкового ієрсиніозу, викликаного збудником Y. enterocolitica. Для досягнення мети протягом 2017–2020 років проводили патологоанатомічні та патоморфологічні дослідження 12 трупів собак 8–22-місячного віку, що мали лабораторно підтверджений діагноз на кишковий ієрсиніоз як моноінфекцію, а також три трупа за ускладнення хвороби інфекційним гепатитом та два трупа – за ускладнення псевдомонозом. Матеріал для досліджень відбирали при проведенні автопсії собак, загиблих внаслідок спонтанного кишкового ієрсиніозу за гострого, рідше хронічного, перебігу, а також при ускладненні його іншими інфекційними хворобами. Фіксацію патологічного матеріалу (шматочки легень, печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, шлунку, тонкого та товстого кишечнику, нирок) і виготовлення парафінових зрізів проводили відповідно до загальноприйнятої методики. Отримані зрізи забарвлювали гематоксиліном за Караці та водним розчином еозину. Найбільш суттєві зміни виявлені в органах шлунково- кишкового тракту (застійні, катарально-геморагічні процеси за гострого перебігу, а також атрофічні та продуктивні за хронічного), печінці (білкові та жирові дистрофії, локальні ділянки некробіозу та цитоліз гепатоцитів), селезінці (делімфотизація білої пульпи) і в нирках (ознаки зернистої та гіаліново-краплинної дистрофії епітелію канальців і дистрофічно-атрофічні процеси в клубочках), характерні для септицемії та токсемії. На основі проведеного аналізу літературних джерел, а також результатів власних досліджень з’ясовано, що кишковий ієрсиніоз собак є хворобою, яка має поліорганну патологію, проте за схожістю клінічних проявів і відсутністю в лабораторіях специфічних діагностикумів маскується під інші бактеріальні та вірусні захворювання. Виявлений авторами комплекс патоморфологічних змін в органах загиблих тварин, з урахуванням результатів серологічних і патологоанатомічних досліджень, можна вважати базовим протоколом діагностування кишкового ієрсиніозу собак. В работе представлены материалы по патоморфологических изменений в органах собак, больных кишечным иерсиниоз, ход которого до сих пор считается преимущественно бессимптомным. Целью исследований было выяснить основные патоморфологические изменения у собак за спонтанного кишечного иерсиниоза, вызванного возбудителем Y. enterocolitica. Для достижения цели в течение 2017-2020 годов проводили патологоанатомические и патоморфологические исследования 12 трупов собак 8-22-месячного возраста, имели лабораторно подтвержден диагноз кишечным иерсиниоз как моноинфекция, а также три трупа за осложнения болезни инфекционным гепатитом и два трупа - по осложнения псевдомоноза. Материал для исследований отбирали при проведении аутопсии собак, погибших в результате спонтанного кишечного иерсиниоза при остром, реже хронического, течения, а также при осложнении его другими инфекционными болезнями. Фиксацию патологического материала (кусочки легких, печени, селезенки, лимфатических узлов, желудка, тонкого и толстого кишечника, почек) и изготовление парафиновых срезов проводили в соответствии с общепринятой методики. Полученные срезы окрашивали гематоксилином по Карацу и водным раствором эозина. Наиболее существенные изменения выявлены в органах желудочно-кишечного тракта (застойные, катарально-геморрагические процессы при остром течении, а также атрофические и производительные за хронического), печени (белковые и жировые дистрофии, локальные участки некробиозу и цитолиз гепатоцитов), селезенке (делимфотизация белой пульпы ) и в почках (признаки зернистой и гиалиново-капельной дистрофии эпителия канальцев и дистрофически-атрофические процессы в клубочках), характерные для септицемии и токсемии. На основе проведенного анализа литературных источников, а также результатов собственных исследований установлено, что кишечный иерсиниоз собак является болезнью, которая имеет полиорганной патологии, однако по сходству клинических проявлений и отсутствием в лабораториях специфических диагностикумов маскируется под другие бактериальные и вирусные заболевания. Обнаруженный авторами комплекс патоморфологических изменений в органах погибших животных, с учетом результатов серологических и патологоанатомических исследований, можно считать базовым протоколом диагностики кишечного иерсиниоза собак.