Короткий опис(реферат):
В статье исследуется образ сороки с точки зрения когнитивного анализа, который представляет собой достаточно распространенную номинацию, представленную народными сказками и паремийными текстами украинцев и руссиян. Исследовано понятие магически-мистической партиципации, совмещение техники бриколажа и мифологического мышления на примере древней духовной культуры славянских народов. Доказано, что сказка и паремия, как факторы архаической творческой фантазии, является системой фундаментальной манифестации мира. У статті досліджується образ сороки з точки зору когнітивного аналізу, що являє собою досить поширену номінацію, репрезентовану народними казками та паремійними текстами українців і росіян. Досліджено поняття магічно-містичної партиципації, суміщення техніки бриколажу і міфологічного мислення на прикладі давньої духовної культури слов’янських народів. Доведено, що казка та паремія, як фактори архаїчної творчої фантазії, є системою фундаментальної маніфестації світу.
Суть розробки, основні результати:
The article explored the image of the furnace in terms of cognitive analysis, which is a fairly common denomination, represented by folk tales and paremian texts of Ukrainians and Russians. The ancient man mentality is based on the collective representations, under the influence of which the environment, all household items, made by man, is always an embodiment of the set of mystical properties. The concept of magical and mystical participation, the combination of bricolage techniques and mythological thinking on the example of the ancient spiritual culture of the Slavic peoples was explored. The relevance of the article is related to modern developments in the field of cognitive perception of reality and the latest anthropological investigations in linguistics. It is proved that fairy tales and paroemia, as factors of archaic creative imagination, are a system of fundamental manifestation of the world. To summarize the research, we should say, that Ukrainian and Russian fairy tales, paroemias are the result of the long-term activity of societies; these are consistent qualitative transformations of reality, peculiar ethnological systems.
