Вплив методів розведення та віку свиноматок данської селекції на їх продуктивність

Abstract

В статті порівняно відтворювальні якості свиноматок данської селекції отриманих за різних методів розведення протягом їх семи опоросів в умовах одного господарства. Встановлено, що помісні свиноматки F1 отримані від матерів породи ландрас та кнурів данської великої білої породи мали достовірне перевищення за показником загальної кількості поросят при народженні над аналогами, отриманими методом зворотного схрещування двопородних свиноматок з кнурами породи данського ландрасу на 0,90 голови або 5,92% (р<0,001). Як чистопородні свиноматки данського ландрасу, так помісні свиноматки достовірно перевищували ровесниць отриманих способом зворотного схрещування за кількістю мертвонароджених поросят на 1,17 голів або 45,88% (р<0,001) та на 0,5 голови або 26,60% (р<0,001) відповідно. Встановлено вірогідне відставання свиноматок отриманих методом зворотного схрещування за показником частки мертвонароджених поросят як від чистопородних аналогів на 5,03% (р<0,05), так і від помісних аналогів – на 9,29% (р<0,05). Комплексний показник відтворювальних якостей, розрахований як оціночний індекс показав, що кращими такими якостями характеризувалося поголів'я за чистопородного розведення, де тварини набрали більше на 0,05 та на 0,74 бала ніж їх ровесники F1 та Fr відповідно. Розрахунок оціночного селекційного індексу відтворювальних якостей свиноматок дозволив стверджувати, що свиноматки, отримані від зворотного схрещування мали вищі його значення в 109,66 балів, що більше ніж у їх чистопородних однолітків – на 4,48 балів та помісних однолітків – на 3,96 балів. За результатами першого опоросу достовірної різниці за показниками загальної кількості поросят при народженні, багатоплідності, кількості поросят при відлученні, збереженості, масою гнізда при відлученні, масою 1 голови при відлученні між поголів’ям груп не встановлено, проте встановлено, що чистопородні свиноматки відносно аналогів отриманих від зворотного схрещування мали достовірно більшу кількість мертвонароджених поросят на 0,75 голови або 60,00% (р<0,01) та частку мертвонароджених поросят на 5,09% (р<0,01). Оцінка даних другого, четвертого, п'ятого та сьомого опоросів виявила відсутність вірогідної різниці по основній масі показників відтворних якостей свиноматок між поголів’ям всіх груп. Вивчення показників третього опоросу дало можливість стверджувати, що кількість мертвонароджених поросят в цей період була вірогідно вищою у свиноматок І контрольної групи відносно аналогів ІІ дослідної (F1) на 0,73 голови або 31,88% (р<0,05) та відносно аналогів ІІІ дослідної (Fr) на 0,97 голови або 42,36% (р<0,01). Згідно даних шостого опоросу поросята ІІ дослідної групи (F1) перевищували за показником кількості при народженні на 1,77 голови або 12,46% (р<0,05) – аналогів контрольної, за показником багатоплідності – на 2,32 голови або 19,66% (р<0,01) – аналогів контрольної та на 1,41 голову або 9,99% (р<0,05) – аналогів ІІІ дослідної групи (Fr), але водночас поступались за показником збереженості ровесникам контрольної групи на 13,25% (р<0,01). Міжгруповий аналіз даних показав, що під час шостого опоросу поросята ІІ дослідної групи (F1) перевищували за показником багатоплідності – на 2,32 голови або 19,66% (р<0,01) – аналогів контрольної та на 1,41 голови або 9,99% (р<0,05) - аналогів ІІІ дослідної групи (Fr). Вивчення динаміки абсолютних, середньодобових та відносних приростів поросят виявило, що як в контрольній групі (чистопородні данські ландраси), так і в ІІІ дослідній групі (Fr) в розрізі семи опоросів показники статистично не відрізнялись. Однак, поросята ІІ групи (F1) за шостого опоросу мали найбільші значення показників: абсолютний приріст склав – в 6,18 кг, перевищивши показники першого на 0,58 кг або 10,36% (р<0,05), середньодобовий приріст – 221 г, що вище середніх показників за першого опоросу по групі на 20 г або 10,50% (р<0,05) та відносний приріст – 138,62%, що вище результатів першого на 7,23% (р<0,01). В статье сравнительно воспроизводящие качества свиноматок датской селекции полученных при разных методах разведения в течение их семи опоросов в условиях одного хозяйства. Установлено, что поместные свиноматки F1, полученные от матерей породы ландрас и хряков датской крупной белой породы, имели достоверное превышение по показателю общего количества поросят при рождении над аналогами, полученными методом обратного скрещивания двухпородных свиноматок с хряками породы датского ландрас0 на 0,5 % (р<0,001). Как чистопородные свиноматки датского ландраса, так и поместные свиноматки достоверно превышали ровесниц полученных способом обратного скрещивания по количеству мертворожденных поросят на 1,17 голов или 45,88% (р<0,001) и на 0,5 головы или 26,60 ) соответственно. Установлено вероятное отставание свиноматок полученных методом обратного скрещивания по показателю удельного веса мертворожденных поросят как от чистопородных аналогов на 5,03% (р<0,05), так и от поместных аналогов – на 9,29% (р<0,05). Комплексный показатель воспроизводственных качеств, рассчитанный как оценочный индекс, показал, что лучшими такими качествами характеризовалось поголовье при чистопородном разведении, где животные набрали больше на 0,05 и на 0,74 балла, чем их ровесники F1 и Fr соответственно. Расчет оценочного селекционного индекса воспроизводственных качеств свиноматок позволил утверждать, что свиноматки, полученные от обратного скрещивания, имели более высокие его значения в 109,66 баллов, что больше чем у их чистопородных сверстников – на 4,48 баллов и поместных сверстников – на 3,96 балла. По результатам первого опороса достоверной разницы по показателям общего количества поросят при рождении, многоплодия, количества поросят при отлучении, сохранности, массой гнезда при отлучении, массой 1 головы при отлучении между поголовьем групп не установлено, однако установлено, что чистопородные свиноматки в отношении аналогов полученных от обратного скрещивания имели достоверно большее количество мертворожденных поросят на 0,75 головы или 60,00% (р<0,01) и долю мертворожденных поросят на 5,09% (р<0,01). Оценка данных второго, четвертого, пятого и седьмого опоросов выявила отсутствие вероятной разницы по основной массе показателей воспроизводимых качеств свиноматок между поголовьем всех групп. Изучение показателей третьего опороса дало возможность утверждать, что количество мертворожденных поросят в этот период было вероятно выше у свиноматок I контрольной группы относительно аналогов II опытной (F1) на 0,73 головы или 31,88% (р<0,05) и относительно аналогов III опытной (Fr) на 0,97 головы или 42,36% (р<0,01). Согласно данным шестого опороса поросята II опытной группы (F1) превышали по показателю количества при рождении на 1,77 головы или 12,46% (р<0,05) – аналогов контрольной, по показателю многоплодия – на 2,32 головы или 19, 66% (р<0,01) – аналогов контрольной и на 1,41 голову или 9,99% (р<0,05) – аналогов ІІІ опытной группы (Fr), но одновременно уступали по показателю сохранности ровесникам контрольной группы на 13 ,25% (р<0,01). Межгрупповой анализ данных показал, что во время шестого опороса поросята II опытной группы (F1) превышали по показателю многоплодия – на 2,32 головы или 19,66% (р<0,01) – аналогов контрольной и на 1,41 головы или 9 ,99% (р<0,05) - аналогов ІІІ опытной группы (Fr). Изучение динамики абсолютных, среднесуточных и относительных приростов поросят выявило, что как в контрольной группе (чистопородные датские ландрасы), так и в ІІІ опытной группе (Fr) в разрезе семи опоросов показатели статистически не отличались. Однако поросята II группы (F1) при шестом опоросе имели наибольшие значения показателей: абсолютный прирост составил – в 6,18 кг, превысив показатели первого на 0,58 кг или 10,36% (р<0,05), среднесуточный прирост – 221 г, что выше средних показателей первого опороса по группе на 20 г или 10,50% (р<0,05) и относительный прирост – 138,62%, что выше результатов первого на 7,23% (р<0, 01).