Моніторинг знань як інструмент забезпечення якісної математичної підготовки студентів

Abstract

Формулювання проблеми. В статті розглянуто проблему зниження якості математичної підготовки студентів різних спеціальностей. Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців різних напрямів; бесіди із студентами; узагальнення педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін, анкетування (239 респондентів) та статистичні методи обробки експериментальний даних (метод статистичних гіпотез). Результати. На основі аналізу моніторингових досліджень різних рівнів зроблено висновок про те, що якість математичної підготовки майбутніх фахівців має тенденцію зниження незалежно від напряму підготовки. Наведено результати експериментального регіонального дослідження, що підтверджують цей висновок. Обґрунтовано необхідність проведення моніторингу математичних знань як одного із інструментів забезпечення більш якісної математичної підготовки студентів. Запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення якості математичної підготовки студентів першого року навчання різних напрямів підготовки. Висновки. Підтверджено, що система моніторингу має бути комплексною та проводитися на всіх рівнях управління освітою як запорука валідності, надійності, економічності, інтегрованості та практичності. Моніторинг навчальних досягнень студентів є інструментом, який дозволяє забезпечити якісну математичну підготовку майбутніх фахівців. Здійснення експериментального дослідження дало змогу виявити відсутність узгодженості результату ЗНО, шкільного середнього балу з математики та результатів іспиту з математики, що складали студенти першого року різних університетів. Для уникнення прогалин та корекції знань першокурсників доцільно організувати протягом першого семестру повторювальний курс шкільної математики, завдання якого є узагальнення і систематизація основних фактів арифметики, геометрії, алгебри та початків аналізу. Це дозволить покращити якість математичної підготовки студентів закладів вищої освіти. Формулировка проблемы. В статье рассмотрена проблема снижения качества математической подготовки студентов разных специальностей. Материалы и методы. В ходе подготовки статьи были использованы следующие методы исследования: сравнительный теоретический анализ положений, раскрытых в научной и учебно-методической литературе; наблюдение за математической подготовкой будущих специалистов разных направлений; беседы со студентами; обобщение педагогического опыта с преподавание математических дисциплин, анкетирование (239 респондентов) и статистические методы обработки экспериментальных данных (метод статистических гипотез). Результаты. На основе анализа мониторинговых исследований разных уровней сделан вывод о том, что качество математической подготовки будущих специалистов имеет тенденцию к снижению независимо от направления подготовки. Приведены результаты экспериментального регионального исследования, подтверждающие этот вывод. Обоснована необходимость проведения мониторинга математических знаний как одного из инструментов обеспечения более качественной математической подготовки студентов. Предложены методические рекомендации по повышению качества математической подготовки студентов первого года обучения разных направлений подготовки. Выводы. Подтверждено, что система мониторинга должна быть комплексной и проводиться на всех уровнях управления образованием как гарантия валидности, надежности, экономичности, интегрированности и практичности. Мониторинг достижений студентов является инструментом, который позволяет обеспечить качественную математическую подготовку будущих специалистов. Осуществление экспериментального исследования позволило выявить отсутствие согласованности результата ЗНО, школьного среднего балла по математике и результатов экзамена по математике, которые сдавали студенты первого года разных университетов. Во избежание пробелов и коррекции знаний первокурсников целесообразно организовать в течение первого семестра повторяющийся курс школьной математики, задачей которого является обобщение и систематизация основных фактов арифметики, геометрии, алгебры и начал анализа. Это позволит улучшить качество математической подготовки студентов высших учебных заведений.