Application of bacillus megaterium in subclinical mastitis in cows

Abstract

Проблема лікування субклінічного маститу постає часто після отелення, особливо у корів першої лактації. В роботі представлені результати лікувального ефекту Bacillus megaterium за субклінічного маститу у корів. Мета дослідження. Визначити вплив Bacillus megaterium на мікрофлору шлунково-кишкового тракту та колоній мікроорганізмів, виділених за субклінічного маститу у корів. Матеріали та методи. Дослідження проводились у молочному господарстві з вирощування породи голштин. Коровам хворим на субклінічний мастит дослідних груп задавали концентровані корми з додаванням Bacillus megaterium (1×109 КУО/г) в дозі 15-35 г на тварину. Контрольній групі корів давали звичайний раціон для дійних корів. Експеримент тривав 30 діб. Результати. Виражений ефект на мікрофлору шлунково-кишкового тракту корів мало використання Bacillus megaterium (1×109 КУО/г) в дозі 35 г на тварину. При цьому кількість Lactobacillus sp. була більше на 67 % та Bifidobacterium на 58 % порівняно до контролю. Крім того зменшився рівень умовно-патогенної мікрофлори на Escherichia coli – на 45 %, Clostridium – на 27 %, Enterobacteriaceae та Staphylococcus– на 75 %, Candida – на 80 %, порівняно до контроля. При цьому кількість мікрофлори у молоці зменшилась на 40,2 % та кількість соматичних клітин на 87,9 %. Висновки. Доведено лікувальну ефективність Bacillus megaterium (1×109 КУО/г) у дозі 35 г на тварину протягом 30 діб за субклінічного маститу. Після проведеного лікування кількість мікрофлори у молоці корів зменшилась на 40,2 % та кількість соматичних клітин на 87,9 %. Встановлений позитивний вплив на мікрофлору шлунково-кишкового тракту корів, де кількість Lactobacillus sp. збільшилась на 67 % та Bifidobacterium на 58 %. Рівень умовно-патогенної мікрофлори зменшився Escherichia coli – на 45 %, Clostridium – на 27 %, Enterobacteriaceae та Staphylococcus– на 75 %, Candida – на 80 %, порівняно до контроля.

Проблема лечения субклинического мастита возникает часто после отела, особенно у коров первой лактации. В работе представлены результаты лечебного эффекта Bacillus megaterium при субклиническом мастите у коров. мишень исследования. Определить влияние Bacillus megaterium на микрофлору желудочно-кишечного тракта и колоний микроорганизмов, выделенных при субклиническом мастите у коров. Материалы и способы. Исследования проводились в молочном хозяйстве по выращиванию породы голштин. Коров больным субклиническим маститом опытных групп задавали концентрированные корма с добавлением Bacillus megaterium (1×109 КОЕ/г) в дозе 15-35 г на животное. Контрольной группе коров давали обычный рацион для действующих коров. Эксперимент длился 30 дней. Результаты. Выраженный эффект на микрофлору желудочно-кишечного тракта коров имело использование Bacillus megaterium (1×109 КОЕ/г) в дозе 35 г на животное. При этом количество Lactobacillus sp. была больше на 67% и Bifidobacterium на 58% по сравнению с контролем. Кроме того, уменьшился уровень условно-патогенной микрофлоры на Escherichia coli – на 45%, Clostridium – на 27%, Enterobacteriaceae и Staphylococcus – на 75%, Candida – на 80% по сравнению с контролем. При этом количество микрофлоры в молоке уменьшилось на 40,2% и количество соматических клеток на 87,9%. Выводы. Доказана лечебная эффективность Bacillus megaterium (1×109 КОЕ/г) в дозе 35 г на животное в течение 30 суток при субклиническом мастите. После проведенного лечения количество микрофлоры в молоке коров уменьшилось на 40,2% и количество соматических клеток на 87,9%. Установлено положительное влияние на микрофлору желудочно-кишечного тракта коров, где количество Lactobacillus sp. увеличилось на 67% и Bifidobacterium на 58%. Уровень условно-патогенной микрофлоры уменьшился Escherichia coli – на 45%, Clostridium – на 27%, Enterobacteriaceae и Staphylococcus – на 75%, Candida – на 80% по сравнению с контролем.