Didactically Relevant Mechanisms of Onym Formation in the Ukrainian Language Today: A Neuropsychological Approach

Abstract

У статті розглянуто дидактично актуальні механізми творення та функціонування власних назв, психологічні та лінгвістичні механізми утворення онімів у сучасній українській мові, які можуть стати відправною точкою як для наукового узагальнення, так і для розробки дидактичних програм вивчення механізмів виникнення ономастикону сучасної мови. Метою статті є теоретичне обґрунтування та окреслення лінгводидактичних аспектів лексикосемантичного словотворення онімів, їх мотивації, природи та механізмів творення, що може стати комплексною основою як для розуміння студентами цих механізмів у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін, а також у набутті практичних компетенцій щодо їх застосування. У рамках теоретико-моделювального підходу використано методи педагогічного спостереження, аналізу теоретичних джерел, узагальнення, виділення відповідних механізмів; частково – методи моделювання та міждисциплінарної екстраполяції. У результаті автори статті довели, що діти схильні створювати власні слова. Сприйняття, вивчення та побудова учнями початкової школи простих і складених онімів сприяє розвитку пізнавальної, емоційної та творчої сфер. Міжнародне значення статті. Стаття є однією з небагатьох у науковому дискурсі, яка теоретично довела зв’язок механізмів онімотворіння та їх вивчення в школі. Це може бути використано для подальших методичних досліджень на матеріалі будь-якої мови.