Екологічне моделювання використання земельних ресурсів лісостепової зони

Abstract

У статті розкрито сутність таких понять, як «раціональне використання земель», «еколого-безпечне використання земель». У процесі здійснення земельної реформи в Україні було передано у власність орні землі, які за властивістю ґрунтового покриву є орнонепридатними, тобто деградованими або малопродуктивними, використання яких в економічному відношенні є збитковим, а в екологічному – шкідливим, що негативно впливає на навколишнє природне середовище. Серед факторів, що спричиняють деградацію ґрунтів, найважливішими є ті, що пов’язані з використанням земель. Сучасний стан агроландшафтів Лісостепової зони Харківської області характеризується значним збільшенням деградованих орних земель, які потребують науково обґрунтованих заходів щодо їх нормального екологобезпечного використання з урахуванням формування сталого розвитку землекористування й сприятливого життєдіяльного навколишнього середовища. Це зумовлює актуальність розробки наукових засад реабілітації деградованих та малопродуктивних земель. Аналіз стану земель Лісостепової зони Харківської області у розрізі ґрунтовоекологічних районів показав, що за останні роки їх стан істотно погіршився і набув загрозливого характеру. Передусім це стосується ґрунтового покриву, який значною мірою втратив належні йому властивості саморегуляції. Водна й вітрова ерозії є найвпливовішим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів. Зроблено пропозиції щодо виведення деградованих земель зі складу ріллі окремих адміністративних одиниць Харківської області та необхідності проведення масштабних землевпорядних робіт для створення екологічно стійких і збалансованих агроландшафтів. Екологічне моделювання використання земельних ресурсів Лісостепової зони Харківської області необхідно розглядати як систему заходів, спрямованих на відтворення їх продуктивної спроможності консервацією, реабілітацією, трансформацією й регенерацією деградованих і малопродуктивних земель. Система комплексного екологічного обліку повинна стати інструментом, який допоможе відстежувати виснаження природних ресурсів і деградацію сільськогосподарських земель, зміни в навколишньому середовищі. В статье раскрыта сущность таких понятий, как рациональное использование земель, эколого-безопасное использование земель. В процессе осуществления земельной реформы в Украине были переданы в собственность пахотные земли, которые по свойству почвенного покрова являются орнонепригодными, т.е. Среди факторов, вызывающих деградацию почв, важнейшими являются те, что связаны с использованием земель. Современное состояние агроландшафтов Лесостепной зоны Харьковской области характеризуется значительным увеличением деградированных пахотных земель, нуждающихся в научно обоснованных мерах по их нормальному экологобезопасному использованию с учетом формирования устойчивого развития землепользования и благоприятной жизнедеятельной окружающей среды. Это приводит к актуальности разработки научных принципов реабилитации деградированных и малопродуктивных земель. Анализ состояния земель Лесостепной зоны Харьковской области в разрезе почвенно-экологических районов показал, что за последние годы их состояние существенно ухудшилось и приобрело угрожающий характер. Прежде всего, это касается почвенного покрова, который в значительной степени утратил принадлежащие ему свойства саморегуляции. Водная и ветровая эрозии является наиболее влиятельным фактором снижения продуктивности земельных ресурсов. Сделаны предложения по выводу деградированных земель из состава пашни отдельных административных единиц Харьковской области и необходимости проведения масштабных землеустроительных работ по созданию экологически устойчивых и сбалансированных агроландшафтов. Экологическое моделирование использования земельных ресурсов Лесостепной зоны Харьковской области необходимо рассматривать как систему мер, направленных на воспроизводство их продуктивной способности консервацией, реабилитацией, трансформацией и регенерацией деградированных и малопродуктивных земель. Система комплексного экологического учета должна стать инструментом, который поможет отслеживать истощение природных ресурсов и деградацию сельскохозяйственных земель, изменения в окружающей среде.