Короткий опис(реферат):
Wheat breeding is one of the key areas of agricultural research aimed at ensuring
sustainable food production in the face of global climate change and the growing world
population. Winter wheat holds a significant place in global cereal production due to its
high yield and grain quality characteristics. One of the critical aspects affecting the
productivity and adaptability of winter wheat is the characteristics of the spike and
yield. Research focused on understanding the breeding and genetic basis of spike traits
in winter wheat allows the identification of genetic mechanisms governing these traits
and facilitates the development of new varieties with improved characteristics.
In recent years, significant progress in this field has been achieved through the
application of modern molecular genetic technologies, such as marker-assisted
selection (MAS) and high-throughput sequencing. MAS significantly accelerates and
improves the accuracy of the breeding process by utilizing molecular markers
associated with desirable traits. Its application in winter wheat breeding allows for the
effective selection of plants with optimal spike traits, ultimately leading to the
creation of high-yielding and stress-resistant varieties. High-throughput sequencing
(«next-generation sequencing») enables the rapid and accurate sequencing of large
amounts of DNA and RNA, the study of plant genomes, and the identification of
genes and molecular markers associated with important agronomic traits of the wheat
spike. This significantly accelerates the breeding process through precise and
large-scale genetic data analysis.
This study systematically analyzes the genetic and breeding basis of spike traits
in winter wheat, such as the number of grains and the weight of 1000 grains, using
marker-assisted selection (MAS) and high-throughput sequencing to analyze genetic variability and identify molecular markers. Special attention is given to the role of
microRNAs in regulating grain development and degradome sequencing (as one of the
methods of high-throughput sequencing) for identifying genes targeted by microRNAs
and annotating their functions.
For the research consisted of the winter wheat varieties Mexican Large Spike
(MLS), Bainong 4199 (BN419), and an F2 population (145 plants) created by
hybridizing Mexican Large Spike × Bainong 4199.
The research results showed that the parent forms significantly differed in spike
traits – the number of grains per spike and the weight of 1000 grains, which
corresponds to the principle of parental selection when creating a population for QTL
mapping. The traits exhibited a normal distribution and bidirectional segregation,
indicating quantitative inheritance.
According to the results of the correlation analysis, the number of spikes and the
weight of 1000 grains had a highly significant positive correlation with a correlation
coefficient of 0.953. A total of 143 pairs of polymorphic markers with distinct
differences were tested for polymorphism using 300 pairs of SSR primers. The 143
pairs of polymorphic markers were genotyped, and genetic maps were constructed for
the 145 individual plants of the F2 population.
To construct the linkage map, 145 loci of polymorphic SSR markers were used,
covering 19 wheat chromosomes, with a total length of 3128.17 cM. The average
distance between markers was 25.23 cM, the maximum distance was 113.85 cM, and
the minimum distance was 3.57 cM. The genetic density between some markers
exceeded 50 cM, which was mainly due to the low density of molecular markers.
The distribution of 145 polymorphic marker loci across chromosome groups A,
B, and D was uneven. There were 77 marker loci present in chromosome group A, 41
in group B, and only 24 in group D, accounting for 54.22%, 28.87%, and 16.9% of the
total number of marker loci, respectively. The SSR markers exhibited the highest
polymorphism in chromosome group B and the lowest polymorphism in chromosome
group D. Determination and analysis of epistatic QTL loci for number of grains per ear
and thousand grain weight showed that nine epistatic QTL loci associated with number
of grains per ear and thousand grain weight were identified, which were distributed on
chromosomes 1B, 2B, 2D, 3B and 6B, including four associated QTL loci on
chromosome 3B, two associated QTL loci on chromosome 6B. and one associated
locus each on chromosomes 1B, 2B and 2D. This allows explaining
4.922%~21.1044% of phenotypic variation for the number of grains per ear.
QGNS~1B and QGNS~3B2 had large genetic effects and were the main loci
explaining 21.1044% and 15.8886% of phenotypic variation. One additive QTL locus
controlling thousand grain weight was found at QTGW~3B, which explained
11.4727% of the phenotypic variation.
The effect values for QGNS~2B, QGNS~2D, and QGNS~3B1 were less than
zero, so the genetic effect of epistatic QTLs belonging to the recombinant type was
greater than that of epistatic QTLs belonging to the parental type, which explained
41.91% of the total phenotypic variation.
Three epistatic QTL loci associated with thousand grain weight were found,
mainly on chromosomes 3B and 5A, among which the genetic effect values of
QTGW~3B1 and QTGW~3B2 loci were greater than zero and belonged to the paternal
type of epistatic QTL loci, and the values of the genetic effect of QTGW~5A loci were
less than zero, which belonged to the recombinant type of epistatic QTL loci and
accounted for 17.4% of the total variation in the phenotype. The effect values at the
QGNS~3B2, QGNS~6B1 and QGNS~6B2 loci were greater than zero for the parental
type epistatic QTLs, indicating that the parental type epistatic loci had a higher effect
than the recombinant type epistatic loci and accounted for 37.23% of the total
phenotypic variation. The effect of epistasis on phenotypic variations of grain size
and thousand grain weight was significant in relation to the effect on phenotypic
variability of the number of grains in the ear.
Thus, the factors that influence the results of QTL localisation are the choice
and size of the population, the type and number of molecular markers, environmental conditions, statistical methods and the density of markers for genetic linkage mapping.
The above factors can be considered in combination for more accurate identification of
QTL loci associated with target traits
The results showed that compared to 14 DAP, 7DAP has a broader
mRNA-mediated regulation of gene expression. Moreover, more novel microRNAs
were expressed in 14 DAP than in 7 DAP. 31 new microRNAs were expressed in two
libraries: 1 specific one in the 7 DAP library and 30 specific ones in the 14 DAP
library. Most of the new microRNAs had relatively low expression levels. The most
common novel microRNAs were novel-m0064_5p, novel-m0492_5p, and
novel-m0661_5p.
Non-coding RNAs were identified, and after removing annotated RNAs, the
number of unannotated sequences was 2,448,113 (17.46%) in the 7th DAP library and
3,456,209 (33.3%) in the 14 DAP pure read libraries. Of these unannotated sequences,
235.8 79 (10.64%) are reads in 7 DAP libraries and 1 458 680 (43.06%) are reads in 14
DAP libraries, which perfectly corresponds to the shotgun whole-genome sequences
(WGS).
The microRNA sequencing samples were used to generate degradome libraries,
which were created by ligating polyA-enriched RNAs with a designated RNA adapter
containing the 3'-site of Mme I.
The degradome library was created and then subjected to degradome
sequencing. A total of 10,620,205 net reads were obtained, including 4,612,965 unique
reads. 2,776,485 (60.19%) unique reads were aligned to the reference genome. Using
BLASTN searches in GenBank and Rfam databases, structural RNAs (rRNA, tRNA,
miRNA and mRNA) were removed and the remaining reads were used to identify
potential microRNA targets.
Total RNA lengths ranged from 18 to 30 nt in both libraries, with the majority of
them being between 21 and 24 nt, with the most common lengths being 21 nt in the 7
DAP library and 24 nt in the 14 DAP library. The length distributions of pure strand
and microRNAs were different in the two libraries: the distribution of mRNA lengths was 61% and 73.89% between 20~24 nt, respectively, and the percentage of mRNAs
with 24 nt sequence (7 DAP was 26.79%, 14 DAP was 40.42%) was higher than that of
other sequences. In the library, 7 DAP mRNA with 23 nt was second only to the 24 nt
mRNA sequence, and in the library, 14 DAP mRNA with 21 nt.
The comparison of unannotated RNA sequences that perfectly matched the
reference genome in miRBase22.0 based on the perfect match criterion resulted in 89
known wheat microRNAs in the two RNA libraries, of which 46 were expressed in the
7 DAP library and 87 in the 14 DAP library. In total, 16 known microRNAs from other
plant species were identified in the available two RNA libraries, including 13
expressed in 7 DAP libraries and 16 expressed in 14 DAP libraries.
The base distribution at each position of known small RNAs was calculated, and
the results showed that the first base at the 5'-end of microRNAs is most commonly A
(adenine) and least commonly G (guanine). This is inconsistent with the existing
confirmed microRNA-specific sequences, where the first base at the 5'-end is most
commonly U (uracil) and least commonly G (guanine).
It was shown that the expression of known microRNAs, including
ata-miR9863a-3p, osa-miR396e-5p, tae-miR9670-3 and tae-miR7757-5p, was the
most active, whereas some other known microRNAs such as stae-miR9672b,
tae-miR9662a-3p, tae-miR167c-5p ta, e-miR156, tae-miR9777 and tae-miR9669-5p
were moderately upregulated. Most of the widely expressed microRNAs are known
microRNAs from the wheat microRNA database and are conserved in plant species,
such as miR156 and miR396e-5p.
For microRNA identification, 19 known and 20 novel microRNAs were
differentially expressed (r < 0.05) between 7 and 14 DAP grains, among which 18
known microRNAs and 13 novel microRNAs were up-regulated in 14 DAP grains.
Potential microRNA targets were predicted computationally using software and,
starting from 184 total microRNA sequences, a set of 810 potential targets for 25 novel
microRNAs, 13 conserved microRNAs and 40 known microRNAs were predicted.
Among 88 DEmiRNAs, 477 potential targets for 147 miRNAs were identified.
Among all 810 miRNA targets, 174 (21.48%) could be annotated in the COG
database, 605 (74.69%) in the GO database, and 176 (21.73%) in the KEGG database.
However, out of 477 DE miRNA targets, only 84 were functionally annotated by COG.
The results showed that the 23 predicted microRNA targets include 3 known and
4 novel microRNAs. In addition, most single microRNAs potentially regulate multiple
targets, while some single microRNAs act on only one target gene. Of the 16 targets,
13 have functional annotations. Tae-miR160 targets five genes, including
Traes_1AL_147CF243C, Traes_1BL_54CD82AC3, Traes_7AL_E3ADC8C38,
Traes_7BL_18D335F08 and Traes_7DL_5. 5ADB3528; tae-miR1119 has three
targets, including Traes_6BS_04A3400AF, Traes_6BS_222CE7DA and
Traes_6BS_4D03398A8; Novel-miR0012 targets Traes_3DS_2F5F2C276,
Traes_3B_8824DBB56 and Traes_3AS_7EEF1386F, and Novel-miR0011 targets
Traes_3DS_C6D17D438 and Traes_3B_E7D2E8720. Novel-miR0036,
novel-miR0075 and tae -miR1 56 target Traes_7AS_2084DE83B,
Traes_5AL_147EA9565 and Traes_6BS_542961EA4, respectively.
Some of the targets were found to be involved in various biological processes,
such as mitotic cell cycle (GO:0000278), nucleation (GO:0000280), cell
morphogenesis (GO:0000902), seed development (GO:0048316), embryo
development (GO:0009790) (4 targets) For 2 microRNAs), meristem initiation
(GO:0010014), leaf development (GO:0048440), cell differentiation (GO:0030154),
cell division (GO:0051301), starch metabolism (GO:0005982) and regulation of cell
division (GO:0051302). This confirms that microRNAs play an important role in the
regulation of grain development.
Суть розробки, основні результати:
Селекція пшениці є однією з ключових областей аграрних досліджень,
спрямованих на забезпечення сталого виробництва продовольства в умовах
глобальної зміни клімату та зростаючого населення планети. Пшениця озима
займає значне місце у світовому виробництві зернових культур завдяки своїй
високій урожайності та якісним характеристикам зерна. Одним з критичних
аспектів, що впливають на продуктивність та адаптивність пшениці озимої, є
ознаки колоса та врожайність. Дослідження, які спрямовані на розуміння
селекційно-генетичних основ ознак колоса пшениці озимої дозволяють виявити
генетичні механізми цих ознак і сприяють розробці нових сортів з покращеними
характеристиками.
В останні роки значних успіхів у цій галузі досягнуто завдяки
застосуванню сучасних молекулярно-генетичних технологій, таких як
маркерно-асоційована селекція (MAS) і високопродуктивне секвенування. MAS
суттєво прискорює і підвищує точність селекційного процесу за рахунок
використання молекулярних маркерів, пов'язаних з бажаними ознаками, і її
застосування в селекції пшениці озимої дозволяє ефективно відбирати рослини з
оптимальними ознаками колоса, що в кінцевому результаті призводить до
створення високоврожайних і стресостійких сортів. Високопродуктивне
секвенування («секвенування наступного покоління») дозволяє швидко і точно
секвенувати великі кількості ДНК і РНК, вивчати геноми рослин, виявляти гени
та молекулярні маркери, які пов'язані з важливими агрономічними ознаками колоса пшениці, і значно прискорювати процес селекції за рахунок точного і
масштабного аналізу генетичних даних.
У цьому дослідженні системно проаналізовано генетичні та селекційні
основи ознак колоса пшениці озимої, таких як кількість зерен і маса 1000 зерен,
із використанням маркерно-асоційованої селекції (MAS) і високопродуктивного
секвенування для аналізу генетичної варіабельності та визначення
молекулярних маркерів. Особлива увага приділяється ролі мікроРНК у регуляції
розвитку зерна та деградомному секвенуванню (як одному з методів
високопродуктивного секвенування) для пошуку генів, які є мішенню мікроРНК
та анотації їхніх функцій.
Вихідним матеріалом для досліджень стали сорти пшениці озимої Mexican
Large Spike (MLS), Bainong 4199 (BN419) та популяція F2 (145 рослин), створена
шляхом гібридизації Mexican Large Spike × Bainong 4199.
Результати досліджень показали, що батьківські форми суттєво
відрізнялися за ознаками колоса – за кількістю зерен у колосу та масою 1000
зерен, що відповідає принципу батьківського відбору при створенні популяції
для картування QTL. Ознаки мали нормальний розподіл і двонаправлену
сегрегацію, що вказує кількісне успадкування. За результатами кореляційного
аналізу кількість колосків і маса 1000 зерен мали високозначущу позитивну
кореляцію з коефіцієнтом кореляції 0,953.
143 пари поліморфних маркерів з чіткими відмінностями були перевірені
на поліморфізм із використанням 300 пар праймерів SSR. Було генотиповано 143
пари поліморфних маркерів і побудовано генетичні карти для 145 окремих
рослин популяції F2.
Для побудови карти генетичного зчеплення було використано 145 локусів
поліморфних маркерів SSR, які охоплювали 19 хромосом пшениці, загальною
довжиною 3128,17 сМ. Середня відстань між маркерами становила 25,23 сМ,
максимальна – 113,85 сМ, мінімальна – 3,57 сМ. Генетична щільність між
деякими маркерами перевищувала 50 сМ, що обумовлено переважно малою
щільністю молекулярних маркерів.
Розподіл 145 поліморфних маркерних локусів за групами хромосом А, В і
D був нерівномірним. 77 маркерних локусів були наявні в хромосомній групі А,
41 - у групі В, і лише 24 - у групі хромосом D, що становило 54,22%, 28,87% і
16,9%від загальної кількості маркерних локусів, відповідно.
Маркери SSR мали найвищий поліморфізм у групі хромосом B та
найнижчий поліморфізм групи хромосом D.
Визначення та аналіз епістатичних локусів QTL для кількості зерен на
колос та маси тисяч зерен показали, що було ідентифіковано дев'ять
епістатичних локусів QTL, пов'язаних з кількістю зерен на колос та масою тисячі
зерен, які були розподілені на хромосомах 1B, 2B, 2D, 3B і 6B, серед яких чотири
асоційовані локуси QTL - на хромосомі 3B, два асоційованих локуси QTL - на
хромосомі 6B. і по одному асоційованому локусу - на хромосомах 1B, 2B та 2D.
Це дозволяє пояснити 4,922%~21,1044% фенотипних варіацій за ознакою
кількості зерен на колос. QGNS~1B та QGNS~3B2 мали великі генетичні ефекти
та були основними локусами, пояснюючи 21,1044% та 15,8886% фенотипічних
варіацій. Один адитивний локус QTL, який контролював масу тисячі зерен, було
виявлено на QTGW~3B, що пояснювало 11,4727% мінливості фенотипу.
Значення ефекту для локусів QGNS~2B, QGNS~2D та QGNS~3B1 були
менше за нуль, отже, генетичний ефект епістатичних локусів QTL, які належали
до рекомбінантного типу, був більшим, ніж у епістатичних локусів QTL, які
належали до батьківського типу, що пояснює 41,91% загальної фенотипічної
мінливості.
Виявлено три епістатичні локуси QTL, які пов'язані з масою тисячі зерен,
переважно на хромосомах 3В та 5А, серед яких значення генетичного ефекту
локусів QTGW~3B1 і QTGW~3B2 були більшими за нуль і належало до
батьківського типу епістатичного типу QTL-локусів, а значення генетичного
ефекту локусів QTGW~5A були меншими за нуль, що належало до рекомбінантного типу епістатичних локусів QTL і складало 17,4% від загальної
варіації фенотипу. Значення ефекту в локусах QGNS~3B2, QGNS~6B1 та
QGNS~6B2 були більшими за нуль для епістатичних локусів QTL батьківського
типу, що вказувало на те, що епістатичні локуси батьківського типу мали вищий
ефект, ніж епістатичні локуси рекомбінантного типу і складали 37,23% від
загальної фенотипічної мінливості. Вплив епістазу на фенотипові варіації
розміру зерна та маси тисячі зерен був значним щодо впливу на фенотипічну
мінливість кількості зерен у колосі.
Отже, факторами, які впливають на результати локалізації QTL є вибір і
розмір популяції, тип і кількість молекулярних маркерів, умови навколишнього
середовища, статистичні методи і щільність маркерів картування генетичного
зчеплення. Вищезазначені фактори можна розглядати комплексно для більш
точної ідентифікації локусів QTL, які пов'язані з цільовими ознаками.
Зчитування послідовності міток (тегів) бібліотек кДНК дало результат у
вигляді чистих зчитувань (тегів) після відпадіння адаптерів та низькоякісних
зчитувань.
Мітки довжиною 18 – 30 нуклеотидів (нк) порівнювалися з
послідовностями у Rfam, GenBank та RepBasedatabases, щоб відрізнити їх від
рРНК, scRNA, snoRNA, snRNA і тРНК. Відомі мікроРНК і нові мікроРНК були
ідентифіковані за допомогою наведених вище некодуючих тегів з деякими
модифікаціями.
При спостереженні за розвитком зерна пшениці було встановлено, що
зростання маси та об’єму зерна було відносно повільним на початку (до 11 діб),
збільшувалося між 11 і 14 добою і продовжувало збільшуватися приблизно до 26
доби. Для визначення зв’язку між цими змінами та великою кількістю мікроРНК
під час раннього розвитку зерна використовувалися невеликі бібліотеки РНК і
деградомів з 7DAP і 14DAP.
З двох бібліотек було отримано 43,18 мільйона необроблених читань
(міток) і 24,4 МБ чистих читань. Загалом із бібліотек 7DAP і 14DAP було
отримано 14 020 684 (86,25%) і 14 212 862 (87,44%) послідовностей відповідно.
Це еквівалентно 1 806 597 (51,66%) і 1 981 099 (56,65%) унікальних
послідовностей мРНК з бібліотек 7DAP і 14DAP відповідно), а загальна кількість
унікальних послідовностей у бібліотеці 7DAP була нижчою, ніж у бібліотеці
14DAP.
Результати показали, що порівняно з 14 DAP 7DAP має ширшу регуляцію
експресії генів, опосередковану мРНК. При чому, більше нових мікроРНК було
експресовано в 14 DAP, ніж у 7 DAP. 31 нова мікроРНК експресувалася у двох
бібліотеках: 1 спеціальна в бібліотеці 7 DAP і 30 спеціальних у бібліотеці 14
DAP. Більшість нових мікроРНК мали відносно низькі рівні експресії.
Найпоширенішими новими мікроРНК були novel-m0064_5p, novel-m0492_5p,
andnovel-m0661_5p.
Були ідентифіковані некодувальні РНК і після видалення анотованих РНК
кількість неанотованих послідовностей становила 2 448 113 (17,46 %) у 7-й
бібліотеці DAP і 3 456 209 (33,3 %) у 14 DAP-бібліотеках чистих прочитань. З
названих неанотованих послідовностей 235,8 79 (10,64%) читаються в 7
DAPLibrary і 1 458 680 (43,06%) читаються в 14 DAPLibrary, що ідеально
відповідає послідовностям повногеномного збирання дробовика (WGS).
Зразки секвенування мікроРНК були використані для створення бібліотек
деградома, які були створені шляхом лігування РНК, збагачених поліА, з
призначеним адаптером РНК, що містить 3'-сайт MmeI.
Була створена бібліотека деградомів, а потім піддана деградомному
секвенуванню. Загалом було отримано 10 620 205 чистих читань, зокрема 4 612
965 унікальних читань Усього 2 776 485 (60,19%) унікальних прочитань було
зіставлено з еталонним геномом. Використовуючи пошук BLASTN у базах
даних GenBank і Rfam, структурні РНК (рРНК, тРНК, м'яРНК і мРНК) видалили,
а читання, що залишилися, використовували для виявлення потенційних
мішеней мікроРНК.
Довжина чистої РНК коливалася від 18 до 30 нт в обох бібліотеках,
водночас довжина більшості з них становила від 21 до 24 нт, причому
найпоширеніша довжина становила 21 нт у бібліотеці 7 DAP і 24 нт у бібліотеці
14 DAP. У двох бібліотеках розподіл довжин чистих рядів і мікроРНК різний:
розподіл довжин мРНК склав 61% і 73,89% між 20~24 нт відповідно, а відсоток
мРНК з послідовністю 24 нт (7 DAP становив 26,79%, 14 DAP становив 40,42%)
був вищим, ніж в інших послідовностей. У бібліотеці 7DAP-РНК з 23нт
поступалася тільки послідовності 24-нтРНК, а в бібліотеці 14DAP-РНК з 21нт.
У результаті порівняння неаннотованих послідовностей РНК, що ідеально
відповідали еталонному геному в miRBase22.0 на основі критерію ідеальної
відповідності, у двох бібліотеках РНК було виявлено 89 відомих мікроРНК
пшениці, з яких 46 експресувалися в бібліотеці 7 DAP і 87 - у бібліотеці 14 DAP.
Усього в наявних двох бібліотеках РНК було ідентифіковано 16 відомих
мікроРНК з інших видів рослин, зокрема 13, що експресуються в 7 бібліотеках
DAP, і 16, що експресуються в 14 бібліотеках DAP.
Було розраховано розподіл основ у кожному положенні відомих малих
РНК і результати показано, що перша основа на 5'-кінці мікроРНК найбільш
поширена A (аденін), найменш поширена – G (гуанін). Це не узгоджується з
наявними підтвердженими специфічними для мікроРНК послідовностями, де
перша основа на 5'-кінці найпоширеніша U (урацил) і менше за G (гуанін).
Було показано, що експресія відомих мікроРНК, включно з
ata-miR9863a-3p, osa-miR396e-5p, tae-miR9670-3 та tae-miR7757-5p, відбувалася
найактивніше, у той час як деякі інші відомі мікроРНК, такі як stae-miR9672b,
tae-miR9662a-3p, tae-miR167c-5p ta, e-miR156, tae-miR9777 та tae-miR9669-5p -
помірно. Більшість мікроРНК, що широко експресуються є відомими мікроРНК
з бази даних мікроРНК пшениці та консервативними у видів рослин, такими як
miR156 і miR396e-5p.
Для ідентифікації мікроРНК було диференційно експресовано 19 відомих і
20 нових мікроРНК (r <0,05) між 7 і 14 зернами DAP, серед яких 18 відомих
мікроРНК і 13 нових мікроРНК мали підвищену експресію в 14 зернах DAP.
Потенційні мішені мікроРНК були передбачені обчислювальним шляхом з
використанням програмного забезпечення і, починаючи зі 184 загальних
послідовностей мікроРНК, було передбачено набір із 810 потенційних мішеней
для 25 нових мікроРНК, 13 консервативних мікроРНК і 40 відомих мікроРНК.
Серед 88 DEmiRNAs було ідентифіковано 477 потенційних мішеней для 147
miRNA.
Серед усіх 810 мішеней мікроРНК 174 (21,48%) можна було анотувати в
базі даних COG, 605 (74,69%) - у базі даних GO і 176 (21,73%) - у базі даних
KEGG. Однак, із 477 мішеней DEmiRNA тільки 84 отримали функціональну
анотацію COG.
За результатами 23 передбачені мішені мікроРНК включали 3 відомі та 4
нові мікроРНК. Крім того, більшість поодиноких мікроРНК потенційно
регулюють кілька мішеней, тоді як деякі окремі мікроРНК діють тільки на один
ген-мішень. Із 16 цілей 13 мають функціональні анотації. Tae-miR160 націлений
на п'ять генів, включно з Traes_1AL_147CF243C, Traes_1BL_54CD82AC3,
Traes_7AL_E3ADC8C38, Traes_7BL_18D335F08 і Traes_7DL_5. 5АДБ3528;
tae-miR1119 має три цілі, включно з Traes_6BS_04A3400AF,
Traes_6BS_222CE7DA і Traes_6BS_4D03398A8; роман-міР0012 націлений на
Traes_3DS_2F5F2C276, Traes_3B_8824DBB56 і Traes_3AS_7EEF1386F, а
Novel-міР0011 націлений на Traes_3DS_C6D17D438 і Traes_3B_E7D2E8720.
Novel-miR0036, novel-miR0075 і tae -miR1 56 націленіна Traes_7AS_2084DE83B,
Traes_5AL_147EA9565 і Traes_6BS_542961EA4, відповідно.
Встановлено, що деякі з мішеней беруть участь у різних біологічних
процесах, таких як мітотичний клітинний цикл (GO:0000278), поділ ядра
(GO:0000280), морфогенез клітин (GO:0000902), розвиток насіння
(GO:0048316), розвиток ембріона (GO:0009790) (4 мішені). для 2 мікроРНК),
ініціація меристеми (GO:0010014), розвиток листка (GO:0048440),
диференціювання клітин (GO:0030154), ділення клітин (GO:0051301), процес
метаболізму крохмалю (GO:0005982) і регуляція поділу клітин. (GO:0051302).
Це підтвержує, що мікроРНК відігравати важливу роль у регуляції розвитку
зерна.