Удосконалення ветеринарно-санітарних заходів за бактеріозів птиці

Abstract

Дисертаційна робота присвячена комплексному експериментальному обґрунтуванню запропонованих ветеринарно-санітарних заходів за бактеріозів птиці на основі розробки способів дезінфекційної обробки пташників для утримання бройлерів та санаційної обробки замкнутої системи водопостачання птахогосподартств. В роботі представлено результати досліджень загроз у птахівництві, що пов’язані з бактеріальними інфекціями та шляхи їх подолання. На першому етапі досліджень проведено аналіз динаміки чисельності поголів’я птиці в Україні згідно даних Державної служби статистики України. В Україні вирощують птицю переважно в умовах птахогосподарств різної потужності, а також особистих господарств населення. Поголів’я птиці в Україні станом на 01 січня 2025 р. має незначну тенденцію до збільшення порівняно з 2023 р. 100,8%. Найбільша кількість поголів’я птиці в господарствах усіх категорій зосереджена у Вінницькій та Черкаській областях. — 38064,2 тис. та 25423,8 тис. відповідно. Тенденцію до збільшення поголів’я в 2024 р. зареєстровано у більшості адміністративних територій України: Вінницькій обл. — 113,2%, Дніпропетровській — 105,6%, Львівській — 112,3%, Миколаївській — 101,9%, Полтавській — 112,1% та Черкаській —101,7%. Поголів’я птиці, яку утримують в умовах спеціалізованих підприємств, збільшилося на 3,4%, тоді як чисельність поголів’я птиці, утримуваної в умовах особистих господарств населення, загалом скоротилося на 2,4 %. Найвищий показник чисельності поголів’я свійської птиці, що утримується в особистих господарствах населення, зареєстровано у Львівській і Черкаській областях. За результатами проведеного ризик-орієнтованого підходу щодо безпечності продукції птахівництва та операторів ринку, що здійснюють виробництво, переробку, реалізацію продукції птахівництва виявили порушення вимог чинного законодавства щодо процедур, заснованих на принципах НАССР. З числа досліджених 87,5% потужностей були ідентифіковані як такі, що створюють незначний ступінь ризику для здоров’я людини. Також виявлено потужності, діяльність яких створює низький, середній та високий ступінь ризику для здоров’я людини, що склало 6,3 %, 4,7 % та 1,6 % відповідно. На підставі проведених досліджень показники мікробіологічної безпеки м’яса птиці різних груп (м’ясо птиці безкісткового кускового, м'яса птиці кускового на кістках та м'яса механічної обвалки) та різного термічного стану ізольовавно Salmonellas spp. М'ясо в охолодженому стані переважно контаміноване мезофільними аеробними та факультативно анаеробними мікроорганізмами. На підставі аналізу даних центру громадського здоров’я МОЗ України нами досліджено потенційні небезпечні етіологічні фактори харчових токсикоінфекцій у людей. Встановлено, що в Сумській області фіксувалися випадки токсикоінфекцій у людей після споживання продукції птахівництва, спричинені патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами. Випадки зараження людей, пов’язані з вживанням термічно необробленого м’яса птиці, впродовж 2022–2024 рр. становили 3–15 %. Етіологічним чинником харчових токсикозів та токсикоінфекцій у людей були збудники сальмонельозу (34,3–35,5 %;), ешерихіозу (9,5–11,27 %), стафілококозу (понад 20,5 %), кампілобактеріозу (10,7–16,6 %). За результатами вивчення основних шляхів передачі і поширення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів встановлено, що джерелом токсикоінфекцій для людини є інфікована продуктивна птиця, а чинником передачі – харчові продукти та об’єкти зовнішнього середовища (повітря, вода). Поширення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів здійснюється через горизонтальні і вертикальні шляхи передачі. Горизонтальний шлях передачі реалізується через безпосередній контакт між інфікованою і здоровою птицею, повітря, пил та аерозолі забруднену підстилку, корми, воду, обладнання, що сприяє поширенню таких збудників як E. coli, Salmonella spp., Campylobacter spp., Proteus spp., Klebsiella spp., C.perfringens та Mycoplasma spp. Вертикальний шлях передачі бактеріальних патогенів відбувається через інфікування яйця (Salmonella spp.). На наступному етапі проведено дослідження проб патолого-анатомічного матеріалу відібраного від трупів птиці різних вікових груп. Від трупів курчат 1–7 добового віку одночасно ізолювали декілька збудників. Отже, в 89,7 % від числа досліджених проб, що відібрані від курчат 1–7 добового віку, ізолювали умовно-патогенні мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae і різних асоціаціях. Найбільша частка 36,9 % була представлена Salmonella spp. та P. mirabilis; E. coli, Proteus spp., Staphylococcus spp. – 24,8 %; Proteus spp., Klebsiella spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Yersinia spp., Campylobacter spp., Clostridium spp. складала 18,2 %; частка виділення патогенів Salmonella spp., Campylobacter spp. та Enterobacter spp. – 17,6 %; частка ізоляції мікроорганізмів роду Staphylococcus spp., Proteus spp. та Neisseria spp. не значна і складає 2,4 %. З проб від молодняка птиці віком 10–30 діб рівні ізоляції патогенів були дещо вищі: E. coli та Salmonella spp. – 41,8 %; E. coli та Staphylococcus spp. – 22,1 %; Salmonella spp. та C. perfringens – 14,9 %; E. coli та Enterococcus spp. – 10,2 %; Pseudomonas spp. та Staphylococcus spp. – 6,3 %; Bacillus spp., Proteus spp. – 4,7 %. З проб від птиці 30–42 добового віку ізолювали Proteus spp., Pseudomonas spp., Clostridium spp., що складало 25,8 %; E. coli і S. aureus – 24,7 %; E. coli та Salmonella spp. - 18,3 %. Отримані нами дані свідчать про етіологічні чинники як локальних, так і супутніх інфекцій. На підставі проведених досліджень антибіотикорезистентності ізольованих мікроорганізмів до різних груп антибактеріальних препаратів встановлено високий рівень резистетних штамів. Встановлено часстку резистентних ізолятів до препаратів груп фторхінолонів та аміноглікозидів: Е. coli, S. aureus, C.jejuni, E. faecalis – 20 %, S.enteritidis – 40%. Значний відсоток резистентних штамів виявлено до препаратів групи цефалоспоринів β-лактамів І та ІІ покоління: Е. coli – 40–80 %; S.enteritidis до антибактеріальних препаратів групи цефалоспоринів β-лактамів І та ІІ покоління у 60–80 %, до препаратів ІІІ та IV поколінь у 60 та 20% відповідно. Патогени C.jejuni були резистентні до антибактеріальних препаратів групи цефалоспоринів β-лактамів І покоління у 40 %, ІІ та ІІІ поколінь – у 60%. До препаратів тетрациклінової групи найбільша частка резистентих ізолятів була представлена C.jejuni та Е. coli – 40%. До препаратів групи макролідів виявили 80 % резистентних культур Е. coli, 60 % S.enteritidis та S. aureus, 40 % – C.jejuni, E. faecalis. Максимальну кількість резистентних штамів виявлено до препаратів групи карбапенемів: 100 % – Е. coli, 60 % – E. faecalis. Отримані нами дані вказують на важливості суворого контролю за використанням антибіотиків та систематичного моніторингу антибіотикорезистентності. Такий підхід сприятиме зниженню ризику поширення мультирезистентних штамів бактеріальних патогенів, що є основними збудниками бактеріальних захворювань птиці. Нами встановлено санітарно-бактеріологічні показники мікробіологічного забруднення повітря і робочих поверхонь пташників за вирощування курчат-бройлерів, оскільки дані критерії відіграють значну роль щодо стабільного епізоотичного благополуччя в птахівництві. Аналіз проб повітря та змивів із робочих поверхонь пташників виявив наявність сапрофітної бактеріальної мікрофлори та патогенних мікроорганізмів. Частка ізольованих збудників становила: Escherichia coli – 39,3 %, Salmonella spp., Campylobacter spp. – 14,5 %, Streptococcus spp., Staphylococcus aureus – 23,6 %, Proteus spp., Enterobacter spp. – 22,6 %. Проведено мікробіологічні дослідження ізольованих бактеріальних патогенів та вивчено їх властивості. Отримані результати свідчать про високий рівень мікробного забруднення середовища пташників, що може потенційними ризиками зниження природної резистентності птиці та підвищення ризику розвитку інфекційних захворювань. Удосконалення способу дезінфекції птахівничих приміщень в системі ветеринарно-санітарних заходів за вирощування бройлерів визначали після закінчення технологічно процесу вирощування птиці. Порівняли ефективність двох схем дезіфнеції. У схему дезінфекційної обробки дослідного пташника включено вологу дезінфекцію робочих поверхонь пташника на основі використанням 0,6% піноутворюючого деззасобу Вірошилд (KILCO, Великобританія) з розрахунку 0,3 л робочого розчину на 1м2 та наступну аерозольну дезінфекцію приміщення пташника 20% розчином деззасобу Спектраген (SYNTHESE ELEVAGE, Франція) з розрахунку 300 см3 / 1м3 та експозицією 7 годин. В контрольному пташнику була проведена аерозольна дезінфекція з використанням водного розчину препарату Віроцид (CID LINES, Бельгія) за допомогою АГ-УД-2. Препарат використовували з розрахунку 0,75 л Віроциду + 4 л води / 1000 м3 об’єму, тобто 0,00075 л/м3 об’єму. Робочий розчин препарату розпилювали при вимкнутій вентиляції з часом експозиції 3 год. На основі отриманих результатів динаміка загального бактеріального забруднення повітря пташників в період з 1 по 42 добу вирощування курчат-бройлерів доведено ефективність запропонованої схеми дезінфекції. Результати досліджень показали, що після проведення дезінфекційної обробки у пташнику №2 (дослідний) рівень мікробіологічного забруднення повітря склав 5,25±1,27 тис. КУО/см³, тоді як у контрольному пташнику цей показник був майже вдвічі вищим – 9,25±2,36 тис. КУО/см³. Через 7 діб після дезінфекції концентрація мікроорганізмів у повітрі продовжувала зростати, проте у дослідному пташнику вона залишалася нижчою, ніж у контрольному: 83,78±21,64 тис. КУО/см³ проти 123,57±31,27 тис. КУО/см³ відповідно. На 21-й день експерименту мікробне навантаження у дослідному пташнику збільшилося до 185,58±45,73 тис. КУО/см³, тоді як у контрольному пташнику цей показник сягнув 354,37±91,24 тис. КУО/см³, що майже вдвічі більше. До 28-ї доби мікробіологічне забруднення в контрольному пташнику різко зросло до 692,23±195,68 тис. КУО/см³, що у 2,5 рази перевищувало аналогічний показник у дослідному пташнику, де рівень бактеріального забруднення становив 272,27±75,38 тис. КУО/см³. На 35-й і 42-й добу вирощування тенденція до зростання мікробного навантаження зберігалася. У контрольному пташнику рівень забруднення повітря досяг 856,44±254,33 тис. КУО/см³ та 1173,45±32,45 тис. КУО/см³, що перевищувало показники в дослідному пташнику у 2,3 та 2,4 рази відповідно. Показники контролю якості дезінфекції складає 96,00 %, що на 10 % вище за аналогічний показник в контролі. Запропоновано здійснювати профілактичну дезінфекцію приміщень пташників під час міжциклових технологічних переривів при вирощуванні птиці після звільнення приміщення пташників від птиці. Аналіз отриманих даних підтверджує, що ефективна дезінфекційна обробка значно знижує рівень мікробного забруднення повітря у пташниках, що може сприяти покращенню ветеринарно-санітарної ситуації та підвищенню загальної продуктивності птиці. Розробку екологічно безпечного способу санації замкнутої системи водопровідної мережі птахогосподарства на основі застосування екологічно безпечного деззасобу «Сандез» здійснювали поетапно. До складу лужного мийно-дезінфікуючий засобу «Сандез» входять наступні компоненти: натрію гідроксид, натрій кремнієвокислий, сода кальцинована, трилон Б, катамін, вода дистильована (розробник Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини НААН). Отримані результати свідчать про 90–100 % бактерицидну дію засобу «Сандез» проти тест-штамів мікроорганізмів S. aureus ATCC 25923, E. coli ATCC 25922 (F-50). За результатами дослідження бактерицидної активності деззасобу «Сандез» відносно ізолятів бактеріальних патогенів S. аureus, E. coli, S. enteritidis встановлено, що концентрація робочих розчинів досліджуваного експериментального мийно-дезінфікуючого засобу «Сандез» для санітарної обробки водопроводів повинна бути не менше ніж 4 % за експозиції 1–3 годин хвилин та 2,0 % – за експозиції 5 годин. Спосіб санації замкнутої водопровідної мережі птахогосподарства здійснювали об’ємним методом, який передбачав заповнення водопровідної системи 2,0 %-им розчином експериментального дезінфікуючого засобу «Сандез» з експозицією 5 годин, після чого розчин зливали, а трубопровід ретельно промивали чистою водопровідною водою. Для контролю було проведено обробку замкнутої водопровідної системи птахогосподарства, використовуючи гіпохлорит натрію з концентрацією 100 мг/дм³ активного хлору. Трубопроводи також залишали заповненими розчином на 5 годин, після чого здійснювали промивання чистою водопровідною водою. Запропонований спосіб санації водопровідної мережі птахогосподарства на основі застосування екологічно безпечного лужного дезінфікуючого засобу «Сандез» має високий мийно-дезінфікуючий ефект, забезпечує відповідність показників якості і безпеки води вимогам нормативів державних санітарних норм та правил та поєднується з відсутністю негативного впливу на навколишнє середовище. Загальна економічна ефективність запропонованої схеми ветеринарно-санітарних заходів при вирощуванні 1000 голів курчат бройлерів складає 51,31 тис. грн або у розрахунку на 1000 голів – 5131 грн. Інвестування у профілактичні заходи не лише захищає птицю від захворювань, а й створює стабільні економічні переваги для підприємства в умовах сучасного аграрного ринку.