Продуктивність свиней данської селекції за різних методів розведення та сезону запліднення

Abstract

Завдання нашої статті – вивчити залежність між продуктивними якостями свиноматок та інтенсивністю росту поросят і впливом методу їх розведення та сезону запліднення. Для проведення досліду використали дані про опороси 1100 свиноматок в індустріальній фермі Данії протягом чотирьох сезонів року їх запліднення, які були сформовані у 3 групи: І група – контрольна група включала свиней породи данського ландраса, вирощуваних за методу чистопородного розведення, ІІ група – складалась із помісних свиноматок (F1 ), отриманих за промис лового схрещування від кнурів великої білої данського походження та маток також місцевого ландраса, ІІІ група була представлена свиноматками (Fr ), отриманими методом зворотного схрещування двопородних свиноматок від свинок данського ландраса і кнурів великої білої данського походження із кнурами місцевого данського лан драса. Результати аналізу цих опоросів дали змогу встановити достовірний вплив методу розведення та сезону запліднення з різною силою. За зимовий період середньодобовий приріст вищим був у тварин І контрольної групи відносно аналогів ІІ дослідної групи на 7 г, або 3,35% (p<0,001), та відносно однолітків ІІІ дослідної на 8 г, або 3,83% (p<0,05). Оцінка інтенсивності росту поросят протягом весняних місяців показала, що за середньодобо вими приростами краще проявив себе молодняк, отриманий від зворотного схрещування, де цей показник був вищим ніж у аналогів контрольної групи на 9 г, або 4,31% (p<0,05), і ІІ дослідної – на 11 г, або 5,11% (p<0,001). Дослідження показали, що в літній сезон кращими середньодобовими приростами характеризувалися поросята за використання чистопородного розведення порівняно з аналогами за промислового схрещування на 15 г, або 6,52% (p<0,001), і зворотного схрещування на 28 г, або 12,17% (p<0,001). Порівняння середньодобових прирос тів поросят осінню дало змогу виявити кращі їх значення у молодняку у ІІ дослідній групі на рівні 212 г, що було вище, ніж у контрольній групі на 11 г, або 5,47% (p<0,001), і вище, ніж у ІІІ дослідній на 18 г, або 9,28% (p<0,001). На відтворювальні показники свиноматок більший вплив мав метод розведення, а на інтенсивність росту поро сят – сезон запліднення. Результати двофакторного статистичного аналізу дали змогу встановити достовір ний вплив сезону запліднення на інтенсивність росту поросят, а саме: із силою 8,8% – на показник абсолютного приросту та із силою 9,3% – на показник відносного приросту. Також було виявлено вірогідний вплив взаємодії факторів методу розведення та сезону запліднення на середньодобові прирости поросят на рівні 10,7%. Водно час невраховані фактори спричинили зміни абсолютного приросту на 80,8%, середньодобового приросту – на 82,2% і відносного приросту – на 84,8%. Визначено ступінь залежності показника багатоплідності свиноматок від методу розведення на 8,8% і на 15,7% – від взаємодії факторів сезону запліднення та методу розведення. Також встановлено, що збереженість поросят протягом досліджуваного періоду достовірно залежала від впливу способу розведення – на 9,8%, сезону запліднення свиноматок – на 10,2%, взаємодії вказаних факторів – на 9,6% та неврахованих факторів – 70,5%.