Удосконалення засобів профілактики бактеріальних хвороб у бройлерів

Abstract

У дисертаційному дослідженні обґрунтована ефективність застосування пробіотику для профілактики бактеріальних інфекцій птиці, підвищення продуктивності та опірності організму курчат-бройлерів. В результаті проведення моніторингу мікрофлори було встановлено, що у приміщенні для вирощування курчат від тижня до двох переважали Escherichia coli, Enterococcus faecium, Enterococcus faecalis та Salmonella enterica. З двадцять першої доби до сорок другої збільшилась частка мікроорганізмів: Staphylococcus aureus, Listeria monocytogenes, Campylobacter spp. та асоційованої мікрофлори. Визначені основні фактори ризику при вирощуванні курчат-бройлерів. Асоційована мікрофлора складалась з мікроскопічних грибків та бактерій, які не мали у підсумку ізоляції великий відсоток та не викликали спалаху інфекційних захворювань у бройлерів. Однак треба відмітити, що її кількість збільшувалась з віком птахів. Проведені дослідження циркуляції мікроорганізмів у приміщеннях для вирощування бройлерів показали, що відбувається певний взаємозв’язок між віком птиці та відсотковим співвідношенням мікрофлори. Найбільш вразливі курчата у віці до двох тижнів, через ризик спалаху інфекційних хвороб. Для визначення максимально ефективного антимікробного препарату проводили визначення чутливості виділеної патогенної мікрофлори. За результатами проведених експериментів було встановлено, що E. coli не проявляла чутливості до 66,67 % препаратів, помірно чутлива – до 16,67 %, і чутлива – до 16,67 %. У дослідженнях проведених зі S. аureus було встановлено выдсутність чутливості до 58,32 % антибіотиків, помірно чутливий – до 4,16 %, і чутливий – до 37,50 %. Встановлена чутливість виділеної мікрофлори S. аureus та E. coli до антибіотиків до чотирьох препаратів з двадцяти чотирьох запропонованих. Був обраний антибіотик з максимальним спектром дії – цефтіоклін для лікування курчат-бройлерів. Проведене дослідження показало великий відсоток антибіотиків, до яких бактерії не були чутливі або помірно чутливі. На основі проведених досліджень для профілактики антибіотикорезистентності у господарстві був запропонований пробіотик В. coagulans. Було проведене визначення антагоністичних властивостей пробіотичного штаму В. coagulans стосовно бактерій виділених у пташнику. В результаті проведеного експерименту встановлено, що у В. coagulans розведенні 1×109, КУО/г проявив найкращі антагоністичні властивості у вигляді зони затримки росту у середовищах з бактеріями, які були виділені у приміщенні пташника. Затримка росту у зразках із В. coagulans в розведенні 1×107, КУО/г була більше з E. faecium – на 148,63 %; C. jejuni– на 155,67 %; E. coli – на 180,61 %; E. fecalis – на 141,59 %; L. monocytogenes – на 148,67 %; S aureus – на 117,92 %; S. enterica – на 222,44 %, порівняно до контролю. У чашках Петрі з В. coagulans 1×109, КУО/г демаркаційна зона була більше порівняно до 1×105, КУО/г навколо E. faecium – на 274,0 %; C. jejuni– на 264,4 %; E. coli – на 369,3 %; E. fecalis – на 250,51 %; L. monocytogenes – на 193,75 %; S aureus – на 278,5 %; S. enterica – на 387,48 %. Проведене дослідження показує, що всі ізольовані бактерії проявили чутливість залежно від концентрації до В. coagulans. При дослідженні індексу адгезивності еритроцитів B. coagulans ALM 86 встановили що він складав 2,350,12, це за методом Бриліс є середнім показником, середній показник адгезії – 1,800,05, та коефіцієнт участі еритроцитів в адгезивному процесі – 85,341,12. В результаті визначення властивостей B. coagulans ALM 86 було встановлено, штам має середній показник адгезивності, що вказує на авірулентність бактерії стосовно макроорганізму. Наступна значуща варіабельність відмічає загальну кількість бактерій у вмісті тонкого кишечника бройлерів різних груп на початку вирощування птахів. У цей період бактеріальне обсіменіння кишечника у курчат першої та другої дослідних груп було приблизно в 1,5-2,0 рази вище, ніж у контролі. На другий тиждень застосування бройлерам B. coagulans заселення корисною мікрофлорою кишечника Lactobacillus sp. збільшилось у курчат першої дослідної групи на 1,48 %, другої – на 31,94 % та третьої – на 64,78 %, порівняно з контрольною (р≤0,05). На п’ятий тиждень дослідження у курчат-бройлерів у вмісті кишечнику кількість Lactobacillus sp. була більше в першої дослідної групи на 33,78 %, другої – на 50,0 %, третьої – на 78,37 % (р≤0,05), порівняно з контрольною групою. Крім того, необхідно відмітити тенденцію до збільшення кількості Lactobacillus sp. у курчат дослідних груп, порівняно з другим тижнем досліджень. До родини Enterobacteriaceae sp. відносяться бактерій, що включає відомі патогени такі як Escherichia coli. Тому зниження кількості цих мікроорганізмів у кишечнику курчат дослідних груп було ознакою конкурентоспроможності пробіотичного штаму Bacillus coagulans ALM 86. На другий тиждень проведення дослідження було встановлено вірогідне зниження вмісту бактерій Enterobacteriaceae sp. у першій дослідній групі на 34,5,9 %, у другій – на 37,27 %, у третій – на 53,16 % (р≤0,05), порівняно з контрольною групою. На п’ятий тиждень експерименту відбувалось зменшення кількості Enterobacteriaceae sp. у дванадцятипалій кишці у першій групі на 51,48 %, у другій – на 65,11 %, у третій – на 90,67 % (р≤0,05), порівняно з контролем. На другий тиждень дослідження показали вірогідне пригнічення росту Staphylococcus sp. у дослідних групах у першій на 40,65 %, у другій – на 56,86 %, у третій – на 66,68 % (р≤0,05), порівняно з контрольною групою. По завершенню експерименту рівень Staphylococcus sp. вірогідно знизився в першій дослідній групі на 15,04 %, в другій – на 35,44 %, в третій – на 51,47 % (р≤0,05), порівняно з контролем. Проведеними дослідженнями встановлено, що у курчат дослідних груп вірогідно збільшилась кількість корисної мікрофлори: Lactobacillus sp. та зменшилась умовно-патогенної: Enterobacteriaceae sp. та Staphylococcus sp. Для визначення можливого токсичного впливу на організм курчат та імунну систему проводили розтин та дослідження імунокомпетентних органів. Середня маса тимусу у курчат-бройлерів в дослідних та контрольній групах була практично однакова, тому індекс тимусу не розраховували. З проведених досліджень видно, що середня маса бурси в першій дослідній та контрольній групах була нижча, порівняно з іншими. В першій дослідній групі середня маса органа була більша на 4,82 %, в другій вірогідно – на 30,0 %, в третій – на 37,53 % (р≤0,05), порівняно з контролем. Відповідно до отриманих результатів бурсальний індекс був вищий у першій дослідній групі на 15 %, у другій – на 25 , у третій – на 30 %, порівняно з контролем. Дослідженнями встановлено наявність стимулюючого впливу B. coagulans ALM 86 на імунокомпетентні органи – бурсу, що дає підставу для використання B. coagulans в якості імуномодулятору. Спостерігали достовірну різницю за результатами клінічного аналізу крові між групами курчат-бройлерів. Рівень гемоглобіну був вище у першій дослідній групі – на 6,19 %, у другій – на 32,94 %, у третій – на 53,72 % (*Р<0,05), порівняно з контрольною. Вірогідне збільшення еритроцитів фіксували дослідних групах у першій – на 45,54 %, у другій – на 58,41 %, у третій – на101,48 % (*Р<0,05). Додавання пробіотиків до основного раціону курчат позитивно вплинуло на вміст лейкоцитів у крові. Кількість лейкоцитів була більше у крові курчат-бройлерів у першій дослідній групі – на 4,82 %, у другій на 18,63 %, у третій – на 25,44 %, у порівнянні з контролем. В результаті проведених досліджень було також встановлено, що вміст тромбоцитів у крові курчат дослідних груп був нижчим у першій – на 15,85 %, у другій –на 21,54 %, у третій на 34,14 % (*Р<0,05) порівняно з контролем. Протягом експерименту також визначали у крові курчат-бройлерів рівень метаболітів. Результати цього дослідження показали, що концентрація загального холестерину була вірогідно менше у третій дослідній групі на 24,77 % (*Р<0,05), порівняно з контрольною. Обмін ліпідів в організмі курчат-бройлерів покращився також за рахунок зменшення у сироватці крові вмісту тригліцеридів у третій дослідній групі на 54,80 % (*Р<0,05), порівняно з контролем. У першій та другій дослідних групах рівень холестерину та тригліцеридів був на одному рівні. Вміст сечовини у сироватці крові курчат дослідних груп протягом експерименту був нижче у першій – на 19,20%, у другій – на 33,86 %, у третій – на 34,13 % (*Р<0,05), порівняно з контролем. Крім, того рівень креатиніну у крові курчат дослідних груп був менше у першій – на 6,52 %, у другій – на 8,71 %, у третій – на 21,69 %. Додавання до основного раціону курчат-бройлерів пробіотику мало позитивний вплив на засвоєння протеїну. Рівень загального білка та глобуліну в сироватці крові був вище у першій на 3,14 – 7,62 %, у другій на 21,70 – 17,32 %, у третій на 56,27 – 70,99 % (*Р<0,05) відповідно, порівняно з контрольною групами. Активність ферментів, аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази була на одному рівні в дослідних та контрольної групах, та не мала достовірної різниці. Отриманий результат вказує на те, що рівень метаболітів у курчат-бройлерів був у межах норми та не відрізнявся від птиці контрольної групи. Дослідженнями встановлено, що курчата в дослідних групах за використання пробіотику мали більшу масу тіла на 21 добу: в першій на 5,9 %, другій – на 7,7%, третій – на 8,4 %; на 28 добу: в першій групі на 1,6 %, у другій – на 4,6 %, у третій – на 9,2 %; на 35 добу: в першій на 11 %, в другій – на 15,4 %, в третій – на 18,4 % (р≤0,05), порівняно з контрольною групою. За використання B. сoagulans курчатам дослідних груп середньодобовий приріст маси тіла був вище у першій на 10,8 %, у другій – на 15,0 % та у третій – на 18,3 % (р≤0,05). Спостерігали збільшення приросту маси тіла у курчат на 11 %, на 15 5 %, та на 19, % відповідно, порівняно з контролем. В результаті проведених досліджень встановлено, що B. coagulans продемонстрував збільшення маси тіла, середньодобового приросту, коефіцієнта конверсії корму, антиоксидантної здатності, функції імунітету та здоров’я кишечника курчат-бройлерів. Збереженість бройлерів дослідних групах склала 100 %, на відміну від контрольної – 80 %. Витрати корму на кг приросту маси тіла були менше у першій дослідній групі на 14,9 %, у другій – на 16,5 %, у третій – на 17,8 %; конверсія корму відповідно збільшилась на 5,3 %, на 3,4 %, на 2 %, відносно контролю.