Експериментальне обґрунтування терапевтичних та профілактичних заходів за інвазійних хвороб ставових риб

Abstract

У дисертаційній роботі на основі досліджень обґрунтовано методи боротьби та профілактики інвазійних захворювань ставових риб. Запропонований комплекс боротьби та профілактики з ектопаразитозами ставових риб на основі вітчизняних препаратів Риболік та Комбійод. Метою роботи було обґрунтувати терапевтичні та профілактичні заходи за інвазійних хвороб ставових риб. В дисертаційній роботі вперше обґрунтовано методи контролю інвазійних хвороб ставової риби в північно-східному регіоні України. Проведено аналіз виробництва об’єктів аквакультури в Сумський області. Проаналізовано дані щодо абіотичних факторів водного середовища, що вливають на добробут ставової риби. Визначено епізоотичну ситуацію щодо хвороб ставових риб в умовах рибогосподарств північно-східного регіону України. Уперше проведено токсикологічні дослідження й обґрунтовано використання нового антипаразитарного препарату на основі повідон-йоду. Обґрунтовано комплекс профілактичних заходів за інвазійних хвороб ставової риби з застосуванням Риболіку та Комбійоду. Матеріали дисертаційної роботи є частиною комплексних наукових досліджень кафедри ветеринарно-санітарного інспектування, мікробіології, гігієни та патологічної анатомії Сумського національного аграрного університету «Прогнозування ризиків транскордонного заносу та поширення особливо небезпечних хвороб тварин та розробка науково обґрунтованих систем дезінфекції на основі інноваційних імпортозамінних високоефективних засобів» (№ державної реєстрації 0115U001342, 2018-2023 рр.); «Науково-обґрунтована концепція заходів контролю біологічних загроз та розробка інноваційних засобів профілактики епідеміологічнозначимих хвороб тварин з метою забезпечення національної безпеки» (№ державної реєстрації 0123U104542, 2023 – 2032 рр.). Дослідження дисертаційної роботи виконували з 2021 по 2025 рік на базі лабораторії «Інноваційні технології та безпеки і якості продуктів тваринництва» та «Ветеринарна фармація» кафедри ветеринарно-санітарного інспектування, мікробіології, гігієни та патологічної анатомії факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету; наукової лабораторії НВФ «Бровафарма»; Сумської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Харківської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Виробничі дослідження проведено в рибогосподарствах ТОВ «Бджола», ТОВ «Ряснянське», ПП «Шматуха» Сумської області. Розробку комплексу заходів направлених на боротьбу з ектопаразитозами ставової риби проводили на базі ПП «Сумитехнокорм» Сумської області. При аналізі статистичних даних щодо кількості та стану водних об’єктів на території Сумської області встановлено наявність 2191 ставків, що мають загальну площу поверхні 11384 га та мають повний об’єм води 124,3 млн. м3. Ведення рибництва в області здійснюється за рахунок фонду внутрішніх водойм, площа якого становить 16041 га, в тому числі 43 водосховищ, що мають загальну площу 4657 га, а також 2191 ставок, що мають загальну площу 11384 га водного дзеркала. На території Сумської області є 1543 річки, що мають загальну довжину 8020 км. Таким чином, можна зробити висновок про наявність в Сумській області достатньої природньої бази для вирощування риби. Вирощуванням об’єктів аквакультури в Сумський області займаються 212 суб’єктів господарювання, з яких 40 це юридичні особи, а 172 фізичні особи-підприємці, таким чином варто відмітити, що Сумщина має великий потенціал для розвитку рибництва та виробництва аквакультури. В результаті опрацювання статистичних даних за 2021 рік вирощено 1708,56 тон продукції, а за 2022 рік в Сумській області вирощено 1192,9 тон продукції аквакультури. Показники загального обсягу виробництва продукції аквакультури на території Сумської області за 2024 році товарної склали 1404,3 тонни при використанні площі 2,5 тис. га. В порівнянні з 2023 році виробництво риби, незважаючи на воєнні дії, мало збільшення на 46 % (на 443 тонни). Найбільшу кількість по видах водних біоресурсів Сумщини становив короп – 53,8 %, товстолобик – 30,7 %, карась сріблястий – 8,9 % від загальної кількості реалізованої риби. Контроль гідрохімічного і гідрологічного режиму водоймищ є ключовим фактором забезпечення високого рівня інтенсифікації рибництва та сприятиме запобіганню поширення ряду інфекційних та інвазійних захворювань риби. Аналіз абіотичних факторів водного середовища дозволив встановити, тенденцію до збільшення мінералізації води з весняного до літнього періоду та її зменшення до осіннього періоду. Дослідження гідрохімічних показників води дослідних господарств впродовж вегетаційного періоду вирощування риби відповідала вимогам, які рекомендовані для рибницьких господарств (ГДК ОСТ15.372-87). Показник рН води в господарствах змінювався в межах 7,09 – 7,69, що відповідало воді гідрокарбонатного складу кальцієвої групи. Концентрація в воді іонів основних мінеральних речовин Ca2+, Cl-, Mg2+, Na+ +K+ протягом вегетаційного періоду вирощування риби не виходила за межі гранично-допустимих концентрацій. Рівень біогенних елементів також знаходився в межах норми, відмічали тенденцію збільшення рівня з весняного періоду до літнього періоду NH4+ на 80 %, а потім в осінній період повернувся нижче на 21,05 % від весняного рівня, що пов’язано з антропогенним впливом. Показники перманганатної та біхроматної окиснюваності води дослідного ставу підвищувалася від весни до літа та знижувалася до осені. Насиченість води киснем була достатньою та не виходила за межі норми, що в свою чергу сприяло веденню рибництва. Умови для вирощування риби в дослідних ставах були сприятливими. За період епізоотичного дослідження виявлено збудників Trichodina sp., Chilodonella cyprini, Ichthyophthirius multifiliis, Myxobolus pavlowski, Apiosoma sp., Dactylogyrus vastator, Gyrodactylus extensus, Bothriocephalus gowkongensis, Lernaea cyprinacea, Argulus foliaceus. При аналізі було встановлено, що найбільший відсоток (65,71 %) захворювань риби спричиняють збудники протозоозів, 23,07 % відносились до моногеноїдозів, 9,45 % - до крустацеозів, 1,75 % - до цестодозів. Дослідженні гідробіонти на паразитарні хвороби проведені в Харківський області дозволили визначити, що збудників цестодозів, моногеноїдозів, трематодозів, нематодозів, протозоозів риб не було виявлено. Проте у період виконання дослідження на арахноентомози риб встановлено один позитивний випадок на лернеоз. Аналіз отриманих результатів дозволив розрахувати співвідношення захворювань паразитарної етіології у риби: 65,71 % захворювань спричиняють збудники протозоозів; 23,07 % відносились до моногеноїдозів, 9,45 % - до крустацеозів, 1,75 % - до цестодозів. Для боротьби з філометроїдозом в рибогосподарстві використовували препарат Риболік виробництва НВФ «Бровафарма». Ретельно перемішаний препарат Риболік: один кг суміші та 99 кг комбікорму задавали у вигляді ЛКС. Лікувальну добову дозу лікувально-кормової суміші для водойми задавали 1,5 % від розрахункової маси риби. Терапевтичну дозу поділяли на 5-порцій, які вносили у місця годування з інтервалом 1-2 години. Крім лікувальних заходів в господарстві для боротьби з філометроїдозом був проведений комплекс господарсько-організаційних заходів: у неблагополучних джерелах встановлено ґрати, що обмежуючи захід хворої риби, і облаштували піщано-гравійні фільтри для фільтрації води, які затримують проникнення інвазованих проміжних хазяїнів–циклопів. Комплекс лікувально-профілактичних заходів сприяв зниженню середнього показника екстенсивності інвазії з 72,72 % до 9,09 % та зниженню середнього показника інтенсивності інвазії з 2,45 до 0,09. Під дією препарату Риболік ознаки захворювання за органолептичних досліджень не виявлено, риба не відрізнялась від показників притаманних неураженій рибі. Проведення лабораторних досліджень дозволило встановити, що захворювання негативно впливає на показники виявлення бактерій в поверхневих та глибоких шарах. Також відмічались підвищення рівня кислотності в лужну сторону у ураженої риби. Показники кислотності риби після лікування вірогідно не відрізнялись від неураженої риби. Також відмічались у хворої риби відмічались сумнівна реакція з сірчанокислою міддю, сумнівна реакція з реактивом Неслера та збільшений вміст вологи. Препарат Риболік показав високу ефективність в виробничих умовах та може бути рекомендований як ефективний засіб при лікуванні риби від філометроїдозу. В подальшому були проведені дослідження направлені на розробку нового препарату проти ектопаразитозів риби на основі повідон-йоду. За методом Г. Кербера встановлений показник DL50 повідон-йоду на коропах, який дорівнював 6800 мг/кг; за допомогою програми «LD50» 6925,9 мг/кг.; за методом Першина складає 6916,8 мг/кг ваги. Визначено, що показник середньої гострої середньолетальної дози для препарату Комбійод на рибі складає 6880,9 мг/кг, що відповідає четвертої групи токсичності (малотоксичні речовини) згідно ГОСТ 12.1.007-76. На наступному етапі досліджень було визначення терапевтичного ефекту препарату на основі повідон-йоду щодо хворої на ектопаразитози риби в експериментальних умовах. При експериментальному застосуванні препарату Комбійод встановлено, що обробка риби препаратом з концентрацією 0,05 % діючої речовини в першій дослідній групі мало недостатній терапевтичний ефект (33,33 %). При обробці риби препаратом в концентрації 0,1 % відмічали збільшення терапевтичної ефективності до 58,33 %, проте в концентрації 0,2 % препарату відмічали 100 % терапевтичний ефект. Застосування препарату на основі повідон-йоду забезпечило 100 % збереженість риб в експериментальних умовах, порівняно з контрольною групою, де збереження склало 91,67 %. Застосування 0,2 % розчину препарату Комбійод проявило 100 % терапевтичну ефективність при лікуванні коропів від ектопаразитів в експериментальних умовах. Під дією препарату на основі повідон-йоду відмічали вірогідне збільшення кількості лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту в крові риб дослідної групи. Встановлено, що застосування йодмісткого засобу Комбійод у виробничих умовах у концентрації 0,2 % знищує ектопаразитів G. kobayashii, L. cyprinacea. P. lusiana та бактеріальну мікрофлору E coli, A. hydrophila, A. salmonicida, P. anguilliseptica, S. aureus, S. iniae, L. monocytogenes, Micrococcus spp. на поверхні коропа. В той же час вміст Escherichia coli знизився у ПП «Шматуха» на 98,96 %, у ТОВ «Бджола» – на 99,2 %, у ТОВ «Ряснянське» – на 84,32 %, порівняно з початком експерименту. Ураження A. hydrophila після обробки зменшилось у ПП «Шматуха» на 94,51 %, у ТОВ «Бджола» – на 80,28 %, у ТОВ «Ряснянське» – на 99,15 %, порівняно з моніторингом. Контамінація коропа A. salmonicida зменшилось після обробки експериментальним засобом у концентрації 0,2 % у ПП «Шматуха» на 97,23 %, у ТОВ «Бджола» – на 94,00 %, у ТОВ «Ряснянське» – на 79,06 %, порівняно з результатами моніторингу. Рівень обсіменіння риби P. anguilliseptica знизився у ПП «Шматуха» на 99,08 %, у ТОВ «Бджола» – на 97,91 %, у ТОВ «Ряснянське» – на 99,41 %. Ураження коропа S. aureus зменшилось після обробки йодмістким засобом у ПП «Шматуха» на 92,15 %, у ТОВ «Бджола» – на 98,74 %, у ТОВ «Ряснянське» – на 93,89 %, порівняно з початковими даними. Рівень Streptococcus iniae знизився у ПП «Шматуха» на 80,90 %, у ТОВ «Бджола» – на 99,63 %, у ТОВ «Ряснянське» – на 83,30 %. Кількість L. monocytogenes зменшилась у ПП «Шматуха» на 96,25 %, у ТОВ «Бджола» – на 96,08 %, у ТОВ «Ряснянське» – на 98,13 %, порівняно з результатами моніторингу. Ураження коропа Micrococcus spp. знизилось після обробки дослідним засобом у ПП «Шматуха» на 93,74 %, у ТОВ «Бджола» – на 96,37 %, у ТОВ «Ряснянське» – на 92,26 %. Нами для рибницьких господарств було запропоновано схему профілактики та лікування за ектопаразитарних захворювань, яка складалась з обробки рибопосадкового матеріалу при перевезенні або посадці 0,2 % розчином Комбійоду при експозиції 3 години. Для обробки риби що перебуває в водоймі рекомендуємо застосувати препарат Риболік в складі лікарсько-кормової суміші у співвідношенні 1:100. З метою вивчення ефективності лікувально-профілактичної ефективності запропонованої схеми препаратів проводили в 2024 року на базі ставів ПП «Сумитехнокорм», де реєстрували ураження дворічок та трьохрічок коропів ектопаразитами (лернеозом та гідродактильозом). Застосувавши запропоновану схему в господарстві (обробка Комбійодом та Риболіком) можемо зробити висновок, що вона є ефективною та забезпечує зниження рівня ураження ектопаразитами у двухрічок на 7,04 % та у трьохрічок на 6,72 %. Таким чином, можемо зробити висновок, що запропонована схема боротьби проти ектопаразитозів ставової риби, що складається з обробки рибопосадкового матеріалу при перевезенні або посадці 0,2 % розчином Комбійоду при експозиції 3 години та використання препарату Риболік в складі лікарсько-кормової суміші для обробки риби, що перебуває в водоймі показала себе ефективною та рекомендуємо для запровадження в виробництво в рибницьких господарствах. Матеріали дисертаційної роботи рекомендуємо використовувати при вивченні курсів «Паразитологія та інвазійні хвороби тварин», «Хвороби гідробіонтів» при підготовці фахівців освітнього рівня «Магістр» зі спеціальності 211 «Ветеринарна медицина». Препарати Комбійод та Риболік застосовувати згідно схеми в рибницьких господарствах для боротьби та профілактики ектопаразитозів ставової риби згідно схеми.