Клініко-експериментальне обґрунтування неплідності при абдомінальній патології у собак

Abstract

У дисертаційній роботі теоретично та експериментально обґрунтовано методи діагностики та лікування неплідності сук за супутньої патології. Дослідження проводилися на базі клінік дрібних тварин Сумської області. Встановлено патологічні зміни в органах статевої системи та печінці у сук з метою діагностики та прогнозування виникнення та розвитку неплідності у сук. Самки собак мають репродуктивний цикл, який відрізняється від інших видів довгою лютеїновою фазою і вираженим анеструсом. Тому важливим є дослідження стану органів статевої системи суки для ефективного штучного осіменіння чи в’язки на основі оцінки динаміки гонадотропних та статевих гормонів, а також морфологічних та гістологічних змін протягом статевого циклу. Для проведення досліджень було використано клінічні (огляд, пальпація, вагіноскопія, ультразвукове дослідження), лабораторні (цитологічні, гістологічні, гормональні) та статистичні методи. Дослідження проводили в умовах клініко-діагностично-консультативного центру «Vet camp» при факультеті ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету. Встановлено збільшення кількості поверхневих клітин вагінального епітелію, які проліферують. При цьому парабазальні клітини гинуть з утворенням проміжних клітин, які після апоптозу стають кулястими клітинами, позбавленими ядер. Під час початку пустовки в вагінальних мазках присутні еритроцити, які зникають до кінця тічки. Проте на 5,2 добу після овуляції у вагінальних мазках з’являються нейтрофіли, що співпадає з підвищенням вмісту прогестерону в крові до 61,86±21,18 нг/мл Досліджено процес овуляції, який триває 12 годин і характеризується локальним протеолізом з руйнуванням стінки фолікула, прояву кровотечі, утворення тромба та жовтого тіла. При цьому формується 1 повноцінний ооцит з одного фолікула. Встановлено початок лютеалізації фолікулів за 1–2 доби до овуляції, що візуалізується при УЗД округлими формами фолікулів та утворення аехогенного ареолу навколо яєчника після овуляції. Вагініт інтактних сук становить 40–52% зареєстрованих випадків. Хворі тварини зазвичай не мають системного ураження, а його причинами є незрілість репродуктивної та імунної системи. Бактеріальна інфекція, яка є найпоширенішим причиною вагініту дорослих сук, зазвичай спричинена надмірним збільшенням кількості сапрофітної мікрофлори піхви. Аналіз гематологічних показників є одним із основних елементів оцінки стану здоров’я сук. Зміни гематологічних показників можуть бути фізіологічними, можуть бути наслідком стресових факторів зовнішнього середовища або супроводжувати різні захворювання. Встановлено ефективність застосування технології візуалізації з контрастним підсиленням для діагностики та прогнозування васкуляризації в мікросудинах через ендометріальний ангіогенний вплив при піометрі у сук. Дослідження проведено на 15 неплідних суках різних порід на 15–45 добу після закінчення тічки. Обстеження органів статевої системи сук проводили за допомогою ультразвукової діагностики в В-режимі (діагностовано гіперпластичні зміни ендометрію), доплеграфії (стан судин та їх кількість) та технології візуалізації з контрастним підсиленням. Органи статевої системи кожної тварини досліджували в 3-х ділянках при цьому враховували глибину дослідження ендометрію (1–2 см) кількість, розташування та розмір ендометріальних кіст. Ультразвуковим дослідженням встановлено розширення рогів матки, нетипове розростання та потовщення ендометрію та утворення кіст до 0,45 см у діаметрі. З допомогою технології візуалізації з контрастним підсиленням встановлено гіперпластичні процеси ендометрію, яке характеризувалося більш інтенсивним забарвлення на знімку контрасту, що зникало в межах кістозного ураження слизової матки сук. Встановлено наявність великих васкуляризованих кіст та заповнення просвіту матки ексудатом (при піометрі). Виявлено асиметрію рогів матки та збільшення їх у об’ємі (під час проведення оварієгістеректомії). При гістологічному дослідженні діагностовано збільшення товщини ендометрію та ознаки запальної реакції (наявність нейтрофілів, макрофагів та плазматичних клітин). Технологія візуалізації з контрастним підсиленням може бути з успіхом використана для виявлення морфологічних змін тканин органів статевої системи сук з метою діагностики деструктивних та запальних процесів. Аналіз лейкограм виявив статистично вірогідні відмінності крові здорових та хворих сук. Так, кількість сегментоядерних нейтрофілів у крові здорових сук переважала на 22,28% (р˂0,05) у порівнянні із хворими тваринами. Вміст паличкоядерних нейтрофілів у крові хворих собак був нижчим на 19,57% (р˂0,05) по відношенню до крові здорових тварин. Проте, прогнозовано кількість юних нейтрофілів у крові хворих сук була вищою 163,25% або у 1,63 рази (р˂0,001). Також встановлено збільшення кількості лімфоцитів на 35,38% (р˂0,001) та моноцитів на 20,85% (р˂0,001) у крові сук, що мали запальні процеси у піхві. Кількість еритроцитів у крові хворих сук була нижчою на 22,34% (р˂0,05), ніж у здорових собак. Однак встановлено вірогідне збільшення кількості патологічних форм еритроцитів: ехіноцитів у 3,32 рази (р˂0,001), еритроцитів – 2,48 рази (р˂0,001), краплеподібних форм – у 3,27 рази (р˂0,001). Крім того у крові хворих сук з’явилися шистоподібні форми еритроцитів, які не виявлено у крові здорових собак. Під час проеструсу під дією естрогену слизова оболонка продовжує потовщуватись і стає все більш блідою, поки не набуває кремового кольору. Також діагностовано серозно-геморагічні виділення з шийки матки. За 2 доби до піку ЛГ, коли починається зниження концентрації естрогенів, слизова залишається блідою, але набряк швидко спадає. Слизова оболонка починає втягуватися і з’являються складки. На початку тічки складки продовжують розширюватися. Приблизно через 2–3 доби після піку ЛГ слизова оболонка продовжує втягуватися та підвищується її складчатість. Кінець еструсу і початок метеструсу збігається з початком десквамації епітелію слизової оболонки піхви. Потім слизова оболонка в окремих місцях стоншується. Між блідими ділянками спостерігаються невеликі більш червоні ділянки, а слизова оболонка стає сплющеною. Під час анеструсу слизова оболонка піхви має колір від рожевого до червоного, гладка і тонка, кровоносні судини чітко видимі на початку (рис. 3.8) і кінці (рис. 3.9) проеструсу у суки під час вагінальної ендоскопії. Патогістологічне дослідження виявило випадки гіперплазії ендометрію з наявністю численних кіст різного розміру та форми, що містять гнійний ексудат, а також наявністю помірного набряку, судинного застою та вогнищевих крововиливів. Спостерігалося збільшення товщини ендометрію, кількості ендометріальних залоз, деякі з них із виразкою та проліферацією фібробластів з вираженим некрозом; крім того, різні запальні клітини (лімфоцити, макрофаги, нейтрофіли та плазматичні клітини) інфільтрують структуру ендометрію та міометрія. Попереднє макроскопічне дослідження поверхні слизової оболонки матки в цій групі вказувало на можливість виникнення патологічних змін в ендометрії. Ендометрій вздовж рогів матки гіперемований і набряклий, що дало підстави підозрювати ендометрит на запущеній стадії. Однак, при гістопатологічному дослідженні не виявлено змін, які б вказували на триваючий запальний процес. Встановлено від помірного (56,7 % випадків на групу) до високого (23,3 %) ступеня набряку під епітелієм просвіту ендометрія, що відбувається рівномірно в межах досліджуваного відділу рогу. Крім того, спостерігався гострий, переважно мультифокальний ендометріальний крововилив від легкого до середнього ступеня тяжкості Встановлено, що у крові неплідних самок вірогідно вища кількість лейкоцитів (р<0,001) і перевищувала аналогічний показник у здорових тварин у 3,3 раза. Показник кількості еритроцитів у крові здорових сук перевищував у 1,1 раза (р<0,05), гемоглобіну – у 1,12 раза (р<0,05), гематокриту – у 1,08 раза. Кількість нейтрофілів у крові тварин дослідної групи вірогідно (р<0,001) була вищою у 1,37 раза, лімфоцитів – у 2,66 раза (р<0,001). При цьому вміст еозинофілів, моноцитів та базофілів у зразках крові тварин як дослідних, так і контрольних груп вірогідно не відрізнявся. Це, на нашу думку, вказує на хронічний запальний процес в органах статевої системи. Перед лікуванням біохімічні показники груп тварин (хворих на неплідність та здорових сук) відрізнялися вірогідно. Так, вміст сечовини у сироватці крові хворих самок перевищував аналогічний показник у сироватці крові здорових тварин у 1,62 раза. Рівень креатиніну у сироватці крові хворих сук вірогідно вищий, ніж у здорових у 1,89 раза. Вміст лужної фосфатази у сироватці крові хворих сук перевищував аналогічний показник у сироватці крові у здорових самок у 1,63 рази, АЛТ – у 5,15 разів. Поряд з цим показники загального білку та альбумінів у сироватці крові здорових тварин переважали у 1,10 та 1,49 рази, відповідно. Вміст натрію у крові здорових тварин у 1,33 рази, фосфору – у 1,24, хлору – у 1,17 раза, кальцію – у 1,94 раза порівняно із аналогічними показниками у сироватці крові хворих самок. При цьому встановлено наявність гострофазного білку у сироватці крові хворих сук, що вказує на перебіг запального процесу. Після проведення лікування сук 1-ї дослідної групи встановлено, що після застосування Бусереліну ацетату у дозі 0,1 мл на 1 кг маси тіла вміст сечовини у сироватці крові невірогідно знизився на 1,3%, креатеніну на 40,46% (р˂0,001), лужної фосфатази – на 15,90% (р˂0,05), алатамінотрансферази – на 23,35% (р˂0,001). Поряд цим діагностували підвищення вмісту загального протеїну на 3,79%, альбумінів – на 7,91%, натрію – на 14,59% (р˂0,05), фосфору – на 3,43%, хлору – на 4,80% та кальцію – на 16,65%. Також реєстрували зниження вмісту С-реактивного білку у сироватці крові дослідних тварин. У сироватці крові сук 2-ї дослідної групи, яким застосовували Гепатолік, 8 мл/добу отримано наступні результати. Вміст сечовини у сироватці крові дослідних тварин був вірогідно вищим, ніж у здорових на 16,60%, проте нижчим за аналогічний показник у сук 1-ї дослідної групи та хворих на 25,03% (р˂0,001) та 26,07% (р˂0,001), відповідно. Рівень креатиніну у крові самок 2-ї дослідної групи вірогідно не відрізнявся від вмісту його у сироватці крові здорових тварин, проте бу вірогідно нижчим за рівень креатиніну у крові хворих на 54,46% (р˂0,001) і на 25,03% (р˂0,001) порівняно із вмістом його у крові сук 1-ї дослідної групи. Вміст лужної фосфатази також був вірогідно вищим за показник сироватки крові здорових тварин на 21,21% та нижчим за аналогічний показник у сироватці крові тварин 1-ї дослідної групи та хворих на 7,30% та 22,04% (р˂0,001), відповідно. Рівень алатамінотрансферази у сироватці тварин 2-ї дослідної групи після проведеного лікування знизився на 53,05% (р˂0,001) порівняно із хворими тваринами та був вірогідно нижчим за аналогічний показник у сироватці крові сук 1-ї дослідної групи на 38,73% (р˂0,001). Вміст загального протеїну у крові сук 2-ї дослідної групи вірогідно не відрізнявся від його вмісту у крові тварин 1-ї, 3-ї дослідних груп та здорових сук, проте був вищим за такий показник у сироватці крові хворих самок на 6,10%. В той же час вміст альбумінів у сироватці крові тварин 2-ї дослідної групи був вищим за показник у хворих тварин на 27,43% (р˂0,001) та 21,19% (р˂0,001) у сироватці крові тварин 1-ї дослідної групи. Вміст натрію у сироватці крові сук 2-ї дослідної групи був вірогідно вищим за аналогічний показник у сироватці крові хворих сук на 16,51% (р˂0,05) і вірогідно не відрізнявся від аналогічного показника у сироватці крові здорових сук та тварин 1-ї дослідної групи. Подібну тенденцію спостерігали із динамікою вмісту фосфору та хлору. Але поряд з цим вміст кальцію у сироватці крові сук 2-ї дослідної групи був вищим на 22,22%, ніж у хворих, проте нижчим на 33,56%, ніж у здорових тварин. Динаміка біохімічних показник сироватки крові сук 3-ї дослідної групи, де було проведено поєднане застосування Бусереліну ацетат у дозі 0,1 мл на 1 кг маси тіла та Гепатоліку у дозі 8 мл/добу вказувала на найбільшу ефективність. Так, вміст сечовини у сироватці крові вірогідно не відрізнявся від цього показника у сироватці крові здорових сук та був нижчим на 43,81% (р˂0,001), порівняно із вмістом сечовини у сироватці хворих самок, на 40,97% (р˂0,001) – тварин 1-ї та на 21,27% (р˂0,001) – 2-ї дослідних груп. На відновлення білкового обміну вказувало достовірне зниження вмісту креатиніну на 50,61% (р˂0,001) порівняно і хворими тваринами та підвищення загального протеїну та альбумінів на 7,05% та 31,71% (р˂0,001), відповідно. При цьому ці показники вірогідно не відрізнялися від аналогічних у здорових тварин. Також відзначали відновлення обміну мікро та макроелементів, на що вказувало підвищення рівня кальцію до 2,26 ммоль/л та фосфору – 3,44 ммоль/л, що вірогідно не відрізнялися від показників сироватки крові здорових сук. Результатом проведеного лікування вважаємо прояв статевого циклу у сук 1-ї дослідної групи склав 75,00%, що на 12,50% вище за прояв статевого циклу у сук 2-ї дослідної групи та на 25% менше за аналогічний показник 3-ї дослідної групи. При цьому слід вказати, що у 3-1 дослідній групі, де проводили одночасне застосування Бусереліну ацетату 0,1 мл на 1 кг маси тіла внутрішньом’зово та Гепатолік, 8мл/добу в дозі 0,1 мл/кг 2р/д 2 дні з кормом отримано найкращий результат.