Нормативно-правове регулювання освітньої міграції в умовах глобалізації

Abstract

У статті висвітлені окремі аспекти освітньої міграції, її правові засади, наявні виклики, а також наслідки зазначених процесів для країн та суспільства. Наголошено, що в рамках реалізації права на освіту людиною, міграційні процеси є результатом глобалізації, а освітня міграція є важливою частиною міжнародних відносин, яка має вагомий вплив на розвиток країни. З’ясовано, що в умовах правового режиму воєнного стану Україна є переважно постачальником освітніх мігрантів, що обумовлено передусім доступністю освіти за кордоном, також розширенням співпраці національних та зарубіжних закладів освіти та прагненням України до членства в ЄС. Акцентовано увагу, що молодь прагне отримувати освіту за кордоном у пошуках кращих умов та перспектив. Це пов'язано не лише з якістю освіти, але й з можливістю отримати міжнародний досвід, який стає дедалі важливішим у сучасному світі. Багато студентів вважають, що навчання за кордоном відкриває нові горизонти для кар'єрного зростання, дозволяє розвивати мовні навички та знайомитися з різними культурами, що своєю чергою допомагає їм стати більш конкурентоспроможними на ринку праці. Зроблено висновок, що освітня міграція в Україні стикається з різноманітними викликами, що потребують комплексного підходу до їх вирішення. Нормативно-правове регулювання освітньої міграції складається з низки міжнародних актів, Законів України, Постанов уряду, відомчих правових актів, локальних документів зміст та сутність яких залежить від засад міграційної політики держави. Правові засади освітньої міграції мають багатокомпонентну структуру, що включає міжнародні, регіональні, партикулярні (державні) та локальні нормативні акти, які забезпечують регулювання освітнього процесу та захист прав студентів, що перебувають за кордоном та іноземних студентів, які перебувають в країнах здобуття освіти. Молодь є основною категорією населення, яка формує інтелектуальний потенціал та є репродуктивною категорією будь-якої держави. Так, держава має бути зацікавлена, щоб молодь, яка навчається за кордоном та вимушена була виїхати у зв’язку з оголошенням правого режиму воєнного стану в Україні, а також іноземні студенти, які навчаються в нашій країні, здійснювали свою трудову діяльність саме в Україні реалізуючи концептуальну парадигму економіки знань.