Концепція проекту закону України «Про землевпорядкування»

Abstract

У статті обґрунтовано, що реалізація авторської концепції розвитку системи землевпорядкування як інституції обумовлює зміни моделі інституціонального (в тому числі землевпорядного) процесу формування земельних відносин та системи землекористування. Запропонована авторська модель інституціонального (в тому числі землевпорядного)процесу формування земельних відносин та системи землекористування за парадигмою «простір — територія — система землекористування — режим землекористування — земельна ділянка», яка дозволяє залучити в економічні відносини природні активи землі, здійснювати їх облік та оцінку вартості. Для викладення концептуальних положень нової редакції проекту закону України «Про землевпорядкування» систематизовано чіткі терміни та їх визначення, які по-винні бути застосовані у законі. Зокрема сформульовано 70 визначень термінів. Введено нові терміни визначень «земля», «система землевпорядкування», «територіально-просторове планування розвитку землекористування», «внутрішньо-функціональне землевпорядкування», «екосистемні активи землевпорядкування», «Активи екосистем землекористування», «Землевпорядний процес», «Екологічні активи землекористування», «Екологічний каркас системи землекористування», «Область екосистемного обліку землекористування», «Стале (збалансоване) землекористування», та інші. Запропоновано структуру і зміст розділів та статей проекту закону "Про землевпорядкування", зокрема, розділ «Загальні положення» містить 9 статей, розділ «Повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування у сфері землевпорядкування» містить 13 статей, розділ «Організація і регулювання землевпорядкування» містить 26 статей, розділ «Планування використання і охорони земель» містить 13 статей, розділ «Територіально-просторове планування розвитку землекористування» містить 10 статей, розділ «Землеустрій» містить 31 статтю, розділ «Внутрішньофункціональне землевпорядкування» містить 9 статей.