Окремі питання укладання арбітражної угоди у спорах з іноземним елементом

Котвяковський, Ю. О.; Ромасенко, К. М.; Kotvyakovsky, Yu. A.; Romasenko, K. M.

Окремі питання укладання арбітражної угоди у спорах з іноземним елементом

Котвяковський, Ю. О.; Ромасенко, К. М.; Kotvyakovsky, Yu. A.; Romasenko, K. M.

URI: http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/10006

Date: 2022

Abstract:

У статті досліджується сучасний стан законодавчого регулювання питань укладання арбітражної угоди. Аналізуються наукові підходи до поняття арбітражної угоди, порівняльний аналіз визначення цього поняття у міжнародних документах, зокрема Типовому законі ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж та Нью-Йоркській конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р., а також закріплення відповідного поняття у нормами вітчизняного законодавства. На цій основі пропонується авторське визначення поняття арбітражної угоди. Авторами здійснюється аналіз підходів до класифікації арбітражних угод. Наголошується, що найбільше застосування у практичній площині дістала закріплена законодавством класифікація їх на два види – арбітражна угода та арбітражне застереження. Вказується, що з практичної точки зору арбітражна угода є більш пристосованою до конкретного спору, оскільки процесуальні моменти у ній є більш визначеними. Поряд з тим, арбітражне застереження є більш поширеним видом угоди оскільки його включення до договору відбувається до виникнення між сторонами спору. У зв’язку з цим сторонам легше досягти компромісу з питань арбітражу. Досліджуються також і доктринальні підходи до класифікації арбітражних угод. Щодо змісту угоди автори вказують, що незважаючи на викладену в законодавстві позицію щодо максимального сприяння сторонам реалізації їх права на передання спору до арбітражу, необхідним є точне зазначення назви арбітражної установи до якої передається спір. Це є однією з важливих умов визнання арбітражної угоди виконуваною, що створює умови для подальшого легітимного арбітражного розгляду спору та належного виконання арбітражного рішення. Торкаючись питання арбітрабільності спорів автори вказують, що на сьогоднішній день дане поняття не знайшло нормативного закріплення. Позитивним є закріплення нормами Господарського процесуального кодексу України переліку спорів, що не можуть бути передані на розгляд арбітражу. Разом з тим, невичерпність цього переліку створює умови певної правової невизначеності. Автори висловлюють думку щодо необхідності подальшого вдосконалення законодавства в частині визначення кола неарбітрабільних спорів.

Description:

The article examines the current state of legislative regulation of the issues of concluding an arbitration agreement. Scientific approaches to the concept of an arbitration agreement are analyzed, a comparative analysis of the definition of this concept in international documents, in particular, the UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration and the New York Convention on the Recognition and Enforcement of Foreign Arbitral Awards of 1958, as well as the consolidation of the corresponding concept in the norms of domestic legislation On this basis, the author's definition of the concept of an arbitration agreement is proposed. The authors analyze approaches to the classification of arbitrage transactions. It is noted that the classification fixed by the legislation into two types - an arbitration agreement and an arbitration clause - has received the greatest application in the practical plane. It is indicated that from a practical point of view, the arbitration agreement is more adapted to a specific dispute, since the procedural aspects in it are more defined. However, an arbitration clause is a more common type of transaction because it is included in the contract before the dispute arises between the parties. In this regard, it is easier for the parties to reach a compromise on arbitration issues. Doctrinal approaches to the classification of arbitration agreements are also explored. Regarding the content of the agreement, the authors point out that despite the position set out in the legislation on maximum assistance to the parties in exercising their right to submit a dispute to arbitration, an exact indication of the name of the arbitration institution to which the dispute is submitted is necessary. This is one of the important conditions for recognizing the arbitration agreement as feasible, creating conditions for further legitimate arbitration consideration of the dispute and the proper execution of the arbitral award. Concerning the issue of arbitrability of disputes, the authors indicate that today this concept has not found normative consolidation. It is positive that the list of disputes that cannot be referred to arbitration by the norms of the Economic Procedural Code of Ukraine is fixed. At the same time, the inexhaustibility of this list creates conditions for a certain legal uncertainty. The authors express an opinion on the need for further improvement of the legislation in terms of determining the range of non-arbitrable disputes.

Show full item record