Особливості формування екстер’єру чорно-рябої молочної худоби різних порід

Abstract

Сучасний селекційний процес з удосконалення існуючих та створюваних нових вітчизняних порід молочної худоби ґрунтується на апробованих світовою практикою критеріях добору та підбору за використання світового генофонду голштинської породи у системі «відкритої» популяції з особливим акцентом на формуванні тварин бажаного типу, завдяки існуванню зв’язку між розвитком екстер’єрних статей і ознаками молочної продуктивності та довголіття корів. Дисертація присвячена вивченню екстер'єру тварин голштинської та української чорно-рябої молочної порід з використанням традиційного (інструментального) методу оцінки та сучасної (окомірної) методики лінійної класифікації з визначенням популяційно-генетичних параметрів статей будови тіла та вимені у межах вікової мінливості та потомства бугаїв-плідників з вивченням впливу розвитку лінійних ознак на тривалість життя та продуктивність корів. Базою для експериментальних досліджень слугувало стадо компанії “Укрлендфармінг” приватного підприємства “Буринське” Підліснівського відділення Сумського району з розведення української чорно-рябої молочної та голштинської порід, яке є одним із кращих господарств Сумського регіону. Українська чорно-ряба молочна порода представлена поголів’ям помісних тварин, отриманих від бугаїв-плідників української селекції (розведення “у собі”), а голштинська порода поголів’ям корів вітчизняної селекції з умовною кровністю голштина вище за 93,75 % які, згідно з чинною інструкцією з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід, відносяться до чистопородних тварин за поліпшувальною породою. Оцінка екстер’єру корів голштинської та української чорно-рябої молочної породи засвідчила про добрий їх розвиток у віці першої лактації відповідно за промірами висоти (136,9 і 135,2 см), глибини грудної клітини (74,9 і 73,7 см), навкісної довжини тулуба (165,1 і 163,7 см), ширини в маклоках (52,1 і 51,4 см), кульшах (50,2 і 48,8 см) і сідничних горбах (36,5 і 35,4 см) та довжини заду (53,8 і 52,4 см) з перевагою голштинської породи в усі вікові періоди розвитку, за виключенням обхвату п’ястку (18,7 і 19,2 см). Динаміка мінливості індексів будови тіла корів обох порід у віковій динаміці лактацій на сучасному етапі селекції засвідчила про позитивну динаміку формування екстер’єру тварин у напрямку молочного типу. Корови-первістки обох порід відрізняються відмінним розвитком вимені з ванноподібною формою у тварин голштинської породи 85 %, а у ровесниць української чорно-рябої молочної – 81,0 %, достатньою величиною за обхватом, відповідно 144,7 та 141,5 см, довжиною 44,5 і 42,3 см, шириною 35,2 і 33,1 см та умовним об’ємом 3589 та 3309 см3 з достовірною перевагою голштинів. Відстань дна вимені до землі (62,4 і 61,6 см), довжина (5,1 і 5,5 см), діаметр (2,3 і 2,4 см) та розташування передніх (17,2 і 16,1 см) і задніх (8,5 і 8,2 см) дійок відповідають вимогам машинного доїння. Встановлений вищий вим’я-масо-метричний індекс у корів-первісток голштинської породи (15,0 ум. од.) у порівнянні з ровесницями української чорно-рябої молочної (13,1 ум. од.) свідчить про краще гармонійне поєднання у них будови тіла та вимені, а існуючий достовірний співвідносний зв’язок між вим’я-масо-метричним індексом та ознаками молочної продуктивності – про можливість ефективного його використання у масовій селекції корів за екстер’єрним типом. Так, із кожним наступним збільшенням величини індексу на три умовні одиниці середній надій корів кожної із груп поступово зростав як у голштинської, так і української чорно-рябої молочної породи. Різниця між суміжними класами у корів-первісток голштинської породи варіювала в достатньо широких межах, від 222 кг (між класами І – 7,1-9,0 та ІІ – 9,1-12,0 ум. од.) до 503 кг (між класами ІV – 15,1-18,0 та V – 18,1 і більше ум. од. ) з достовірною різницею в останньому порівнянні (Р<0,05). Між крайніми класами (7,1-9,0 і 18,1 і ˃ ум. од.) різниця за величиною надою за 305 днів першої лактації була істотною і становила 1283 кг (Р<0,001). Аналогічна та передбачувана закономірність спостерігалася за даними досліджень співвідносної мінливості надою залежно від рівня вим’я-масо-метричного індексу у корів-первісток української чорно-рябої молочної породи. У цьому порівнянні достовірна різниця за величиною надою між І та ІІ групами склала 416 кг (Р<0,01) та між ІV та V – 568 кг (Р<0,001). За результатами лінійної класифікації корови-первістки голштинської та української чорно-рябої молочної порід відрізняються добрим розвитком групових статей, які характеризують молочний тип тварин (84,5 і 83,2 бали), стан розвитку тулуба (84,6 і 83,8 бали), кінцівок (83,4 і 83,8 бали) та вимені (84,4 і 83,2 бали) із фінальною оцінкою за тип (84,2 і 83,4 бали). Встановлена у голштинської худоби істотна і достовірна кореляція між промірами та надоєм за даними першої (r=0,245-0,396), другої (r=0,187-0,343) та третьої лактацій (r=0,165-0,292), а за лінійною оцінкою групових (r=0,224-0,486) і більшості описових (r=0,112-0,482) статей екстер'єру з надоєм за першу лактацію, свідчить про ефективність добору тварин за екстер’єром, що підтверджується також достовірними коефіцієнтами успадковуваності промірів (h2=0,179-0,398) та групових (h2=0,254-0,422) і описових (h2=0,107-0,484) лінійних ознак. Так само про ефективність добору за екстер'єрним типом корів української чорно-рябої молочної породи свідчать встановлені достовірні коефіцієнти кореляції між промірами та надоєм за першу (r=0,278-0,363), другу (r=0,224-0,295) та третю (r=0,185-0,242) лактації; кореляції між лінійними груповими (r=0,263-0,478) та описовими (r=0,135-0,484) ознаками; коефіцієнтами успадковуваності промірів (h2=0,138-0,334) та групових (h2=0,266-0,401) і описових (h2=0,191-0,422) лінійних ознак. Рівень фінальної оцінки корів-первісток за екстер’єрний тип прямо пропорційно визначає величину їхньої молочної продуктивності за 305 днів першої лактації. Корови голштинської породи з оцінкою «дуже добре» перевищують ровесниць з оцінкою “добре з плюсом” за надоєм на 785 (Р˂0,01), а з оцінкою “добре” – на 1705 кг молока (Р˂0,001). За недостовірної мінливості вмісту жиру в молоці голштинських корів, у межах класів, прибавка молочного жиру у первісток з оцінкою “дуже добре” склала у порівнянні з тваринами з оцінкою “добре з плюсом” 27,7 (Р˂0,05), а з оцінкою “добре” – на 61,1 кг (Р˂0,001). Корови-первістки української чорно-рябої молочної породи з оцінкою “дуже добре” з достовірною різницею кращі у порівнянні з ровесницями “добре з плюсом” та “добре” за надоєм відповідно на 589 (Р˂0,05) та 1502 кг (Р˂0,001) і молочним жиром – на 21,9 (н/д) та 54,6 кг (Р˂0,01). Кореляція між промірами вимені та величиною надою за 305 днів першої лактації у корів обох порід стада ПП “Буринське” відрізняється істотною мінливістю з коефіцієнтами у межах -0,054…0,568 у голштинської та -0,075…0,493 в української чорно-рябої молочної породи. Найтісніше корелюють з надоєм ознаки, які характеризують розвиток вимені у величину та форма вимені. Встановлений тісний рівень кореляцій промірів вимені між собою, особливо анатомічно зв’язаних, відрізняючись істотною мінливістю, від -0,422 (відстань від дна до землі / глибина передньої чверті) до 0,713 (довжина передніх / довжина задній дійок) у корів-первісток голштинської породи та від -0,486 до 0,698 між аналогічними парами у корів української чорно-рябої молочної породи, дозволяє враховувати їх при підборі бугаїв-плідників, оцінених за екстер’єрним типом своїх дочок. Встановлено, що розвиток групових лінійних ознак екстер’єру потомства, отриманого від голштинських плідників, на 31,1-41,3 %, детермінується племінною цінністю батька, а фінальна оцінка типу – на 46,5 % та потомства від плідників української чорно-рябої молочної породи на 24,7-34,4 %, а фінальна оцінка на 49,5 %. Сила впливу лінії батька на розвиток лінійних ознак потомства голштинських плідників становить 8,8-41,6 % та УЧРМ породи – 7,1-36,7%. Існуючий додатний рівень фенотипових кореляцій між окремими лінійними ознаками екстер’єрного типу корів-первісток обох порід, які характеризують морфологічні статі вимені (r=0,369-0,687 у голштинів та 0,255-0,381 в УЧРМ породи) особливо між анатомічно та функціонально зв’язаними між собою, свідчить про їхній опосередкований розвиток у напрямку молочного типу. Лінійна оцінка бугаїв-плідників за типом їхніх дочок дозволила виділити серед них поліпшувачів екстер’єру з кращими показниками фінальної оцінки потомства, отриманого від плідників голштинської породи (81,3-84,2 балу) у порівнянні з ровесницями, батьками яких є бугаї української чорно-рябої молочної породи (80,4-81,0 бали). Показники фінальної оцінки усіх оцінюваних груп дочок бугаїв-плідників, незалежно від породної належності, відповідають класу “добре з плюсом” (80-84 бали). Встановлено співвідносну мінливість між 9-ти бальною оцінкою лінійних ознак, які характеризують будову тіла, стан кінцівок та вимені, та тривалістю життя корів у порівняльному аналізі української чорно-рябої молочної та голштинської порід з незначною перевагою та, в окремих випадках, з достовірною різницею тварин голштинської породи. Кожна із лінійних ознак чинить вплив на тривалість життя з різною мінливістю оцінок у межах кожної конкретної статі, тому при підборі бугаїв-плідників потрібно враховувати ступінь розвитку статей їхніх дочок, що дозволить підвищити частоту прояву бажаного розвитку ознак. Достовірний співвідносний зв’язок між лінійними ознаками та тривалістю життя корів дає підставу розглядати їх у якості ранніх предикторних ознак довголіття. За використання коефіцієнтів фенотипової консолідації встановлена міжпородна диференціація корів за лінійною оцінкою типу з кращими показниками консолідованості корів-первісток голштинської породи, особливо за такими важливими функціональними ознаками як висота, глибина тулуба, кутастість, ширина заду, постава тазових кінцівок, прикріплення передніх та висота задніх часток вимені, центральна зв’язка, глибина вимені та переміщення. Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично обґрунтовано позитивний вплив генофонду голштинської породи на розвиток будови тіла та вимені корів. Досліджено закономірності формування екстер’єру корів голштинської породи вітчизняної селекції у порівняльному аналізі з українською чорно-рябою молочною породою на сучасному етапі їхньої консолідації за типом та у зв’язку із продуктивністю, віком, спадковістю, співвідносним розвитком ознак, тривалістю життя, детермінованих спадковістю бугаїв-плідників, з використанням популяційно-генетичних параметрів, які ґрунтуються на застосуванні сучасної методики лінійної класифікації корів молочної худоби згідно з рекомендаціями міжнародних стандартів ICAR, практично апробовано ефективні критерії оцінки ступеня фенотипової консолідованості селекційних груп тварин. Встановлений достовірний співвідносний зв’язок між лінійними ознаками та тривалістю життя корів дає підставу розглядати їх у якості ранніх предикторних ознак довголіття.

Практичне значення отриманих результатів. На основі одержаних результатів впроваджені селекційні заходи на створення високопродуктивних конкурентоспроможних стад нових генотипів в умовах інтенсивних технологій виробництва молока. Практичне застосування отриманих популяційно-генетичних параметрів при розробці перспективних селекційних програм щодо подальшого удосконалення української чорно-рябої молочної та голштинської порід у стадах Сумського регіону. Застосування добору та підбору з урахуванням результатів оцінок лінійних ознак екстер’єрного типу справляє позитивний вплив на молочну продуктивність корів та показники довічного використання, забезпечуючи рентабельність галузі молочного скотарства. Використання методики лінійної класифікації у практичній селекції молочної худоби дозволяє об’єктивно оцінювати бугаїв-плідників за типом дочок та екстер’єр корів бугайвиробничої групи. Методика лінійної класифікації з оцінки екстер’єрного типу корів впроваджена у приватному підприємстві «Буринське» та інших господарствах з розведення молочної худоби Сумського регіону, а матеріали досліджень дисертанта використовуються у навчальному процесі біолого-технологічного факультету Сумського НАУ.