Проєктування структурного концепту оцінки міжнародної позиції України у світовому контексті державної фінансово-економічної підтримки агросектору

Abstract

В статті досліджено проблематику державної фінансово-економічної підтримки агросектору у світовому контексті та обґрунтовано структурний концепт оцінки міжнародної позиції України. Підтверджено наявність зв’язку між щорічними значеннями показників сукупної державної підтримки аграрного сектору, підтримки виробників та підтримки споживачів й міжнародною рейтинговою позицією України. Розраховано рейтинги країн, у світовому контексті, за показниками державної фінансово-економічної підтримки агросектору: сукупна оцінка підтримки аграрного сектору (TSE); оцінка підтримки виробників (PSE); оцінка підтримки споживачів (CSE); оцінка загальної підтримки послуг (GSSE). Визначено міжнародну позицію України в розрізі рейтингів, котра є кардинально нижчою в порівнянні із загальним показником країн-членів ОЕСР та країн-членів ЄС. Підтверджено, що динаміка значень рейтингів України в світовому контексті є незначною, варіативність визначена на рівні 22-24 місця в розрізі показників сукупної оцінки підтримки аграрного сектору, оцінки підтримки виробників та оцінки підтримки споживачів. Визначено динаміку зменшення розриву щорічних значень показників підтримки виробників та споживачів аграрного сектору по Україні, починаючи з 2018 р. Найкраща позиція України в міжнародному рейтингу підтверджена за показником оцінки загальної підтримки послуг. Проведений аналіз виступив базисом для проектування структурного концепту оцінки міжнародної позиції України в розрізі трендів державної підтримки фінансово-економічного механізму державного регулювання розвитку аграрного сектору, перевагами якого є: визначення позиції України в світовому контексті в розрізі трендів державної підтримки агросектору; встановлення рівня зв’язку щорічних значень показників державної фінансово-економічної підтримки агросектору; формування порівняльної характеристики позиції України до загального показника країн-членів ЄС. Розрахунками підтверджено необхідність перегляду напрямів державної підтримки механізмів державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору для адаптації до європейських практик. Встановлено, що в рамках реалізації державної політики в частині розробки заходів підтримки в країнах ЄС було впроваджено сім категорій заходів серед яких: загальносекторальні та інституційні заходи; інформаційні та координаційні заходи; заходи щодо торгівлі та товарних потоків; трудові заходи; підтримка сільського господарства та продовольства; загальна підтримка; продовольча допомога та підтримка споживачів. Визначено, що в країнах ЄС вплив економічних скорочень на витрати на продукти харчування було пом’якшено завдяки державній підтримці, котра частково компенсувала втрати доходу, а скорочення сукупного доходу призвело до максимального спрямування витрат на харчування. Реалізація даного підходу підтвердила гіпотезу про те, що державна підтримка забезпечила стійкість продовольчих систем.