Abstract:
In the article, the authors consider the problem of using language as a means of expansion and subjugation. This problem is analyzed on the example of the educational reform of the British politician T. Macaulay, aimed at the Anglonization of the Indian society of the colonial period. The result of the policy of Macaulayism, which, from the point of view of the authors, is still used today, was the formation of a new class of English-speaking Indian creative elite. The authors, from the standpoint of Humboldt's philosophy of language, give a philosophical analysis of the point of view of Macaulayan policy critics that the English-language Indian philosophy, art and culture as a whole have lost their authenticity.
Description:
У статті автор розглядає проблему використання мови як засобу експансії та підпорядкування. Ця проблема аналізується на прикладі освітньої реформи британського політичного діяча Т. Маколея, спрямованої на англонізацію індійського суспільства колоніального періоду. Результатом політики маколєїзму, яка, з погляду автора, використовується і сьогодні, було утворення нового класу англомовної індійської творчої еліти. Автор, з позиції філософії мови Гумбольдта, дає філософський аналіз погляду критиків політики маколеїзму, про те, що англомовна індійська філософія, мистецтво та культура загалом втратили свою автентичність.
