Міжнародно-правове регулювання ведення готельно-ресторанного бізнесу

Abstract

Стаття присвячена аналізу міжнародно-правового регулювання ведення готельно-ресторанного бізнесу. Автором обґрунтована доцільність врахування міжнародних норм у цій сфері, не дивлячись на те, що окремої галузі міжнародного публічного права, яка б безпосередньо регулювала сферу гостинності не існує. Задля реалізації мети дослідження запропоновано класифікувати наявні норми відповідно до різних критеріїв та визначено основні міжнародні інституції, які мають вагоме значення у міжнародному регулюванні сфери гостинності. Одним із фокусів дослідження є результати формування норм міжнародного права міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, як основними лобістами інтересів бізнесу та його клієнтів. Очевидно, що універсальний характер таких норм спрощує встановлення стандартів надання послуг та захисту прав їх отримувачів. Регулювання ведення бізнесу сфери гостинності відбувається на глобальному рівні під егідою структур ООН, а також на регіональних рівнях окремими організаціями. Дані інституції узгоджують основні норми та стандарти задля просування принципів стійкості, справедливості та солідарності у туризмі в цілому та, зокрема, у сфері гостинності. Потенційна ефективність роботи таких інституцій пов’язана з тим, що оператори сфери формують норми для самих себе. У сфері міжнародної стандартизації вагомим є вплив Міжнародної організації стандартизації. Розроблені нею стандарти допомагають забезпечити якість послуг та продуктів, що пропонуються, зменшуючи ризики для клієнтів та збільшуючи задоволення від використання цих послуг. Міжнародні стандарти є базою для визначення мінімальних значень якості та безпечності надання послуги клієнту. Центральне місце у веденні бізнесу сфери гостинності належить споживачеві послуг, які надаються закладом. Тому, автором досліджено норми міжнародного права прав людини. Правом людини, що асоціюється зі сферою гостинності є, в першу чергу, право на вільний вибір місця проживання у співставленні із отримувачами послуг, а по-друге, право на працю для тих, хто працює у підприємствах даної сфери. Автором зроблено висновки, що норми можуть бути класифіковані за сферами бізнесу, цільовим призначенням, рівнем закріплення. Норми міжнародного публічного права, які регулюють сферу гостинності, можуть бути класифіковані за різними критеріями, в залежності від того, який аспект гостинності вивчається та який підхід до класифікації є найбільш доцільним.