Організаційно-правове забезпечення захисту прав людини у бізнесі під час війни : міжнародний досвід та сучасний стан

Abstract

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану організаційно-правових заходів забезпечення захисту прав людини у бізнесі в умовах війни у порівнянні з міжнародним досвідом. Встановлено, що воєнний стан негативно впливає на дотримання основоположних прав і свобод людини під час провадження господарської діяльності, створюючи чимало проблем та викликів, що потребує швидкого та адекватного організаційно-правового реагування як на рівні суб’єктів бізнесу, так і на рівні держави. У першу чергу звертається увага на нормативно-правове забезпечення захисту прав людини у бізнесі в цілому. Зазначається, що права людини у такому випадку закріплені не лише у Конституції України, але й у Кодексі законів про працю України та Цивільному кодексі України, у яких зазначені основні положення трудового та цивільного права, які поширюються на сферу бізнесу. Відзначається нещодавне прийняття Концепції реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року (2020 рік), а також Національної стратегії у сфері прав людини (2021 рік), у якій окремо зазначений напрям бізнесу та прав людини. Окрім цього, встановлено, що вітчизняне законодавство та організаційні заходи, внутрішня політика суб’єктів господарювання у сфері забезпечення захисту прав людини в бізнесі знаходяться на початковому етапі розвитку, порівняно з міжнародним досвідом та потребують суттєвого вдосконалення та дієвих механізмів реалізації і застосування. Окрім цього, в дослідженні зазначається перелік основних прав людини у бізнесі, серед яких: право на працю, право на відпочинок, право на гідну та вчасну заробітну плату, право на лікування, право на гідні та безпечні умови праці, право на захист від безробіття, а також право на вільний вибір роботи тощо. Набуто висновку, що більшість з цих прав порушуються в умовах війни, а їх захист, в цілому, є неналежним. Особливу увагу приділено таким проблемам захисту прав людини у бізнесі, як збільшення рівня безробіття, незаконне та безпідставне звільнення, примусове відправлення у неоплачувану відпустку за власним бажанням, примусова, безоплатна праця, незабезпечення роботодавцем нешкідливих та безпечних умов праці тощо. Окрім цього, звертається увага на особливості захисту прав українців у бізнесі закордоном. Надано рекомендації щодо покращення стану організаційноправового забезпечення захисту прав людини у бізнесі в умовах війни з урахуванням міжнародного досвіду. Загалом, визначено, що сьогодні існує нагальна потреба у дотриманні положень чинного законодавства, а також вдосконаленні вітчизняного законодавства у сфері захисту прав людини у бізнесі, зокрема, в умовах воєнного стану, з урахуванням міжнародного досвіду, на основі слідування Керівним принципам ООН щодо бізнесу і прав людини.