Визначення продуктивності корів в кетозі з використанням пробіотиків

Abstract

Дослідження частоти підвищення кетонових тіл у корів у перехідний період за три тижні до отелення та через три тижні після отелення має визначити схильність голштинської породи до кетозу. Важливо також дослідити зв’язок між змінами біохімічних показників крові та розвитком і лікуванням кетозу. Мета дослідження – визначити ефективність застосування пробіотичного штаму бактерій при субклінічному кетозі корів під час висихання та після отелення. Використовували такі методи: тестування на визначення рівня бета-кетонів у крові корів; біохімічний метод дослідження крові; клінічний метод; статистичний метод. Дослідження корів групи висушування показало, що рівень β-кетонів коливався від 0,2 до 1,0 ммоль/л. Ефективність застосування Bacillus Pumilus L. A 56 у концентрації 1×109 КУО/г у дозі 30 г на тварину визначено 100 %. При дослідженні метаболічних змін в організмі корів після отелення хворих на кетоз вміст загального протеїну, альбумінів, глобулінів ферменту аспартатамінотрансферази, сечовини на початку дослідження був підвищений і виходив за гранично допустимі норми. еталонний рівень. Через сім днів застосування пробіотика вміст кетонових тіл і біохімічні показники знизилися до норми. Доведено, що в кінці дослідження підвищилася активність аланінамінотрансферази, підвищився рівень калію, вітамінів А і Е. Таким чином, встановлено, що фермент аланінамінотрансфераза є одним із метаболітів, підвищення рівня якого свідчить про накопичення ліпідів у печінці. Крім того, під час лікування знижувався вміст Ca, P, вітаміну D, що свідчить про ризик розвитку гіпокатіонемії. У групі корів після отелення захворюваність на кетоз становила 27 %. Терапевтична ефективність пробіотика 35 г на тварину в групі розподілу після отелення становила 73%. Практична цінність дослідження полягає в профілактиці субклінічного кетозу у корів при глибокому висушуванні та після отелення, зниженні витрат на лікування супутніх захворювань, вибракування тварин.