Удосконалення системи підживлення озимих пшениці та ріпаку в умовах ТОВ «Правда» Новомиргородського району Кіровоградської області

Шевченко, М. Ф.; Shevchenko, M.

Удосконалення системи підживлення озимих пшениці та ріпаку в умовах ТОВ «Правда» Новомиргородського району Кіровоградської області

Шевченко, М. Ф.; Shevchenko, M.

URI: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12433

Date: 2024

Abstract:

Нашими дослідженнями встановлено, що густота продуктивного стеблостою на контрольному варіанті і на варіанті із одноразовим внесенням азотних добрив мали однакові величини – 533 шт./м². Інші цифри – 567 шт. /м² ми отримали на варіантах із більшими дозами азоту, внесеного вроздріб. Система удобрення мала незначний вплив на коефіцієнт продуктивної кущистості. Так, рослини формували на контролі 1,67 пагонів на рослині і залежно від доз та строків внесення азоту цей показник змінювався до 1,77. Найвищий показник був відмічений на останньому варіанті – із максимальною нормою азоту. Урожайність зерна пшениці озимої в 2024 році становила 4,48-5,22 т/га залежно від удобрення. Порівнюючи дані урожайності по варіантах досліду істотної різниці не спостерігається між контрольним варіантом і варіантом із внесенням мінімальної норми азоту. Із збільшенням дози азоту до N60 урожайність зерна озимини підвищується на 0,56 т/га, а при збільшенні до N90 на 0,74 ц/га. Тобто тут спостерігається чітка залежність дози азотних добрив та урожайності зерна пшениці озимої. Врожайність насіння ріпаку озимого в господарстві у 2024 році склала 13,1-21,6. Застосування мінеральних добрив N90 Р60 К60 виявилось більш ефективним, ніж післядія 40 т/га гною. найвищий врожай отримано на варіанті N150Р115К100, порівняно із контролем отримано прибавку 8,5 ц/га, до фону (післядія гною) – 7,4.

Description:

Our research has established that the density of productive stems in the control variant and in the variant with a single application of nitrogen fertiliser was the same - 533 units/m². Other figures - 567 units/m² - were obtained on the variants with higher doses of nitrogen applied in separate doses. The fertilisation system had a minor effect on the productive bushiness coefficient. Thus, the plants formed 1.67 shoots per plant in the control, and depending on the doses and timing of nitrogen application, this figure changed to 1.77. The highest rate was observed in the last variant - with the maximum nitrogen rate. The yield of winter wheat in 2024 was 4.48-5.22 t/ha, depending on fertilisation. When comparing the yield data for the experimental variants, there was no significant difference between the control variant and the variant with the minimum nitrogen rate. With an increase in the dose of nitrogen to N60, the yield of winter grain increased by 0.56 t/ha, and with an increase to N90 by 0.74 c/ha. That is, there is a clear dependence between the dose of nitrogen fertiliser and the yield of winter wheat. The yield of winter rape seeds on the farm in 2024 was 13.1-21.6. The use of mineral fertilisers N90 P60 K60 proved to be more effective than the aftereffect of 40 t/ha of manure. the highest yield was obtained in the variant N150P115K100, with an increase of 8.5 c/ha compared to the control, and 7.4 c/ha compared to the background (aftereffect of manure).

Show full item record