Формування навичок академічного письма майбутніх фахівців нефілологічного профілю в умовах інформаційно-освітнього середовища

Abstract

Статтю присвячено формуванню навичок академічного письма майбутніх фахівців нефілологічного профілю в умовах інформаційно-освітнього середовища. У статті підкреслюється важливість розвитку академічної грамотності як найважливішого елемента академічної комунікації та дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти. Інформаційно-освітнє середовище розуміється авторами як поєднання новітніх інформаційних технологій та сучасних педагогічних здобутків, що повинно призвести до максимального ефекту відносно освітнього процесу. У статті розглянуто лексичні, граматичні та стилістичні особливості академічного письма, різні жанри академічної письмової комунікації та основні вимоги до написання академічних анотацій. Особлива увага в статті приділяється ознайомленню студентів із сучасними правилами наукової письмової комунікації, які необхідно враховувати під час написання академічних текстів в умовах інформаційно-освітнього середовища. Здобувачам вищої освіти пропонується проаналізувати принципи побудови академічного тексту на прикладах наукових робіт і включити їх у власну систему побудови писемного мовлення. Приклади лексичного змісту та типових синтаксичних структур на основі академічних текстів демонструються з метою створення основи для побудови власних наукових текстів. У процесі написання робіт студентам пропонуються вправи, спрямовані на формування навичок побудови речень та вдосконалення лексичних і граматичних навичок. Під час навчання написання анотації аналізуються основні її ознаки, вимоги до анотації, структура та лексичні засоби, що використовуються як ключові слова. Водночас, інформаційно-освітнє середовище має створити умови для ефективного навчання здобувачів освіти академічному письму під час воєнного стану. Автор статті стверджує, що розвиток навичок академічного письма відстежується як на заняттях, так і в результаті участі студентів у наукових конференціях шляхом представлення свого дослідницького матеріалу.