Державна політика у сфері подолання соціально-небезпечних захворювань

Abstract

В кваліфікаційній роботі розкрито поняття соціально-небезпечні хвороби, державне регулювання діяльності установ та організацій щодо попередження соціально-небезпечних хвороб. Проведений аналіз основ формування державно політики в сфері профілактики соціально-небезпечних хвороб та досліджено стан захворюваності на соціально-небезпечні хвороби та їх інституційне забезпечення. Розроблено пропозицій щодо механізму державного управління в сфері профілактики соціально-небезпечних хвороб. Обґрунтовано напрями вдосконалення державно-громадської взаємодії у сфері протидії соціально небезпечними захворюванням. Очевидно, що без вирішення актуальних соціальних проблем зупинення поширення соціальних хвороб є неможливим, а отже, усі освітньо-інформативні заходи в таких умовах будуть малоефективними. Зазначено, що проблематика поширення соціальних хвороб повинна перебувати в центрі уваги яка державних інституцій так і громадських організацій. Загалом, залучення до вирішення низки проблем пов'язаних із впливом акультурації та зміни способу життя на поширення соціальних хвороб потребує розробки і впровадження двох основних механізмів – адміністративно-правового та соціального. Ми вважаємо, що саме соціальний механізм є пріоритетним і найбільш ефективним щодо вирішення наявних проблем у сфері суспільного здоров'я. Обґрунтовано заходи щодо боротьби з поширенням соціальних хвороб і доведено, що необхідно акцентувати не тільки на інформуванні населення самих хвороб але й на протидії небезпечним соціальним явищам та процесам, які власне і є рушійною силою поширення відповідних захворювань.