Вплив екологічних чинників на стан соснових насаджень ДП Шосткинське лісове господарство Сумської області

Abstract

Мета та завдання досліджень виявити особливості структури продуктивності та санітарного стану соснових деревостанів у ДП Шосткинське лісове господарство. Актуальність теми. Важливими завданнями лісової галузі є спрямування діяльності лісогосподарських підприємств на підвищення продуктивності та стійкості лісів, а також посилення їхніх екологічних функцій. Підвищенню продуктивності лісів значною мірою сприяє оптимізація породної та вікової структури лісового фонду. У зв’язку з цим значну актуальність мають дослідження особливостей структури та стану соснових насаджень північно-східної частини України та розробка заходів щодо покращення їх стану і підвищення рівня продуктивності. Мета та завдання досліджень. Мета роботи - виявлення особливостей структури, продуктивності та санітарного стану соснових деревостанів на Північному Сході України, їх ослаблення під дією вітру та біотичних чинників та визначення шляхів підвищення стійкості лісів. Завдання досліджень: - визначити особливості типологічної та вікової структури лісового фонду на Північному Сході України ДП Шосткинське лісове господарство та рівень використання сосновими лісами лісорослинного потенціалу; - встановити особливості динаміки санітарного стану соснових лісів регіону та роль окремих чинників у їх ослабленні; - визначити особливості пошкодження вітром соснових деревостанів залежно від їхніх походження, віку, складу, а також від типу лісорослинних умов; - розрахувати економічний ефект проведення санітарно-оздоровчих заходів. Об’єкт досліджень - процеси формування та ослаблення соснових лісів під впливом абіотичних чинників. Предмет досліджень - продуктивність і санітарний стан соснових деревостанів на ДП Шосткинського лісового господарства, їх зміни під дією вітру та біотичних чинників. Методи досліджень - загальноприйняті у лісівництві, лісознавстві, лісовій таксації методики, а також методики з оцінювання стану лісів, поширення осередків шкідливих комах, математико-статистичні методи. Наукова новизна отриманих результатів: - визначено резерви підвищення рівня використання лісорослинного потенціалу насадженнями ДП Шосткинського лісового господарства; - визначено шляхи оптимізації вікової та породної структури лісового фонду; - визначено особливості пошкодження вітром соснових деревостанів залежно від їхніх походження віку, складу, а також від типу лісорослинних умов; - доведено, що частка вітровальних дерев перевершує частку буреломних дерев в осередках кореневої губки та у насадженнях, в яких за два роки до пошкодження вітром були проведені вибіркові санітарні рубки; - розраховано економічний ефект проведення вибіркових і суцільних санітарних рубок після вітровалів; - встановлено, що культури сосни, створені на зрубах, утворених після розчистки вітровалів, уражуються діплодіозом. Практичне значення отриманих результатів. Врахування під час здійснення лісогосподарської діяльності результатів досліджень щодо оптимізації вікової та породної структури лісового фонду регіону дасть змогу суттєво покращити використання сосновими насадженнями лісорослинного потенціалу. Впровадження рекомендацій щодо визначення черговості (пріоритетності) проведення санітарно-оздоровчих заходів дає змогу попередити поширення стовбурових шкідників та одержати максимальний вихід ділової деревини у пошкоджених вітром насадженнях. Результати досліджень щодо особливостей здійснення санітарно-оздоровчих заходів на ділянках вітровалів впроваджені ДП Шосткинське лісове господарство.