Наукове обґрунтування оптимізації технології годівлі свиней за промислового виробництва

Abstract

У дисертаційній роботі представлено результати дослідження продуктивності свиней та економічне обґрунтування ефективності виробництва свинини за використання поголів’я англійського походження при поєднанні різних систем годівлі під час періоду росту тварин в умовах промислової технології. Дослідження проводились в ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс» Полтавської області України впродовж 2021-2025 рр. Матеріалом для досліджень були відгодівельні якості гібридних свиней отриманих від помісних свиноматок велика біла та ландрас і кнурів синтетичної лінії РІС- 337 англійського походження та ефективність їх вирощування і відгодівлі за різної послідовності систем годівлі тварин. У дисертаційній роботі було застосовано такі методи: технологічні, зоотехнічні, фізико-хімічні, статистичні, економіко-математичні та аналітичні. Зміст роботи полягає в комплексному вирішенні наукової проблеми, щодо оцінки продуктивності та економічної доцільності різних техніко-технологічних рішень в годівлі поросят під час підсисного періоду та на дорощувані і відгодівлі. Уперше було зроблено комплексну оцінку в умовах одного господарства найбільш розповсюджених в Україні систем годівлі свиней різних технологічних груп та визначено найефективніші поєднання і послідовність змін систем годівлі свиней від їх народження до забою. Отримано нові дані щодо інтенсивності росту, ефективності використання кормів, витрат ветеринарних та кормових препаратів за різних систем подачі та дозування кормів для молодняку свиней англійського походження під час дорощування. Розширено знання стосовно економічної ефективності вирощування та відгодівлі свиней за використання різної послідовності систем годівлі тварин. Завдання дисертаційного дослідження вирішували шляхом проведення семи науково-господарських дослідів які були розбиті на три етапи. Поголів’я піддослідних тварин було представлено гібридними поєднаннями: велика біла (ВБ), ландрас (Л), та РІС-337) селекції англійської компанії «Pig Improvement Company» РІС. За результатами проведених наукових експериментів виявлено, що кращі показники продуктивності поросят під час дорощування отримані за рідкої порційної годівлі поросят зі зволоження при подачі в годівниці з використанням системи Spotmix II. За такого способу годівлі поросята мали кращі на 4,34-20,62% середньодобові та абсолютні прирости, вищу на 3,42-15,24% живу масу по закінченню періоду дорощування, але поступались за збереженістю на 0,03-0,53% аналогам які вживали сухий і зволожений корм. За використання системи рідкої годівлі з допомогою системи Hуdro Mix Pro показники продуктивності виявились нижчими в порівнянні з годівлею за допомогою систем порційної системи, але переважали тварин за сухої годівлі на 15,6% за середньодобовими й абсолютними приростами, на 11,43% за живою масою поросят на кінець дорощування, та аналогів які споживали зволожені в годівниці кормового автомата корми за середньодобовими приростам та абсолютними приростам на 10,77 % і за масою підсвинків на кінець дорощування 7,81 %. За такої годівлі виявилась найвищою собівартість одного підсвинку по завершенню дорощування, витрати на амортизацію обладнання в розрахунку на одну голову та їх частка в собівартості поросяти, витрати на корми та профілактичні й лікувальні заходи на одну голову. Водночас така система годівлі посприяла найменшим витратам на профілактичні й лікувальні заходи на одну голову та на одиницю приросту поросят, та найнижчій кормовій і ветеринарній собівартості одного кілограму приросту. Порівнюючи системи рідкої годівлі Hуdro Mix Pro та системи порційної годівлі Spotmix II встановлено, що використання системи Spotmix II спричинило кращу на 1,5% збереженість поросят, вище на 6,0% щодобове споживання кому, більшу на 7,0% його кількість за період дорощування та вищу на 10,6 % кормову собівартість, більші на 22,1% амортизаційні витрати на устаткування для роздачі кормів і годівлі тварин, вищу 9,6% собівартість процесу дорощування одного підсвинку, та більшу на 3,4% його собівартість на кінець періоду дорощування. Водночас вони виявили на 2,3% кращу конверсію корму, вищу на 9,6% швидкість росту, більші на 9,5% абсолютні прирости, вищу на 7,3% масу тварин при переведенні на відгодівлю, на 7,3 % реалізаційну ціну підсвинку, більший на 17,3% прибуток від реалізації однієї голови та кращу на 5,2% рентабельність дорощування поросят в порівнянні з аналогами які дорощувались за рідкої годівлі з допомогою системи Hуdro Mix Pro. Встановлено, що поросята, які мали на початок дорощування меншу на 1,58 кг вагу під час цього періоду виявили нижчу на 20,9 % енергію росту, на 20,3 % меншу масу при переведенні на відгодівлю та гіршу на 8,8 % оплату корму приростами, вищу на 11,2 % кормову собівартость одного кілограма приросту, але меншу на 10,6 % кормову та операційну собівартість дорощування однієї голови та на 19,6 % операційну собівартість одного підсвинка й на 20,3 % вартість одного поросяти по завершенні дорощування що спричинило менший на 23,1% дохід від його реалізації й на 1,07% гіршу рентабельність дорощування однієї голови. Встановлено, що збереженість поголів’я яке перейшло із сухого корму на сухий, була вищою відносно аналогів, які були переведені із сухого на рідкий – на 0,41% та однолітків, що харчувались виключно рідким кормом, як на дорощуванні, так і на відгодівлі на –1,44%. Встановлено переваги свиней у яких система годівлі була змінена з сухої на дорощувані на рідку під час відгодівлі за показником середньодобового приросту на 2,54% над тваринами, у яких була незмінна рідка система годівлі та на 3,10% відносно свиней в яких була незмінна суха годівля. Свині, які споживали сухі корми як на дорощуванні, так і на відгодівлі демонстрували кращі показники збереженості на 0,4% та гірші показники конверсії корму на 1,76% – ніж у тварини у яких були незмінні під час дорощування та відгодівлі рідка система годівлі та на 3,87%–ніж у тварин яких перевели з сухої системи годівлі під час дорощування на рідку під час відгодівлі. Доведено, що динаміка росту свиней залежала від типу годівлі та його змін. В першу третину відгодівлі більш інтенсивно додавали живої маси свині за рідкого типу годівлі. В другу третину відгодівлі (70-120 діб) тварини з незмінним типом годівлі вирізнялись більш інтенсивним ростом порівняно з аналогами, в яких тип годівлі було змінено на альтернативний. В завершальну третину відгодівлі така тенденція збереглася. Визначено, що найкращу динаміку росту впродовж всього періоду продемонстрували свині за незмінної рідкої годівлі, а найгіршу – за зміни рідкого типу годівлі на сухий. Встановлено, що тварини за незмінних типів годівлі впродовж дорощуванні й відгодівлі росли більш інтенсивно в порівнянні з їх аналогами, у яких тип годівлі був змінений на альтернативний. Так поросята за незмінного рідкого типу годівлі мали під час дорощування вищі на 6,1% середньодобові та абсолютні прирости, більшу на 4,4% масу тварин по закінченню дорощування й щодоби споживали на 11,5% більше кормів в розрахунку на одну голову, але мали гіршу на 5,1% оплату корму приростами та на 1,0% збереженість поросят під час дорощування. Зміна типів годівлі із сухого на рідкий та із рідкого на сухий негативно вплинули на ріст і відгодівельні якості свиней. Так за період відгодівлі тварини із незмінною системою годівлі переважання аналогів зі змінною системою годівлі–за збереженістю свиней під час відгодівлі на 0,5%, за середньодобовими приростами в цей період на 9,0%, за абсолютними приростами на відгодівлі на 7,3%, досягали товарної маси 120 кг на 4,3% швидше, щодобово з’їдали більше на 4,3% корму, мали кращу на 2,4% його конверсію та виявили на 18,4% кращий комплексний індекс відгодівельних якостей. Кращими відгодівельними показниками впродовж періоду відгодівлі вирізнялись свині з незмінним рідким типом годівлі, тоді як найгірші–при зміні рідкого типу годівлі на сухий під час відгодівлі. При вивчені ефективності вирощування і відгодівлі поросят за незмінної рідкої системи годівлі впродовж всього виробничого циклу порівняно з системою годівлі, в якій під час дорощування рідка годівля була замінена на суху, встановлено, що поросята за їх рідкої підгодівлі в підсисний період виявили досить високу енергію росту і гарну збереженість. Під час дорощування поросята, які залишились за рідкої системи годівлі споживали щодоби більше на 20,9 % кормів, виявили на 11,7 % вищі середньодобові та абсолютні прирости й досягли більшої на 9,2% маси по завершенню дорощування, але мали гіршу на 10,5% конверсію корму порівняно з аналогами, яких після відлучення від свиноматок перевели на суху систему годівлі. Доведено, що зміна системи годівлі під час дорощування призвела на відгодівлі до зменшення на 2,6% щодобового споживання корму, зниженню на 2,0% інтенсивності росту, на 1,0% абсолютних приростів, збільшенню на 2,9% віку досягнення товарної маси 120 кг, та зниженню на 2,9% маси свиней по завершенні відгодівлі. Доведено, що поросята після переведення їх з рідкої годівлі під час підсисного періоду на суху годівлю під час дорощування щодоби споживали на 20,9% менше кормів в розрахунку на одну голову, мали на 10,5% нижчу кормову собівартість одного кілограму приросту, на 17,7% операційну собівартість дорощування одного підсвинку, та 4,8% його собівартість на кінець дорощування. Але за рахунок нижчої інтенсивності росту, і як наслідок, меншої живої маси по завершенню періоду дорощування вони мали нижчу на 9,2% реалізаційну вартість, менший на 16,5% дохід від реалізації однієї голови та нижчу на 7,52% рентабельність виробництва порівняно з аналогами, у яких була незмінною система годівлі в підсисний період та період дорощування. На відгодівлі тварин цієї групи мали на 1,6% нижчу кормову та операційну собівартість відгодівлі однієї голови, меншу на 2,9% ринкову вартість однієї тварини, вищий на 1,7% дохід та кращу на 5,23% рентабельність всього процесу отримання вирощування і відгодівлі свиней порівняно аналогами, у яких впродовж дорощування рідка система годівлі змінювалась на суху. Встановлено, що зміна системи годівлі з сухої на рідку призвела до погіршення на 0,6% збереженості поголів'я свиней, але визначено вищі на 7,9% середньодобові та абсолютні прирости, на 7,8% масу свиней по завершенню відгодівлі, коротший на 5,3% вік досягнення маси 120 кг, кращу на 2,9% конверсію корму порівняно з аналогами яких залишили на сухій системі годівлі. Під час відгодівлі свині, які були переведені на рідку годівлю, щодоби споживали більше корму, мали вищу на 6,8 % операційну собівартість відгодівлі однієї голови та на 5,0 % її собівартість по завершенні відгодівлі більшу на 7,8 % її ринкову вартість, на 8,8 % дохід від відгодівлі однієї тварини та кращу на 1,9 % рентабельність цього процесу в групі тварин зі змінною системою годівлі порівняно з тваринами, які споживали на цій стадії сухі корми. Також тварини цієї групи за рахунок кращих показників росту виявили на 1,0 % нижчу собівартість 1 кг приросту на відгодівлі, на 2,6 % собівартість 1 кг живої маси по її завершенні, нижчу на 2,3 % собівартість 1 кг приросту на дорощувані й відгодівлі та вищі за цей період В результаті проведених досліджень надано пропозиції щодо ефективності використання техніко-технологічних рішень використання та чергування різних систем годівлі поросят і свиней в умовах промислової технології виробництва продукції свинарства, а саме: для підвищення інтенсивності росту та збільшення маси поросят при відлучені використовувати систему рідкої підгодівлі поросят замінником свинячого молока; для отримання вищої економічної ефективності дорощування поросят використовували систему рідкої порційної годівлі з дозуванням, змішуванням та подачею порції корму на окреме кормо місце; з метою прискорення інтенсивності росту та покращення економічних показників під час відгодівлі використовувати рідку систему годівлі. Впродовж виробничого циклу від народження до забою уникати змін системи годівлі тварин, віддаючи перевагу рідкій системі впродовж всього виробничого циклу. Для зменшення негативного впливу зниженої живої маси поросят при постановці на дорощування організувати спеціалізовані приміщення з покращеними умовами годівлі й роботу в цьому напрямку продовжити. Основні наукові положення і результати дисертаційної роботи викладено у 9 публікаціях, із них: одна стаття у виданнях, що індексуються в міжнародних науково-метричних базах, 6 статей у фахових наукових виданнях категорії «Б», затверджених МОН України, 2 публікації у матеріалах міжнародної та всеукраїнської науково-практичних конференціях.