Планування аудиту фінансової звітності : нормативна регламентація, документальне оформлення та особливості в умовах цифрових трансформацій

Abstract

Однією з визначальних передумов ефективного аудиту є його якісне планування, адже саме на етапі планування формуються підходи до оцінки аудиторських ризиків, визначаються цілі, обсяги та ресурси перевірки, а також розробляється стратегія та план аудиту. Метою даної статті є дослідження теоретико-методологічних засад та практичних аспектів планування аудиту з урахуванням викликів, які пов’язані з цифровою трансформацією, а саме впливом автоматизації та технологій штучного інтелекту. Проведення наукового дослідження базувалося на використанні наступних наукових методів: аналіз і синтез – при дослідженні особливостей інтерпретації терміну «планування»; діалектичний аналіз – для теоретичного узагальненнях особливостей планування аудиту фінансової звітності, що розкрито у працях науковців; абстрактно-логічний аналіз – для формування логіко-структурної схеми дослідження, визначення мети, ідентифікації завдань підготовки наукової статті; графічний метод – для візуалізації дослідницьких результатів, структурування інформації; SWOT- аналіз – для реалістичної оцінки доцільності застосування штучного інтелекту для планування аудиторської перевірки фінансової звітності. За результатами дослідження було конкретизовано значення планування у процесі проведення аудиту; деталізовані ключові принципи планування аудиторської перевірки; охарактеризовано стратегію аудиту та завдання аудитора у процесі її розробки; узагальнено етапізацію процесу складання плану аудиту; охарактеризовані спеціалізовані програмні продукти, які забезпечують автоматизацію процесу планування аудиту фінансової звітності; проведено SWOT-аналіз використання штучного інтелекту для планування аудиту фінансової звітності. Результати дослідження засвідчили, що якісне планування аудиту фінансової звітності є запорукою успішного проведення незалежної аудиторської перевірки. Високий рівень організації цього етапу безпосередньо впливає на здатність аудитора ідентифікувати аудиторський ризик, оптимально розподілити ресурси, встановити релевантні аудиторські процедури перевірки та дотримуватись принципів професійного скептицизму та об'єктивності. Інтеграція спеціалізованого програмного забезпечення та технологій штучного інтелекту виступає стратегічним напрямом підвищення якості аудиторського планування.