Вплив фізичної активності на рівень задоволення якістю життя, стресостійкості та самооцінки студентів аграрного університету

Abstract

Здобувачів вищої освіти стикаються зі значним психоемоційним навантаженням, що пов’язане з навчальною діяльністю, зміною способу життя, необхідністю самостійного прийняття рішень та відповідальністю за майбутнє. Вивчення впливу фізичної активності на психоемоційний стан студентів є важливим для розробки ефективних профілактичних і корекційних програм, спрямованих на підвищення якості життя та формування здорового стилю життя молоді. Мета дослідження - визначити вплив регулярної фізичної активності на рівень задоволення якістю життя, стресостійкості та самооцінки здобувачів вищої освіти. Експеримент проводився на базі Сумського національного аграрного університету. В дослідженні взяли участь 46 здобувачів вищої освіти віком 18 – 19 років, яких розподілено на групи. До першої групи (n = 24) увійшли респонденти фізично активні - хто тренується три рази на тиждень, до другої групи (n = 22) - малорухомі здобувачі. Для визначення впливу регулярної фізичної активності на психологічні показники використовувались методики: міжнародний опитувальник фізичної активності; шкала задоволення якістю життя (SWLS); шкала самооцінки Розенберга; шкала стресостійкості Коннора – Девідсона (10-елементна версія). Статистичні методи дослідження: кореляційний аналіз (коефіцієнт Пірсона); порівняльний аналіз (t-тест Стьюдента) між активною та неактивною групами. В результаті порівняльного аналізу підтверджено наявність статистично значущих відмінностей між фізично активними та малорухомими респондентами за психологічними показниками. У фізично активних здобувачів вищої освіти порівняно з малорухомими було зафіксовано вищі середні значення за показниками: задоволеність якістю життя на 25,5%, шкали Розенберга (самооцінка) 14,04%, шкали стресостійкості 13,87%. Дані кореляційного аналізу підтверджують існування помірного позитивного зв’язку між рівнем фізичної активності та ключовими показниками особистісної самореалізації. Таким чином, фізична активність є багатовимірним інструментом впливу на психофізіологічний стан студентської молоді. Її регулярне застосування здатне забезпечити не лише соматичне здоров’я, а й сприяти розвитку ключових психологічних ресурсів особистості, необхідних для адаптації, самореалізації та задоволеного життя.