Короткий опис(реферат):
У кваліфікаційній роботі досліджено досвід створення захисних лісонасаджень та шляхи підвищення їх ефективності на прикладі філії «Роменське лісове господарство» ДП «Ліси України». Розкрито значення протиерозійних лісів для стабілізації ґрунтів, збереження біорізноманіття, регуляції мікроклімату та попередження деградації агроландшафтів. Проведено аналіз природно-кліматичних, ґрунтових, гідрологічних умов території та здійснено порівняльну оцінку двох ділянок протиерозійних насаджень однакового віку з різним породним складом і походженням.
Застосовано комплекс методів дослідження, зокрема таксаційні вимірювання, картографічний аналіз, використання супутникових знімків та експертні консультації. Результати показали переваги змішаних листяних насаджень над монокультурними сосновими за біологічною стійкістю та екологічною функціональністю. Окреслено практичні рекомендації щодо підвищення стійкості захисних лісів, які включають поєднання генеративних і вегетативних способів відновлення, використання адаптованих деревних порід та біологічного захисту.
Отримані результати можуть бути використані при плануванні захисних насаджень у регіонах з ризиком ерозії, а також для удосконалення практики ведення сталого лісового господарства в Україні.
Суть розробки, основні результати:
This qualification thesis investigates the experience of establishing protective forest plantations and explores approaches to enhancing their effectiveness, based on the example of the Romenske Forestry Branch of the State Enterprise "Forests of Ukraine." The significance of anti-erosion forests is highlighted in terms of soil stabilization, biodiversity conservation, microclimate regulation, and the prevention of agro-landscape degradation. The study includes an analysis of the area's climatic, soil, and hydrological conditions, and a comparative assessment of two anti-erosion forest plots of the same age with different species compositions and origins.
A comprehensive methodology was applied, including forest inventory measurements, cartographic analysis, satellite imagery interpretation, and expert consultations. The findings revealed the ecological and biological advantages of mixed broadleaved plantations over monoculture pine stands. Practical recommendations are outlined to improve the resilience of protective forests, such as combining generative and vegetative regeneration methods, using locally adapted tree species, and implementing biological protection measures.
The results of this research may be applied in the planning of protective plantations in erosion-prone regions and in improving sustainable forest management practices in Ukraine.
