Санітарно-гігієнічне обґрунтування використання екологічно-безпечних комплексних дезінфікуючих засобів

Вареник, Людмила Володимирівна; Varenyk, L. V.

Санітарно-гігієнічне обґрунтування використання екологічно-безпечних комплексних дезінфікуючих засобів

Вареник, Людмила Володимирівна; Varenyk, L. V.

URI: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/14493

Дата: 2025

Короткий опис(реферат):

У дисертаційній роботі обґрунтовано доцільність використання йодовмісного, екологічно-безпечного препарату «Комбійод» у системі дезінфекції птахівничих приміщень з метою підвищення біобезпеки, профілактики бактеріальних і вірусних інфекцій, а також покращення продуктивності птиці. Особлива увага приділялася комплексній оцінці мікробного навантаження в умовах промислового птахівництва, вивченню антимікробної активності препарату та визначенню його токсикологічної безпечності для лабораторних тварин і продуктивної птиці. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням санітарно-гігієнічного обґрунтування використання екологічно-безпечного йодовмісного дезінфікуючого засобу «Комбійод» у птахівничих господарствах. У роботі вперше на основі експериментальних досліджень доведено ефективність препарату «Комбійод» щодо збудників бактеріальної, грибкової та вірусної етіології при різних умовах дії, зокрема за наявності білкових домішок. Уперше встановлено профілактичну доцільність застосування цього засобу для санації повітря, води, поверхонь та інкубаційного матеріалу в умовах птахофабрик. Обґрунтовано економічну ефективність використання засобу «Комбійод» порівняно з вітчизняними та імпортними аналогами з урахуванням затрат на дезінфекцію, збереження продуктивності та біобезпеки поголів’я. Дослідження також надало нові дані щодо токсикологічного профілю препарату зокрема, гострої та хронічної токсичності що дозволяє обґрунтовано рекомендувати його застосування у виробничих умовах. Дослідження виконувались на базі Сумського національного аграрного університету, сертифікованого віварію Регіонального центру «ЕКОМЕДХІМ» СумДУ, наукової лабораторії науково-виробничої «Бровафарма» (м. Бровари, Київська обл.), Сумської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби. Виробничі дослідження проведено в промислових птахогосподарствах різних форм власності Сумської області. Матеріалами дослідження слугували мікробіологічні ізоляти, зразки патологічного матеріалу, а також сировина, змиви з довкілля, органи та тканини птиці. У дослідженнях використовували 300 курчат-бройлерів КОББ-500, 120 курей-несучок Хайсекс Браун, а також 80 білих мишей, 80 білих щурів і 10 кролів. Проведено контроль епізоотичної ситуації щодо бактеріальних захворювань у промислових птахогосподарствах. В результаті мікробіологічного моніторингу повітря, поверхонь, інвентарю, підстилки, води і тушок, встановлено, що переважали: Escherichia coli (37 %), Salmonella spp. (15 %), Enterobacter spp. (12 %), Yersinia spp. (11,6 %), Proteus spp. (8 %), Citrobacter spp. (6 %), Klebsiella spp. (5,4 %), Campylobacter spp. (2,5 %), Pseudomonas aeruginosa (1 %) і Clostridium spp. (0,5 %). Рівень КМАФАнМ на об’єктах обстеження сягав 10^6 КУО/см². Для виявлення патогенів використовувались серійні тест-системи Compact Dry (Total, EC, SL, Listeria, Yersinia), RIDA®STAMP (S. aureus, Staph, Pseudomonas). Ізольовану мікрофлору ідентифіковано та серотиповано. Встановлено асоціації мікроорганізмів і зв’язок між віком птиці та мікробним фоном. Наступним етапом дослідження було проведеня комплексної оцінки антимікробної активності дезінфікуючого засобу «Комбійод» у лабораторних умовах із використанням тест-культур бактеріальних збудників. Метою експериментів було визначення бактерицидної дії препарату на умовно-патогенну мікрофлору, характерну для об’єктів ветеринарного нагляду. Експерементально вивчали бактерицидну активність «Комбійоду» відносно Escherichia coli (штам APEC O78) та Staphylococcus aureus (штам ATCC 25923) у різних розведеннях, з експозицією 10 і 30 хв, за умов з білковим навантаженням та без нього. Встановлено, що фенольний коефіцієнт «Комбійоду» був значно вищим, ніж у контрольного зразка фенолу, і становив до 44,3 при короткочасній експозиції. Додавання білкових домішок (інактивована сироватка ВРХ) дещо знижувало ефективність препарату, про що свідчив білковий індекс на рівні 1,4-2,0. На наступному етапі експерименту досліджено ефективність препарату на твердих поверхнях (бетон, цегла, кахель, нержавіюча сталь), штучно контамінованих культурами E. coli та S. aureus. Обробка розчинами різної концентрації (0,01-0,1 %) упродовж 10-60 хв показала, що повна інактивація мікроорганізмів досягалася при концентрації 0,05 % вже за 30 хв, незалежно від типу поверхні. Особливо ефективною була дія препарату на гладеньких поверхнях, таких як плитка та сталь. Окремим етапом було визначення спектру антимікробної активності «Комбійоду» щодо типових збудників інфекцій тварин і птиці, включно з грампозитивними (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Bacillus subtilis, Clostridium perfringens) та грамнегативними мікроорганізмами (E. coli, Salmonella spp., Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris). Препарат продемонстрував ефективну дію вже при концентрації 0,2 % після 30-хвилинної експозиції, навіть щодо стійких до хімічного впливу штамів. Максимальна бактерицидна активність фіксувалася при концентрації 1,0 %, особливо щодо спороутворюючих бактерій. В той же час в ході експериментального дослідження встановлено, що дезінфікуючий препарат «Комбійод» володіє вираженою фунгістатичною та фунгіцидною активністю щодо мікроміцетів родів Aspergillus, Penicillium, Fusarium та дріжджоподібних грибів Candida albicans. Вивчення дії препарату здійснювалося методом паперових дисків на тест-культурах протягом 3, 5, 7 та 10 діб інкубації, що дозволило оцінити не лише початкову ефективність, а й тривалість антимікотичної дії. Виявлено, що вже при концентрації 0,05-0,1 % спостерігається початковий інгібуючий ефект у найбільш чутливих культур, зокрема Candida albicans (зона затримки росту понад 8-10 мм). Із підвищенням концентрації до 0,5-1,0 % пригнічення росту грибів посилювалося, а при 2,0-3,0 % «Комбійод» демонстрував повну фунгіцидну дію з зонами інгібування понад 22-26 мм – значення, співставні з ефективністю 1 % формаліну, використаного як контрольний препарат. Особливо чутливими до дії «Комбійоду» були культури Fusarium moniliforme та Candida albicans, для яких уже при концентрації 0,5 % спостерігалося стійке пригнічення росту. Гриби роду Penicillium виявляли середню чутливість, а Aspergillus flavus – найвищу стійкість до препарату, що потребувало застосування концентрацій не менше 1,0-2,0 % для досягнення фунгіцидного ефекту. На сьому та десяту добу дослідження підтверджено збереження тривалого фунгіцидного ефекту «Комбійоду», що свідчить про пролонговану дію препарату. Зона інгібування при цьому не зменшувалася, а навпаки, зберігалася або збільшувалась, особливо в концентраціях біоциду понад 1,0 %, що вказує на стабільну ефективність засобу. Наступним етапом дослідження було вивчення віруліцидної активністі екологічно-безпечного дезінфікуючого засобу «Комбійод» щодо збудників вірусних інфекцій, які мають значне епізоотичне значення у птахівництві. Оцінку ефективності препарату проти РНК-вірусу хвороби Ньюкасла в культурі клітин СПЕВ методом титрування залишкової інфекційності після обробки дезінфікуючими розчинами у концентраціях від 0,1 % до 3,0 % з експозиціями 15, 30 та 60 хвилин. Встановлено, що препарат у концентрації 1,0  % забезпечував 99,1 % інактивації вірусу вже через 15 хв, а в концентраціях 2,0-3,0 % повна віруліцидна дія досягалася вже на цьому ж етапі. Мінімально ефективна концентрація, яка забезпечувала 100 % віруліцидність через 60 хвилин, становила 0,5 %. Також було досліджено віруліцидну активність біоциду щодо ДНК-вмісного вірусу віспи птиці, використовуючи інфіковані курячі ембріони. Критерієм оцінки ефективності була відсутність патоморфологічних змін на хоріон-алантоїсній оболонці. Препарат демонстрував високі показники віруліцидності вже при концентрації 0,5 % (88,4 % через 15 хв, 98,9 % через 30 хв), а при 2,0-3,0 % досягав повної інактивації вірусу навіть за коротких експозицій. Концентрації нижчі за 0,5 % (0,1-0,2 %) забезпечували часткову віруліцидну дію (до 91,7 % через 60 хв), що свідчить про їхню доцільність у профілактичних обробках при низькому вірусному навантаженні. Всі результати були статистично достовірними (p < 0,001) порівняно з контролем. Віруліцидна дія проявляється як щодо РНК-вмісних, так і ДНК-вмісних вірусів, з пролонгованим ефектом при оптимальних концентраціях (≥ 0,5 %). За результатами визначення гострої токсичності встановлено, що пероральне введення препарату в дозах від 4,024 до 5000 мг/кг маси тіла не спричиняло змін у клінічному стані білих мишей та щурів, не призводило до загибелі тварин. Середньосмертельна доза (LD₅₀) препарату не була досягнута, що дає підстави класифікувати його як малотоксичний засіб (IV клас токсичності за ГОСТ 12.1.007-76). При дослідженні хронічної токсичності препарату шляхом щоденного перорального введення щурам протягом 30 днів у дозах 4,024 мг/кг та 2500 мг/кг маси тіла не виявлено жодних змін у поведінці, клінічному статусі чи фізіологічних функціях тварин. Динаміка приросту маси тіла в обох дослідних групах була аналогічною контрольній. На 30-ту добу у щурів, що отримували препарат у дозі 4,024 мг/кг, маса тіла становила 289,01±3,23 г, у групі з дозою 2500 мг/кг – 288,92±2,87 г, що практично не відрізняється від показника 288,89±3,46 г у контрольної групи. Відносні масові коефіцієнти внутрішніх органів (печінка, нирки, селезінка, серце, легені) у дослідних тварин залишались у межах контрольних значень. Наприклад, маса печінки у контрольній групі становила 5,33±0,70% від маси тіла, у дослідних – 5,21±0,11 % і 5,22±0,08 % відповідно. Відмінності були статистично незначущими. Морфологічні показники крові також не мали відхилень: рівень гемоглобіну у всіх групах коливався в межах 115,20-123,18 г/л при референтному діапазоні 108,5-133,0 г/л, кількість еритроцитів – 7,04-7,06 Т/л (норма: 6,50-8,25 Т/л), тромбоцитів – 533,6-540,6×10⁹/л (норма: 520-590×10⁹/л), а лейкоцитів – 8,44-8,50×10⁹/л (норма: 8,6-12,0×10⁹/л). Лейкоцитарна формула залишалась стабільною. При дослідженні шкірно-резорбтивної та місцевої подразнюючої дії препарату «Комбійод» 0,002 % розчин ми здійснювали шляхом занурення хвостів мишей у розчин препарат. У перші хвилини контакту спостерігалося короткочасне скошлачення шерсті, яке зникало протягом 30 хвилин. Візуальні ознаки подразнення шкірного покриву протягом 7 днів не фіксувалися, загибель або інші токсичні прояви були відсутні. Показники загального стану тварин залишалися стабільними, маса тіла до обробки – 21,0±0,12 г, після – 21,1±0,93 г (проти 20,1±0,72 і 21,4±0,82 г у контролі); гемоглобін – 9,1±0,89 г/л у дослідній групі (проти 8,4±0,60 г/л у контролі); лейкоцити – 8,30±0,80×10⁹/л; еритроцити – 8,68±0,46×10¹²/л; працездатність – 28,2±0,95 хв проти 28,7±0,75 хв у контролі; середнє значення сумарного показника поведінки – 4,5±0,31 ум. од. (контроль – 4,4±0,43). У ході дослідження місцевої подразнюючої дії препарату «Комбійод» було встановлено, що аплікація 0,002 % розчину на шкіру кролів не викликала ознак запалення, гіперемії чи ушкодження шкірного покриву. Індекс сумарного подразнення в дослідній групі становив у середньому 0,31 ± 0,02 бала, що свідчить про відсутність клінічно вираженого подразнення та дозволяє за міжнародною класифікацією віднести його як безпечний (5 категорія) токсичності згідно GHS (глобально узгодженої системи класифікації хімікатів). Водночас, при дослідженні впливу на слизову оболонку ока кролів, встановлено, що 3 % розчин препарату викликає місцеву подразнюючу дію – гіперемію, набряк повік та сльозовиділення. Натомість, при застосуванні робочого розчину 0,002 %, жодних ознак запалення або подразнення не виявлено, що дозволяє визнати цей рівень концентрації безпечним для слизових оболонок. Наступним етапом дослідження було визначення впливу стабільного йодного концентрату, що входить до складу препарату «Комбійод», на йодне збагачення продукції птахівництва – м’яса, яєць та печінки курей-несучок. У м’ясі курчат-бройлерів, які отримували питну воду з додаванням стабільного йоду в концентраціях 0,5 мг/л та 5 мг/л, вміст йоду був достовірно вищим, ніж у контрольній групі, що отримувала йод у формі калію йодиду. Так, у самців групи 3 рівень йоду досягав 9,5±0,11 мкг/100 г, що на 46,1 % більше, ніж у контролі (6,5±0,33 мкг/100 г, P<0,01), а у самиць – 10,5±0,16 мкг/100 г, що на 105,9 % вище (P<0,001). Подібна динаміка спостерігалась і при дозі 0,5 мг/л: зростання становило 4,6-27,5 % залежно від статі птиці. При згодовуванні курям-несучкам комбікормів зі стабільним йодним концентратом у дозах 1 та 4 мг/кг спостерігалося суттєве збагачення яєць йодом: при дозі 1 мг/кг – вміст йоду зростав до 7,2±0,08 мкг/100 г (+24 %, P<0,01), а при 4 мг/кг – до 17,2±0,10 мкг/100 г (+196 %, P<0,001) порівняно з контролем (5,8±0,09 мкг/100 г). Крім того, було встановлено, що зростання концентрації йоду в раціоні корелює зі збільшенням його вмісту в печінці курей. У групі, яка отримувала стабільний йод у дозі 4 мг/кг корму, концентрація йоду в печінці досягала 1,0±0,05 мкг/100 г, що на 25 % перевищувало контрольну групу (0,8±0,05 мкг/100 г, P<0,001). Такі результати свідчать що стабільна форма йоду забезпечує кращу біодоступність та збереження елементу в продуктах, що має значний ветеринарно-санітарний ефект та перспективу для корекції йодного дефіциту у харчовому ланцюгу. Дослідження ефективності екологічно-безпечних дезінфікуючих засобів у виробничих умовах птахофабрики та цеху з переробки бройлерів проводили в два етапи. На першому здійснювали оцінку мікробного забруднення поверхонь пташників до та після механічного очищення, а також після дезінфекції. На другому проводили аналіз чистоти поверхонь обладнання та приміщень у цеху з переробки птиці після застосування дезінфікуючих засобів. До механічного очищення рівень загальної кількості мікроорганізмів (ЗКМ) на поверхнях пташників становив: підлога – 4,14×10⁶ КУО, стіни – 1,76×10⁶ КУО, стеля – 1,43×10⁶ КУО. Після очищення водою під тиском кількість ЗКМ зменшилася на 84,0 % у середньому. Вміст коліформних бактерій знизився на 92,3 %, грибної мікрофлори – на 80,7 %. Після дезінфекції препаратами «Бровадез плюс», «Дезсан» та санації системи водопостачання засобом «Комбійод» рівень ЗКМ становив: підлога – 586 КУО/100 см², стіни – 147 КУО/100 см², стеля – 100 КУО/100 см², поїлки – 190 КУО/100 см², вентиляція – 200 КУО/100 см². У коліформних бактерій показники дорівнювали 0 КУО на всіх об'єктах, кількість грибів коливалась від 160 до 200 КУО/100 см². Загальна ефективність дезінфекції склала 99,9 % щодо ЗКМ, коліформ і грибів. У переробному цеху після дезінфекції найбільш контамінованими залишались гачки для кріплення тушок (11 000 КУО ЗКМ; 70 КУО коліформ; 450 КУО грибів), що пов’язано зі складністю їх очищення. В інших зонах рівень мікробного забруднення становив: зона потрошіння – 1 500 КУО ЗКМ, бак охолодження – 10 КУО, конвеєри – 10 КУО, інжектор – 430 КУО. На ножах після дезінфекції мікроорганізми не виявлені. Також підтверджено активність 0,2 % розчину препарату «Комбійод» проти E. coli, S. aureus, B. cereus, A. niger, включаючи ефективну дію на біоплівки та грибкову мікрофлору. За результатами, залишкові концентрації препарату після застосування відсутні, що свідчить про його придатність до використання у харчовій промисловості. На заключному етапі було проведено порівняльну економічну оцінку препарату «Комбійод». Оцінку проводили в порівнянні із трьома йодовмісними дезінфектантами, які мають подібний механізм дії: ВетОдин (VetOdine), Повідон-йод 10 % (Valley Vet Supply, США) та Соук/Восан Повідон-йод (Sawke/Wosan Povidone Iodine, Afrimash, Нігерія). Для оцінки враховували рекомендовану концентрацію робочого розчину, витрати засобу на одиницю площі та середню ринкову вартість у 2025 році. За результатами розрахунків, витрати на дезінфекцію 1000 м² препаратом «Комбійод» становили 931,86 грн, що у 1,6 раза менше, ніж при використанні ВетОдин (1500 грн), у 4,1 раза менше, ніж Соук/Восан Повідон-йод (3850 грн) та у 5,4 раза менше, ніж Повідон-йод 10 % (VetOne, США) (5068 грн). Вартість обробки 1 м² препаратом «Комбійод» становила 0,93 грн, що є найнижчим показником серед досліджених засобів. Економічний коефіцієнт ефективності «Комбійоду» умовно прийнято за 100 %, тоді як у ВетОдин – 160,97 %, Повідон-йод 10 % – 543,86 %, Соук/Восан Повідон-йод – 413,15 %. Отримані результати свідчать, що «Комбійод» має найбільш економічно обґрунтовані показники при збереженні ефективної дії, що підтверджує доцільність його впровадження у практику санітарної обробки птахівничих господарств. У підсумку, результати дослідження засвідчили високу ефективність, безпечність та економічну доцільність застосування препарату «Комбійод» у птахівничій галузі. Отримані дані можуть бути використані для вдосконалення системи біобезпеки, оптимізації профілактичних заходів та впровадження науково обґрунтованих схем дезінфекції у промисловому птахівництві. На основі матеріалів дисертаційного дослідження розроблено науково-методичні рекомендації «Профілактика хвороб птиці за допомогою йодовмісних засобів». Ці матеріали можуть слугувати практичним інструментом для ветеринарних лікарів у господарствах, а також використовуватись як додаткове джерело наукової інформації для самостійної підготовки студентів, проведення лекційних і лабораторно-практичних занять з курсу «Ветеринарна гігієна та санітарія тварин» за спеціальністю 212 – Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза та 211 – Ветеринарна медицина.

Суть розробки, основні результати:

The dissertation substantiates the feasibility of using an iodine-based, environmentally safe disinfectant «Kombiyod» in poultry facility sanitation systems to enhance biosecurity, prevent bacterial and viral infections, and improve poultry productivity. Particular attention was paid to a comprehensive assessment of microbial contamination in industrial poultry farming conditions, the study of the antimicrobial activity of the product, and the evaluation of its toxicological safety for laboratory animals and poultry. The scientific novelty lies in the fact that this dissertation is the first comprehensive study on the sanitary-hygienic substantiation of using the eco-safe iodine-based disinfectant «Kombiyod» in poultry farming. Based on experimental studies, the effectiveness of the product against bacterial, fungal, and viral pathogens under various conditions including in the presence of protein contaminants has been demonstrated. For the first time, the preventive use of the product for air, water, surface, and incubation material sanitation at poultry farms has been justified. The economic feasibility of using «Kombiyod» compared to domestic and imported analogs was substantiated, considering disinfection costs, productivity preservation, and flock biosecurity. The study also provided new data on the toxicological profile of the product, including acute and chronic toxicity, which reasonably supports its use under production conditions. The research was conducted at Sumy National Agrarian University, the certified vivarium of the Regional Center "EKOMEDKHIM" of Sumy State University, the scientific-production laboratory of "Brovafarma" (Brovary, Kyiv region), and the Sumy Regional State Laboratory of the State Consumer Service of Ukraine. Field studies were carried out in industrial poultry farms of various ownership forms in the Sumy region. Microbiological isolates, pathological samples, environmental swabs, poultry organs and tissues were used as research materials. The studies involved 300 Cobb-500 broiler chickens, 120 Hisex Brown laying hens, 80 white mice, 80 white rats, and 10 rabbits. Epizootic monitoring of bacterial diseases was carried out at industrial poultry farms. As a result of microbiological monitoring of air, surfaces, equipment, litter, water, and carcasses, the dominant microorganisms were identified: E. coli (37 %), Salmonella spp. (15 %), Enterobacter spp. (12 %), Yersinia spp. (11,6 %), Proteus spp. (8 %), Citrobacter spp. (6 %), Klebsiella spp. (5,4 %), Campylobacter spp. (2,5 %), P. aeruginosa (1 %), and Clostridium spp. (0,5 %). The level of total viable count (TVC) on examined surfaces reached 10⁶ CFU/cm². To detect pathogens, commercial test systems such as Compact Dry (Total, EC, SL, Listeria, Yersinia) and RIDA®STAMP (S. aureus, Staph, Pseudomonas) were used. The isolated microflora was identified and serotyped. Associations of microorganisms and the relationship between poultry age and microbial background were established. The next stage of the research involved a comprehensive assessment of the antimicrobial activity of the disinfectant «Kombiyod» under laboratory conditions using bacterial test cultures. The aim was to determine its bactericidal effect on conditionally pathogenic microflora typical for veterinary control objects. The bactericidal activity of "Kombiyod" was experimentally studied against E. coli (APEC O78 strain) and S. aureus (ATCC 25923 strain) at different dilutions with exposure times of 10 and 30 minutes, under conditions with and without protein load. It was found that the phenol coefficient of "Kombiyod" was significantly higher than that of the phenol control sample, reaching up to 44,3 under short exposure. The addition of protein contaminants (inactivated bovine serum) slightly reduced the efficacy of the preparation, as evidenced by a protein index in the range of 1,4-2,0. The next stage of the experiment assessed the efficacy of the product on solid surfaces (concrete, brick, tile, stainless steel) artificially contaminated with E. coli and S. aureus cultures. Treatment with solutions of varying concentrations (0,01- 0,1 %) for 10-60 minutes showed that complete microbial inactivation was achieved at a concentration of 0,05 % within 30 minutes, regardless of the surface type. The product was particularly effective on smooth surfaces such as tiles and steel. A separate stage involved determining the antimicrobial spectrum of «Kombiyod» against common pathogens of animal and poultry infections, including gram-positive (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., B. subtilis, C. perfringens) and gram-negative microorganisms (E. coli, Salmonella spp., P. aeruginosa, P. vulgaris). The product demonstrated effective action at a 0,2 % concentration after 30 minutes of exposure, even against chemically resistant strains. Maximum bactericidal activity was recorded at a 1,0 % concentration, especially against spore forming bacteria. At the same time, the experimental study established that the disinfectant «Kombiyod» possesses pronounced fungistatic and fungicidal activity against molds of the genera Aspergillus, Penicillium, Fusarium, and yeast-like fungi C. albicans. The effect was studied using the paper disk method on test cultures over 3, 5, 7, and 10 days of incubation, allowing assessment not only of the initial effectiveness but also the duration of the antifungal action. It was found that even at a concentration of 0,05-0,1 %, an initial inhibitory effect was observed on the most sensitive cultures, particularly C. albicans (growth inhibition zone over 8-10 mm). With an increase in concentration to 0,5-1,0 %, fungal growth suppression intensified, and at 2,0-3,0 %, «Kombiyod» demonstrated complete fungicidal action with inhibition zones over 22-26 mm – comparable to the effectiveness of 1 % formalin, used as a control. Cultures of F. moniliforme and C. albicans were especially sensitive to «Kombiyod», showing stable growth inhibition even at 0,5 %. Penicillium species showed moderate sensitivity, while A. flavus was the most resistant, requiring concentrations of at least 1,0-2,0 % to achieve a fungicidal effect. On the seventh and tenth days of the study, the sustained fungicidal effect of «Kombiyod» was confirmed, indicating the product’s prolonged action. The inhibition zones remained unchanged or even increased, especially at concentrations above 1,0 %, demonstrating the product’s stable effectiveness. The next stage of the research involved studying the virucidal activity of the environmentally safe disinfectant «Kombiyod» against viral pathogens of significant epizootic importance in poultry farming. The efficacy of the product against Newcastle disease virus (an RNA virus) was assessed in SPEV cell cultures using residual infectivity titration after treatment with disinfectant solutions at concentrations ranging from 0,1 % to 3,0 % and exposure times of 15, 30, and 60 minutes. It was established that at a concentration of 1,0 %, the preparation inactivated 99,1 % of the virus within 15 minutes. At concentrations of 2,0-3,0 %, complete virucidal activity was achieved within the same exposure time. The minimum effective concentration that ensured 100 % virucidal effect within 60 minutes was 0,5 %. The virucidal activity of the biocide was also tested against the DNA containing fowlpox virus using infected chicken embryos. The criterion for efficacy was the absence of pathological changes on the chorioallantoic membrane. The preparation demonstrated high virucidal efficacy even at a 0,5 % concentration (88,4 % after 15 minutes, 98,9 % after 30 minutes), and at 2,0–3,0 % it achieved complete inactivation of the virus even with short exposure times. Lower concentrations (0,1-0,2 %) provided partial virucidal activity (up to 91,7 % after 60 minutes), indicating their appropriateness for preventive treatment in conditions of low viral load. All results were statistically significant compared to the control. Virucidal activity was observed against both RNA- and DNA-containing viruses, with a prolonged effect at optimal concentrations (≥ 0,5 %). According to the results of acute toxicity assessment, oral administration of the preparation in doses ranging from 4,024 to 5,000 mg/kg body weight caused no changes in the clinical condition of white mice and rats and did not result in mortality. The median lethal dose (LD₅₀) was not reached, which classifies the product as low-toxicity (toxicity class IV according to GOST 12.1.007-76). Chronic toxicity was studied through daily oral administration to rats for 30 days at doses of 4,024 mg/kg and 2500 mg/kg. No behavioral, clinical, or physiological deviations were observed. Body weight gain dynamics in both experimental groups were similar to the control. On day 30, rats that received 4,024 mg/kg had an average body weight of 289,01±3,23 g, and the 2500 mg/kg group had 288,92±2,87 g, which did not differ significantly from the control (288,89±3,46 g). The relative weights of internal organs (liver, kidneys, spleen, heart, lungs) remained within the control range. For example, liver weight in the control group was 5,33±0,70 % of body weight, compared to 5,21±0,11 % and 5.22±0.08 % in experimental groups. The differences were not statistically significant. Hematological parameters also remained within normal ranges: hemoglobin levels ranged from 115,20-123,18 g/L (reference: 108,5-133,0 g/L), erythrocyte count 7,04-7,06 T/L (reference: 6,50-8,25 T/L), platelet count 533,6-540,6×10⁹/L (reference: 520–590×10⁹/L), leukocyte count 8,44-8,50×10⁹/L (reference: 8,6- 12,0×10⁹/L). The leukocyte formula remained stable. To assess dermal absorption and local irritation, a 0,002 % solution of «Kombiyod» was applied to the tails of mice. Initial mild fur matting disappeared within 30 minutes. No visual signs of skin irritation, mortality, or toxicity were observed within 7 days. General condition indicators remained stable: body weight before treatment was 21,0±0,12 g, and 21,1±0,93 g after (compared to 20,1±0,72 g and 21,4±0,82 g in controls). Hemoglobin was 9,1±0,89 g/L (control: 8,4±0,60 g/L); leukocytes 8,30±0,80×10⁹/L; erythrocytes 8,68±0,46×10¹²/L; work capacity 28,2±0,95 min (control: 28,7±0,75 min); behavioral index: 4,5±0,31 units (control: 4,4±0,43). Skin irritation testing in rabbits showed that application of a 0,002 % solution did not cause inflammation, hyperemia, or skin damage. The average cumulative irritation index was 0,31 ± 0,02, indicating no clinically significant irritation and qualifying the product as safe (GHS toxicity category 5). However, when applied to the eye mucosa of rabbits, a 3 % solution caused local irritation: hyperemia, eyelid swelling, and tearing. Conversely, the working solution at 0,002 % showed no signs of inflammation or irritation, confirming its safety for mucous membranes. The next stage of the study was to determine the effect of stable iodine concentrate, which is part of the Kombiyod preparation, on the iodine enrichment of poultry products – meat, eggs, and liver of laying hens. In the meat of broiler chickens that received drinking water with the addition of stable iodine at concentrations of 0,5 mg/L and 5,0 mg/L, the iodine content was significantly higher than in the control group that received iodine in the form of potassium iodide. Thus, in males of group 3, the iodine level reached 9,7±0,10 μg/100 g, which is 51,6% higher than in the control (6,3±0,32 μg/100 g), and in females – 10,3±0,15 μg/100 g, which is 94,3% higher. A similar trend was observed at a dose of 0,5 mg/L: the increase was 0,6 – 1.0 μg/100 g, which is 9,4 – 18,9% higher than in the control group. The higher accumulation of iodine in the meat of female broilers may be a typical biological feature or the result of sampling error, which requires confirmation by independent trials with larger numbers. Overall, the iodine content in the meat of broilers that received drinking water with added iodine was 1,1–1,9 times higher than in the control group. The data obtained indicate the effectiveness of enriching water with iodine to increase its concentration in poultry products. The study showed that replacing traditional potassium iodide with dry stable iodine concentrate in feed for laying hens significantly increases the iodine content in eggs. At a dose of 1 mg/kg, the iodine content increased to 7,1±0,09 μg/100 g (+24.6%), and at 4 mg/kg – to 17,3±0,12 μg/100 g (+203,5%) compared to the control (5,7±0,10 μg/100 g). The data show that different levels of stable iodine supplementation allow eggs with a higher content of this element to be obtained, ensuring greater efficiency of its absorption. The use of stable iodine concentrate provides maximum effect, unlike traditional potassium iodide, which is volatile and unstable in feed. The concentration of iodine in the liver tissues of laying hens also increased significantly with an increase in its level in the diet. In the group that received a stable iodine dose of 1 mg/kg of feed, the iodine content in the liver was 0,91±0,05 μg/100 g, which was 16,7% higher than the control (0,78±0,05 μg/100 g), while in the group with a dose of 4 mg/kg, it reached 1,02±0,05 μg/100 g, which is 30,8 % higher than the control. The results show that the stable iodine concentrate of the Kombiyod preparation provides effective enrichment of poultry products with iodine, which has a significant veterinary and sanitary effect and prospects for correcting iodine deficiency in the food chain. The effectiveness of environmentally safe disinfectants under industrial poultry and broiler processing conditions was evaluated in two stages. First, microbial contamination of poultry house surfaces was assessed before and after mechanical cleaning and after disinfection. Second, equipment and facility cleanliness in the broiler processing area was analyzed post-disinfection. Before mechanical cleaning, the total number of microorganisms (TNM) on the surfaces of poultry houses was as follows: floor – 4,14×10⁶ ±1,2×10⁵ CFU/100 cm², walls – 1,76×10⁶ ± 9,5×10⁴CFU/100 cm², ceiling – 1,43×10⁶ ± 8,2×10⁴ CFU/100 cm². After cleaning with pressurized water, the TCM decreased by 84,0% on average. The content of coliform bacteria decreased by 92,3%, fungal microflora – by 80,7%. Post-disinfection with «Brovadez Plus», «Dezsan» and water system treatment using «Kombiyod» TMC levels were: floor - 583 ± 23 CFU/100 cm², walls – 142±15 CFU/100 cm², ceiling – 98 ± 12 CFU/100 cm², drinkers – 188 ± 13 CFU/100 cm², ventilation – 199±18 CFU/100 cm². There were no coliform bacteria at any of the sites, while fungal counts ranged from 156±8 to 198±5 CFU/100 cm². The overall disinfection efficiency was 99,9 % for ZKM, coliforms and fungi. In the processing workshop, the hooks used to attach carcasses were the most contaminated after disinfection, with levels of (1,10±0,11)×10⁴ CFU/100 cm² ZKM, 70±7 CFU/100 cm² of coliform and 450±45 CFU/100 cm² of fungi. This is due to the difficulty of cleaning them properly. In other areas, the level of microbial contamination was as follows: gutting area – (1,50 ± 0,15)×10³ CFU/100 cm² ZKM, cooling tank – 10±1 CFU/100 cm², conveyors – 10±1 CFU/100 cm², injector – 430±43 CFU/100 cm². No microorganisms were detected on the knives after disinfection. The 0,2% solution of «Kombiyod» also demonstrated activity against E. coli, S. aureus, B. cereus, A. niger, including biofilm and fungal forms. No residual concentrations were detected post-application, proving its suitability for food industry use. The final stage included a comparative economic analysis of «Kombiyod» with three iodine-based disinfectants with similar mechanisms: VetOdine, Povidone-Iodine 10 % (Valley Vet Supply, USA), and Sawke/Wosan Povidone-Iodine (Afrimash, Nigeria). The analysis considered recommended working concentrations, consumption per area, and average market price (2025). Costs to disinfect 1 000 m² with «Kombiyod» totaled 931,86 UAH-1,6 times less than VetOdine (1 500 UAH), 4,1 times less than Sawke/Wosan (3 850 UAH), and 5,4 times less than Povidone-Iodine 10 % (5 068 UAH). Cost per m² with «Kombiyod» was 0,93 UAH – the lowest among tested products. Its economic efficiency was conditionally set at 100 %, compared to VetOdine – 160,97 %, Povidone-Iodine 10 % – 543,86 %, Sawke/Wosan – 413,15 %. These results confirm that «Kombiyod» has the most economically sound indicators while maintaining effective action, supporting its introduction into sanitary practices at poultry enterprises. In conclusion, the study results confirmed the high efficacy, safety, and economic feasibility of «Kombiyod» use in the poultry industry. The obtained data may serve to improve biosecurity systems, optimize preventive measures, and implement scientifically justified disinfection protocols in industrial poultry farming. Based on the dissertation materials, scientific-methodical guidelines were developed: «Prevention of Poultry Diseases Using Iodine-Based Products». These materials can serve as practical tools for veterinarians and supplementary educational resources for students, lectures, and lab courses in «Veterinary Hygiene and Animal Sanitation» (specialties 212 - Veterinary hygiene, sanitation and examination, 211 - Veterinary Medicine).

Показати повний опис матеріалу