Ефективність використання методики лінійної класифікації у процесі селекції стада з розведення української чорно-рябої молочної породи приватного підприємства «Буринське» Підліснівського відділення Степанівської територіальної громади Сумської області за екстер’єрним типом

Abstract

Оцінка корів-первісток стада ПП «Буринське» за 100-бальною шкалою за груповими ознаками засвідчила рівень їхнього стану з суттєвою вірогідною, у межах дочок бугаїв, мінливістю оцінок. Істотними поліпшувачами типу будови тіла стали два голштинські чистокровні плідники зарубіжного походження – Б.С.М. Джеб 400710 та М.В. Стюард 387687 з фінальною оцінкою за тип, відповідно, 83,6 та 84,6 балу. Потомство плідника Стюарда, з найвищою оцінкою ознак за молочний тип – 84,2 балу, переважало решту потомства дочок оцінених бугаїв з різницею від 2,4 (дочка бугая Порша; Р<0,001) до 4,0 балів (дочки бугая Брітекса; Р<0,001). За описовими ознаками у дочок бугаїв-поліпшувачів, оцінених нами у даному стаді з вищими оцінками фінальної оцінки Джеб і Стюард, у яких видно істотно вищі оцінки у порівнянні з іншими групами дочок з мінливістю у межах дочок Джеба від 7,8 (глибина тулуба, постава задніх ніг, центральна зв’язка) до 5,2 балу (положення заду, довжина дійок) та Стюарда від 8,2 (центральна зв’язка) до 4,9 балу (нахил заду). Про співвідносну мінливість оцінок лінійної класифікації з молочною продуктивністю підтвердили результати досліджень з вивчення продуктивності потомства бугаїв залежно від рівня оцінки. Встановлений зв'язок описових статей екстер’єрного типу дочок бугаїв плідників з рівнем надою за 305 днів першої лактації засвідчив вищу мінливість як у межах порівнянь груп дочок бугаїв, так і окремо по кожній описовій ознаці. Так, достовірна кореляція між висотою та надоєм первісток додатна незалежно від їхнього походження і склала від r=0,145 (дочки Брітекса) до r=0,368 (дочки Стюарда). Аналогічно з надоєм первісток додатно корелюють: ширина грудей (r=0,155-0,269), глибина тулуба (r=0,198-0,422), кутастість (r=0,244-0,487), положення заду (r=0,124-0,324) та ширина заду (r=0,128-0,468) за різних критеріїв вірогідності (Р<0,05-0,001). Економічний ефект варіював залежно від продуктивності дочок плідника. За першу та третю лактацію він склав у дочок бугая Стюарда відповідно 13240 та 15032 грн на одну корову за рік, або за лактацію. Від дочок плідника Ділайта, який мав нижчі оцінки за тип, але дещо вищий надій за середні дані по стаду, економічний зиск склав всього 1958 грн за першу та 1689 грн – за третю лактацію.