Успадковуваність та співвідносна мінливість лінійних ознак типу корів-первісток української бурої молочної породи з ознаками молочної продуктивності

Abstract

Дослідження проведено в аспекті визначення ступеня успадковуваності лінійних ознак типу корів-первісток української бурої молочної породи у племінному стаді Сумщини. Здійснена оцінка співвідносної мінливості між лінійними ознаками та молочною продуктивністю й визначено зв’язок фінальної оцінки за тип з ознаками довголіття корів. Виявлений рівень коефіцієнтів успадковуваності групових ознак засвідчив про можливість ефективної селекції за результатами добору корів за оцінкою молочного типу (h2=0,395), тулуба (h2=0,355), вимені (h2=0,433) та, особливо, за фінальною оцінкою (h2=0,477). Успадковуваність описових ознак відрізнялася істотною мінливістю і змінювалася у межах від h2=0,087 (нахил заду) до h2=0,486 (кутастість). Ступінь успадковуваності описових ознак, які мають істотне функціональне навантаження, достатня для ефективної селекції за ними та при цьому більшість із них додатно корелює з молочною продуктивністю. До них відносяться глибина тулуба (h2=0,412), кутастість (h2=0,486), ширина заду (h2=0,313), переднє (h2=0,393) та заднє (h2=0,355) прикріплення вимені, центральна зв’язка (h2=0,404) та хода (h2=0,307). Між груповими ознаками та надоєм і виходом молочного жиру виявлені тісні зв’язки (r=0,323–0,487) з високим рівнем достовірності, за виключенням групи ознак, які характеризують стан кінцівок (r=0,108 та 0,097). Описові ознак корів, що характеризують стан розвитку тулуба, тісно й позитивно впливали на величину надою та вихід молочного жиру. До них відносяться наступні: висота (r=0,268 та 0,255), глибина тулуба (r=0,451 та 0,464), кутастість (r=0,444 та 0,422) і ширина заду (r=0,455 та 0,467). Описові ознаки, які характеризують стан кінцівок, слабше корелюють з показниками надою та молочного жиру: кут скакального суглоба (r=0,083 та 0,062), постава тазових кінцівок (r=0,288 та 0,294) і кут ратиць (r=0,258 та 0,266). Із морфологічних ознак вимені лише три додатно корелюють з надоєм та молочним жиром –прикріплення передніх часток вимені (r=0,474 та 0,461), висота прикріплення вимені ззаду (r=0,392 та 0,383) і центральна зв’язка (r=0,427 та 0,411). У межах оціненого поголів’я корів-первісток найбільший відсоток тварин отримали оцінку “Добре з плюсом” (60%). За тривалістю життя, продуктивного використання та лактування корови з оцінкою “Дуже добре” переважали корів з нижчою оцінкою з достовірною різницею, відповідно на 302–1327, 314–1352 та 316–1318 днів (Р<0,01–0,001). За довічним надоєм ця група корів з оцінкою 85–89балів переважала інші групи з меншими оцінками на 3843–24589 кг молока (Р<0,001). За незначної мінливості вмісту жиру від цієї ж групи корів було отримано на 142,4–860,8 кг молочного жиру більше у порівнянні з тваринами решти груп (Р<0,001). Добір корів за фінальною оцінкою може служити ефективним предиктором раннього добору, що дозволить збільшувати показники довголіття корів у стадах з розведення української бурої молочної породи.