Патогенний вплив паразитичних членистоногих на організм великої рогатої худоби у стійловий та пасовищний періоди

Abstract

Дисертаційна робота присвячена паразитичним членистоногим, що поширені серед великої рогатої худоби у стійловий і пасовищний періоди та розробці превентивних заходів за бовікольозу і сифункулятозу, а також методів профілактики від нападу зоофільних мух. Встановлено, що ураження великої рогатої худоби волосоїдами, вошами і зоофільними мухами, реєструється у господарствах різних виробничих потужностей Сумської і Полтавської областей. Досліджено вошей і волосоїдів, місця їх локалізації на шкірі тварин, встановлено екстенсивність і інтенсивність інвазії в різні пори року. З’ясовано, що максимальна екстенсивність інвазії реєструється серед тварин взимку. Ураженість корів волосоїдами становить 11–26 %; у нетелей і телиць парувального віку екстенсивність інвазії варіює у межах 15–28 %. За бовікольозу у телят екстенсивність інвазії становить 46–85 %. За сифункулятозу екстенсивність інвазії становить 10–23 % у корів, 14–26 % – у нетелей і телиць парувального віку та 100 % – у телят. Сезонна динаміка бовікольозу характеризувалася зниженням показників екстенсивності інвазії до 9–16 % у корів, 10–18 % – у нетелей і телиць парувального віку та 14– 23 % – у телят. За сифункулятозу екстенсивність інвазії також зменшилася до 8–14 % у корів, 6–13 % – у нетелей і телиць парувального віку та 15–48 % – у телят.3 Встановлено, що взимку інтенсивність інвазії за сифункулятозу у дорослих тварин варіює у межах 16–62 екз, у телят – 25–69 екз на 100 см2 ділянки шкіри тіла тварини. У дорослих тварин налічувалося 7–59 волосоїдів, у телят –5–49 екз на 100 см2. Весною у дорослих тварин налічувалося 6–21 вошей, а у телят 2–27 екз на 100 см2. Водночас, у корів, нетелей і телиць парувального віку інтенсивність інвазії за бовікольозу становить 2–42 екз на 100 см2, а у телят – 3–29 екз. Влітку відмічалося зменшення інтенсивності інвазії. Таке явище було зумовлено дією сонячної інсоляції на ектопаразитів, линькою у тварин та підвищенням резистентності їх організму. В осінні місяці інтенсивність інвазії досягала 8–21 екз на 100 см2 у дорослих тварин і 3–36 комах – у телят. Водночас, волосоїди варіювали у межах 2–38 екз на 100 см2 у дорослих тварин та 6–15 екз на 100 см2 – у телят. Досліджено основні місця локалізації комах на шкірі тварин. Воші виявлялися в ділянках голови, шиї та лопаток. Волосоїди знаходилися в ділянках лопаток, боків, спини та крупа. У літні місяці комахи змінювали місця локалізації на ділянки біля основи рогів, вух, в підлопаткових ділянках, паху та на внутрішньому боці кінцівок. Встановлено поширення двокрилих кровосисних комах, визначено їх видовий склад, екстенсивність та інтенсивність інвазії, вікові та породні особливості ураження великої рогатої худоби. Відмічено, що середня інтенсивність інвазії становить 198,85±2,98 комах. На одній тварині налічується від 38 до 378 екз. За обліку сприйнятливості тварин до нападу літаючих кровосисних комах встановлено, що найвища інтенсивність інвазії досягає 354,50±5,08 екз і належить голштинській чорній породі. Найнижча інтенсивність інвазії у симентальської породи і становить 159,83±1,41 комах на голову. Визначено підвищену сприйнятливість до паразитування літаючих кровосисних комах на тваринах темної масті. Встановлено, що за за бовікольозу у крові корів зменшується кількість еритроцитів (на 9,6 %), вмісту гемоглобіну (на 10,5 %), збільшується4 кількість лейкоцитів (на 12,7 %) та еозинофілів (на 36 %). У сироватці крові виявлено зниження вмісту загального білка (на 16,4 %), каротину (на 51 %) та зменшення лужного резерву (на 8,6 %). У крові телят за ліногнатозу встановлено зменшення кількості еритроцитів (на 15,1 %), вмісту гемоглобіну (на 22,8 %) та збільшення кількості лейкоцитів (на 14,1 %). У сироватці крові виявлено зниження вмісту загального білка (на 2,3 %), каротину (на 11,1 %) та загального кальцію (на 17,1 %). Досліджено інсектицидні властивості препарату Цифлур в умовах in vitro. Препарат проявив високий ступінь інсектицидної активності щодо імаго Boviсola bovis (Linnaeus, 1758). В ході експерименту з’ясовано, що від взаємодії з 1 % розчином цифлутрину за 6 годин загинуло 40 % комах. За 12 годин від початку експерименту загинули всі комахи, що взаємодіяли з 1 % розчином цифлутрину. В 0,5 % розчині загинуло 30 % комах, в 0,25 % розчині цифлутрину – 15 %. За добу у чашках Петрі в 0,1 % розчині цифлутрину залишилися живими лише 20 % волосоїдів, в 0,01 % розчині – 25 %. За 48 годин всі комахи загинули. Визначено інсектицидні властивості препарату Цифлур in vivo. Облік результатів проведено на 2, 7, 15 і 30 добу дослідження. За бовікольозу після обробки великої рогатої худоби препаратом Цифлур вже через тиждень відмічено зменшення чисельності комах на 45–56 %; через місяць – на 84– 91 %. За сифункулятозу через тиждень після обробки препаратом реєструвалося зменшення кількості комах на 47–57 %; через місяць – на 83– 92 %. Досліджено репелентну дію препарату Цифлур на літаючих двокрилих кровосисних комахах на пасовищі та у тваринницьких приміщеннях серед великої рогатої худоби різних вікових груп. З’ясовано, що порівняно із контрольною групою, на пасовищі напад кровосисних комах на оброблених цифлуром корів виявився меншим на 80,3 %. На телицях парувального віку і у нетелей налічувалося на 81,4 % менше комах порівняно з контрольною5 групою. Встановлено зменшення нападу мух на тварин у тваринницьких приміщеннях. Після обробки корів препаратом Цифлур напад мух зменшився на 72 %, у нетелей і телиць парувального віку – на 70 %, у телят – на 76 % порівняно із контролем. Встановлено можливість контамінації Bovicola bovis (Linnaeus, 1758) патогенною мікрофлорою. Доведено здатність до перенесення бактерій роду Listeria spp., що проявлялося ростом колоній на агарах Палкам та Оксфордському, а також ферментацією ксилози та рамнози в бульйоні з феноловим червоним. Проведений арбітраж внутрішньошкірною та кон’юнктивальною пробами на мурчаках, підтвердив наявність патогенних властивостей бактерій. У мурчаків відмічали почервоніння на місці внутрішньошкірного введення суспензії бактерій з вираженим підвищенням місцевої температури тіла, а також гіперемію кон’юнктиви та серозні виділення з очей. Контамінація волосоїдів E. coli доведена ростом колоній на середовищі Ендо, після чого позитивними реакціями на трицукровому агарі, в лізиновому бульйоні та пептоновій воді з реактивом Ковача. Патогенність E. coli встановлено біопробою на білих мишах, загибель яких реєструвалася на третю добу. Контамінація Staphylococcus spp. доведена ростом колоній на середовищі Бейт-Паркера з ідентифікацією збудника S. аureus позитивною реакцією плазмокоагуляції. Досліджено, що в оброблених цифлуром тварин спостерігалося підвищення кількості еритроцитів (на 21,8–25,5 %) і вмісту гемоглобіну (на 7,4–15,3 %). За біохімічних досліджень сироватки крові телят відмічалися збільшення загального білка на 15 % і каротину – на 17 % порівняно з контролем. До кінця місяця ці показники крові у всіх дослідних тварин були у фізіологічних межах. Визначено інсектицидну дію препарату Цифлур-комбі. Упродовж перших 10 хв після нанесення препарату на поверхні обладнання кількість мух скоротилася втричі, а в наступні 10 хв їх взагалі не залишилося. У6 наступні 3 доби відмічався виражений репелентний ефект. Мухи в незначній кількості сідали на оброблені поверхні поблизу тварин, але не затримувалися на них упродовж зазначеного часу. Репелентний ефект був більш виражений упродовж 3–4 діб. Потім до 6–7 доби він зменшувався й мухи починали контактувати з обробленими поверхнями. Доведено економічну ефективність застосування препарату Цифлур за бовікольозу і сифункулятозу у корів. Внаслідок зменшення подразливої дії комах на корів середньодобовий надій молока через 7 діб після обробки збільшився на 5,22 %. Така тенденція спостерігалася у корів упродовж всього періоду досліджень. Через 6 тижнів встановлено збільшення середньодобових надоїв молока у дослідних корів на 20,42 % порівняно з контрольною групою. Нами запропоновано ефективну схему лікувально-профілактичних заходів за бовікольозу і сифункулятозу великої рогатої худоби для зимовостійлового утримання тварин. Для запобігання нападу вошей і волосоїдів рекомендується препарат Цифлур НВФ «Бровафарма». Дорослих тварин рекомендовано обробляти у дозі 10 см3/тварину, молодняк тварин масою тіла від 100 до 300 кг – у дозі 5 см3/тварину. Обробки необхідно проводити з останньої декади листопада кожні 5–6 тижнів до березня включно, з контролем інтенсивності та екстенсивності інвазії. Для запобігання нападу на тварин зоофільних мух рекомендується застосування препарату Цифлур для дорослої худоби у дозі 10 см3/тварину, для молодняка – 5 см3/тварину з ранньої весни (березень-квітень) з наступними повторними обробками кожні 6 тижнів до вересня включно. Обов’язковим є обстеження тварин та визначення ступеня їх ураженості. Здійснювати обробку тваринницьких приміщень необхідно робочим розчином цифлур-комбі наприкінці кожного місяця – з квітня до вересня, з концентрацією діючої речовини 0,5 %, а з листопада по березень – 0,2 %.7