Організація та перспективи розвитку спеціалізованої медичної допомоги

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено питання організації та перспектив розвитку спеціалізованої медичної допомоги (на прикладі КНП Охтирської міської ради «Охтирська ЦМЛ»). Досліджено теоретико-методичні основи організації спеціалізованої медичної допомоги; проведено оцінку та аналіз стану її організації в конкретному медичному закладі; розроблено шляхи удосконалення організації та розвитку спеціалізованої медичної допомоги в КНП «Охтирська ЦМЛ». Теоретичну основу дослідження становлять системний, процесний та ситуаційний підходи до управління, а також концепції стратегічного управління, управління якістю, фінансового менеджменту та управління людськими ресурсами в системі спеціалізованої медичної допомоги. Розглянуто класифікацію видів та методичні підходи до оцінювання ефективності організації спеціалізованої медичної допомоги за медичними, економічними, соціальними та організаційними аспектами. На основі аналізу діяльності базового закладу виявлено ключові проблеми, що стримують розвиток: критичний кадровий дефіцит, високу плинність персоналу (10,8%), зношеність матеріально-технічної бази, недосконалу систему мотивації та високу залежність від єдиного джерела фінансування. Діагностика організаційної структури, фінансово-господарської діяльності та адміністративної ефективності закладу підтвердила необхідність системних управлінських змін. В результаті дослідження обґрунтовано, що подолання виявлених проблем вимагає комплексного застосування інструментів адміністративного менеджменту. Основними напрямами удосконалення визначено: оптимізацію організаційної структури управління, впровадження сучасної кадрової політики (включно з системою грейдування та програмою розвитку лідерів), цифрову трансформацію адміністративних процесів, диверсифікацію джерел фінансування та створення комплексної системи управління якістю на основі стандартів ISO. Прогнозованими результатами впровадження запропонованих заходів є зростання рівня рентабельності з 8,2% до 24,5%, зниження плинності кадрів до 5,8%, підвищення інтегрального показника ефективності управління з 3,63 до 4,54 бала. Сукупний економічний ефект за три роки оцінюється у 164,47 млн грн., що забезпечиться за рахунок зростання доходів, оптимізації витрат та підвищення продуктивності праці.