Комплексна оцінка екосистемних послуг ландшафтних заказників Краснопільської територіальної громади

Abstract

Дипломна робота викладена на 53 сторінках комп’ютерного тексту. Проілюстрована 12 таблицями та 11 рисунками. Складається зі вступу, 4 розділів, висновків і пропозицій, Кваліфікаційна робота присвячена комплексній оцінці екосистемних послуг чотирьох ландшафтних заказників місцевого значення Краснопільської територіальної громади Сумської області загальною площею 273,56 га та визначенню масштабів екологічних збитків, завданих цим природоохоронним територіям внаслідок повномасштабної російської агресії. Актуальність дослідження обумовлена недостатнім розвитком оцінки послуг природно-заповідного фонду в Україні та критичною необхідністю документування екологічних злочинів країни-агресора для притягнення до міжнародної відповідальності. Метою дослідження є комплексна оцінка екосистемних послуг ландшафтних заказників та визначення масштабів екологічних збитків від війни для документування військових злочинів проти довкілля та планування післявоєнного відновлення. Методологічною основою дослідження є міжнародна класифікація екосистемних послуг CICES V5.1 та система екологічно-економічного обліку SEEA EA. Використано методи біофізичної оцінки обсягів послуг за методологією IPCC для секвестрації CO₂, моделлю RUSLE для протиерозійної функції, гідрологічними розрахунками водорегулювання. Еколого-економічну валоризацію проведено методами ринкових цін, витрат на заміщення, соціальної вартості вуглецю, транспортних витрат та гедоністичного ціноутворення. Розрахунок збитків від війни виконано згідно з методикою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Встановлено, що загальна еколого-економічна цінність екосистемних послуг ландшафтних заказників станом до 24 лютого 2022 року становила 17,75 млн грн/рік або 64 886 грн/га/рік. У структурі еколого-економічної цінності регулювальні послуги забезпечували 76,3% або 13,43 млн грн/рік, культурні – 11,2% або 1,97 млн грн/рік, забезпечувальні – 12,6% або 2,22 млн грн/рік. Найціннішими виявилися послуги водорегулювання (4,71 млн грн/рік або 26,5% загальної цінності), секвестрації атмосферного вуглецю (3,39 млн грн/рік або 19,1%), очищення повітря (2,92 млн грн/рік або 16,4%) та запилення сільськогосподарських культур (2,76 млн грн/рік або 15,6%). Доведено, що вигода від збереження природоохоронного статусу територій у 9,97 рази перевищує потенційний дохід від сільськогосподарського використання та у 28,1 рази – від інтенсивного лісогосподарського використання. Співвідношення вигід до витрат на утримання заказників становить 26,9:1. Документовано катастрофічні екологічні наслідки повномасштабної війни: функціональність екосистем знижена на 90% внаслідок масштабних пожеж, артилерійських обстрілів, мінування території. Знищено 80-95% лісових насаджень площею 169,27 га, порушено гідрологічний режим 25,38 га водно-болотних угідь, популяції птахів скоротилися на 85-95%, великі ссавці повністю залишили територію. Загальна сума екологічних збитків оцінена в 631,7 млн грн або 2,31 млн грн/га, включаючи капіталізовані втрати екосистемних послуг за 60-річний період відновлення (398,3 млн грн), вартість відновлювальних робіт (158,4 млн грн) та вартість знищеного запасу вуглецю (75,3 млн грн). Щорічні збитки від втрати екосистемних послуг становлять 15,97 млн грн. Найбільших абсолютних збитків зазнав заказник "Шевців" – 229,7 млн грн. Розроблена методологія може бути використана як науково-методична основа для розрахунку екологічних збитків на інших природоохоронних територіях України. Результати дослідження можуть слугувати доказовою базою для притягнення країни-агресора до міжнародної відповідальності у Міжнародному кримінальному суді за порушення Женевських конвенцій та Римського статуту. Кількісні оцінки збитків є основою для обґрунтування компенсаційних вимог та планування післявоєнного екологічного відновлення прикордонних територій.