Оцінка якості атмосферного повітря м. Суми із застосуванням приладової бази та методом біоіндикації

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена комплексній оцінці якості атмосферного повітря м. Суми шляхом інтеграції традиційного інструментального моніторингу з методами біоіндикації – ліхеноіндикацією та оцінкою флуктуючої асиметрії листків берези повислої (Betula pendula Roth.). Робота виконана на кафедрі екології та ботаніки Сумського національного аграрного університету за освітньою програмою «Екологія» спеціальності 101 Екологія. Дослідження проводились на п'яти точках, що представляють градієнт антропогенного навантаження: ПЗ «Михайлівська цілина» (фонова територія), територія СНАУ (умовно фонова), ПСЗ №3 (вул. Холодноярської бригади), ПСЗ №4 (вул. Харківська), ПСЗ №5 (вул. Металургів). На кожній точці обстежено 7 дерев берези повислої, з кожного дерева відібрано по 10 листків. Проведено морфометричні вимірювання п'яти білатеральних ознак на 350 листках та ліхеноіндикаційні дослідження з визначенням показника відносної чистоти атмосфери Q. Статистична обробка виконана з використанням пакету STATISTICA 10.0. Встановлено чіткий просторовий градієнт забруднення: показники флуктуючої асиметрії зростають від 0,028 до 0,094, показник Q знижується від 0,72 до 0,27. Однофакторний дисперсійний аналіз підтвердив високу статистичну значущість міжгрупових відмінностей (F(4,30) = 84,917, p < 0,001), територіальний фактор пояснює 91,9% варіабельності показників. Встановлено високу узгодженість результатів біоіндикації з даними офіційного інструментального моніторингу: зони максимального забруднення за даними ПСЗ (перевищення ГДК по пилу до 2,8 разів, по діоксиду азоту до 1,4 разів) співпадають з критичними біоіндикаційними показниками. Кореляція між двома методами біоіндикації становить r = -0,924 (p < 0,05). Виявлено критичний екологічний стан у районі дитячого садка «Теремок»: максимальна флуктуюча асиметрія 0,100, мінімальна ліхеноіндикація Q = 0,27. Розроблено пропозиції щодо покращення екологічного стану критичних зон. Проведення досліджень в умовах воєнного стану підтвердило стійкість біоіндикаційних методів до екстремальних умов.