Аналіз екологічного стану річок сумської області та їх роль у функціонуванні місцевих екосистем

Abstract

У дослідженні подано комплексну та узагальнену оцінку сучасного екологічного стану річкових екосистем Сумської області з урахуванням природних, антропогенних і техногенних чинників. Основна увага зосереджена на аналізі водних і прибережних екосистем річок Псел, Сейм, Сула та Ворскла, які відіграють важливу роль у формуванні водного балансу регіону, забезпеченні населення водними ресурсами та підтриманні біорізноманіття. Актуальність роботи зумовлена значним антропогенним навантаженням на річкові системи області, що формується внаслідок інтенсивного розвитку промисловості, сільського господарства, урбанізації та зростання комунальнопобутових скидів. Додатковим дестабілізувальним чинником стали наслідки воєнних дій, які призвели до руйнування інфраструктури, порушення гідрологічного режиму, локального забруднення вод і прибережних територій, а також зниження ефективності екологічного контролю та моніторингу. У межах дослідження здійснено аналіз основних фізико-хімічних показників якості води, зокрема вмісту азотовмісних сполук (нітратів, нітритів, амонію), фосфатів, важких металів, нафтопродуктів, а також параметрів кисневого режиму (розчинений кисень, біохімічне споживання кисню). Отримані результати дозволили оцінити рівень евтрофікації, токсичного навантаження та загальну ступінь забруднення водних об’єктів. Гідробіологічна оцінка, проведена на основі індексів сапробності та аналізу структури макрозообентосу, дала змогу визначити ступінь органічного забруднення, порушення біотичної рівноваги та змін у видовому складі гідробіонтів. Виявлено зниження різноманіття чутливих до забруднення видів і зростання частки толерантних організмів, що є індикатором екологічної деградації. У ході дослідження встановлено основні джерела негативного впливу на річкові екосистеми: промислові підприємства, аграрні угіддя з інтенсивним використанням мінеральних добрив і пестицидів, тваринницькі комплекси, комунальні стоки населених пунктів, а також прямі та опосередковані наслідки бойових дій. Найбільше екологічне навантаження зафіксовано на середніх і нижніх ділянках річок, де відбувається акумуляція забруднювальних речовин і спостерігається погіршення гідробіологічних показників. Порівняльний аналіз досліджуваних річок дозволив виявити загальні тенденції деградації водних екосистем і визначити потенційні екологічні ризики для регіону. На основі отриманих результатів сформовано інтегральну оцінку екологічного стану річкових систем та запропоновано заходи щодо вдосконалення системи моніторингу, зменшення антропогенного навантаження і відновлення екосистем. Результати дослідження можуть бути використані природоохоронними органами, органами місцевого самоврядування та установами, що здійснюють управління водними ресурсами й планування природоохоронних заходів.