Екологічна оцінка якості поверхневих вод річки Сула в межах Сумської області та шляхи покращення її екологічного стану

Abstract

Екологічна оцінка якості поверхневих вод річки Сула в межах Сумської області базується на комплексному аналізі природно-географічних умов басейну, сучасного гідрологічного режиму та гідрохімічних характеристик води. Особливу увагу приділено визначенню концентрацій ключових біогенних елементів, вмісту органічних речовин, параметрам кисневого режиму та стану водної біоти, що дозволяє оцінити стабільність функціонування річкової екосистеми. У межах басейну Сули прослідковуються суттєві просторові відмінності якості води, зумовлені нерівномірністю антропогенного навантаження, характером використання земель та локальними джерелами впливу. Переважними чинниками погіршення стану вод є надходження сільськогосподарських стоків, що містять підвищені концентрації біогенних сполук, комунально-побутові скиди, які сприяють зростанню органічного забруднення, а також локальні промислові впливи. Сукупність цих факторів викликає розвиток евтрофікаційних процесів, зниження прозорості води, коливання вмісту розчиненого кисню та формування умов, несприятливих для чутливих видів гідробіонтів. Аналіз біологічних показників підтверджує зміну видового складу та зменшення кількості представників, що є індикаторами чистих вод. Узагальнення результатів гідрохімічних і гідробіологічних досліджень дозволяє визначити сучасний рівень екологічного стану річки Сула та встановити ділянки з найбільшим ризиком деградаційних змін. З огляду на тенденції підвищення антропогенного навантаження сформовано пропозиції щодо скорочення забруднення через удосконалення очищення стічних вод, оптимізацію землекористування та відновлення прибережних захисних смуг. Одним з ключових напрямів покращення ситуації є підвищення ефективності системи моніторингу водних ресурсів, що має включати регулярний контроль фізико-хімічних показників, стану біоти та просторової динаміки антропогенних впливів. Комплексний підхід до оцінки стану річки Сула забезпечує підґрунтя для прийняття екологічно обґрунтованих управлінських рішень і сприяє збереженню водних ресурсів регіону у довгостроковій перспективі.