Аналіз технології отримання садивного матеріалу Quercus robur L. в умовах північно-східного лісостепу України

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню перспективних технологій отримання садивного матеріалу дуба звичайного (Quercus robur L.) та особливостей його вирощування в умовах Північно-Східного Лісостепу України. Дуб звичайний визнається однією з найцінніших лісоутворювальних порід, що є екологічною «основою» для лісових екосистем, оскільки захищає ґрунти від ерозії, підтримує водно-сольовий баланс, а його деревина має високу господарську цінність, займаючи близько 26,3% площі державного лісового фонду. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення лісистості України щонайменше до 18% та подолання проблем, пов'язаних із низькою екологічною стійкістю та слабким природним поновленням дуба в умовах змін клімату. Ключовим напрямом підвищення якості та продуктивності насаджень є використання садивного матеріалу з покращеними спадковими ознаками, отриманого з постійної лісонасінневої бази та лісонасінних плантацій. Встановлено, що такий матеріал може підвищувати продуктивність дерев на 10% і більше. Паралельно у сучасному лісівництві активно впроваджується контейнерна технологія вирощування саджанців із закритою кореневою системою. Цей метод забезпечує кращу збереженість, швидке приживлення та стабільніший ріст рослин, а також підвищує їхню адаптивну здатність та стійкість до кліматичних стресів. Експериментальні дані підтвердили ефективність контейнерного методу, демонструючи значно вищі темпи приросту у порівнянні з контрольною групою. Дослідження, проведені на базі ДП «Миколаївський агролісгосп», показали, що використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою забезпечує значно вищий рівень приживлюваності (84,6–90,3%), порівняно з відкритою (68,3–75,4%). Найефективнішою визнано технологію вирощування в поліетиленових пакетах («КС-1»), де сіянці мали вищу збереженість (94%), більшу середню висоту (на 25 см) та товстішу кореневу шийку (на 3,5 мм), ніж інші варіанти. Отримані результати можуть бути використані у практиці лісових господарств для підвищення продуктивності та вдосконалення технічних процесів дубових насаджень.