Мікроклональне розмноження рослин

Abstract

У кваліфікаційній роботі представлені результати досліджень технології мікроклонального розмноження рослин на прикладі трьох економічно важливих плодових культур: малини (Rubus idaeus L.), ожини (Rubus fruticosus L.) та мигдалю (Prunus dulcis Mill.). Актуальність дослідження зумовлена потребою українських розсадницьких господарств у високоякісному, генетично-однорідному та безвірусному посадковому матеріалі, а також зростаючим попитом на інноваційні біотехнологічні методи відтворення плодових культур. У роботі розглянуто теоретичні основи культури тканин in vitro, проаналізовано фізіолого-біохімічні особливості досліджуваних видів, а також висвітлено ключові етапи мікроклонування: • ініціацію стерильної культури; • вибір та підготовку експлантів; • індукцію мультиплікації пагонів; • укорінення in vitro; • адаптацію рослин-регенерантів до умов ex vitro. Особливу увагу приділено впливу компонентів живильних середовищ, зокрема макро- та мікроелементів, джерел вуглецю та комбінацій фітогормонів (цитокінінів і ауксинів) на інтенсивність морфогенезу та життєздатність регенерантів. У роботі представлено порівняльний аналіз реакцій малини, ожини та мигдалю на різні співвідношення регуляторів росту, що дозволяє визначити оптимальні умови для кожної культури. Проведено оцінку ефективності різних протоколів стерилізації експлантів та визначено чинники, що впливають на рівень контамінації в культурах in vitro. Експериментальна частина передбачала серію лабораторних дослідів, спрямованих на виявлення найефективніших середовищ для мультиплікації пагонів і формування кореневої системи. За результатами роботи встановлено, що методи мікроклонального розмноження дозволяють значно підвищити вихід здорових рослин малини, ожини та мигдалю порівняно з традиційними методами розмноження. Доведено, що оптимізація складу живильних середовищ та режимів культивування сприяє швидкому отриманню високопродуктивного безвірусного матеріалу, зберігаючи цінні сортові ознаки. Практична значущість дослідження полягає в можливості впровадження отриманих протоколів у виробничі біотехнологічні лабораторії та розсадники України, що сприятиме підвищенню продуктивності плодових культур та розширенню асортименту посадкового матеріалу на продовольчому ринку. Отримані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, присвячених вдосконаленню технологій мікроклонального розмноження та збереження генетичного різноманіття плодових рослин.