Ефективність селекції молочної худоби різного походження за ознаками довголіття

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню тварин голштинської та української чорно-рябої молочної порід за ознаками довголіття залежно від впливу на їхній розвиток групи генотипових та паратипових чинників з поглибленим вивченням тривалості життя корів залежно від рівня оцінки описових ознак типу в системі лінійної класифікації. Експериментальна база для наукових досліджень − стадо приватного підприємства “Буринське” компанії “Укрлендфармінг” Підліснівського відділення Сумського району. Порівняльна характеристика тварин досліджуваних порід на сучасному етапі селекції за ознаками молочної продуктивності, відтворювальної здатності та екстер’єрного типу показала міжпородну мінливість за деякими ознаками, що їх характеризують. За оцінкою кількісного та якісного складу молока спостерігалася міжпородна різниця на користь корів голштинської породи за рівнем надою та виходом молочного жиру при відсутності різниці за масовою часткою жиру. За показниками першої лактації голштини були кращими за надоєм та молочним жиром з достовірною різницею на 411 кг та 13,5 кг, повновікової − на 14,4 та 10,6 і кращої − на 503 та 18,2 кг. Тварини голштинської породи відрізнялися кращими показниками за ознаками відтворення у порівнянні з українською чорно-рябою молочною худобою. Вік першого плідного осіменіння у них склав 505 діб, що вище за одноліток на 17 діб (Р<0,01), вік першого отелення − 782 доби, або менше на 19 діб (Р<0,01), тривалість сервіс-періоду − 111 діб, що менше на 12 діб (Р<0,001). Оцінка порід за ознаками довголіття показала, що тварини голштинської породи поступалися за показниками, які характеризують тривалість життя та використання у порівнянні з коровами української чорно-рябої молочної породи. Так, за тривалістю життя, продуктивного використання, лактування та кількістю отелень за життя високодостовірна різниця на користь корів української чорно-рябої молочної породи відповідно склала 324 (Р<0,001), 306 (Р<0,001) і 275 (Р<0,001) діб та 0,7 (Р<0,001) лактацій. За довічними надоєм (25336 кг) та виходом молочного жиру (952,6 кг) голштини переважали корів української чорно-рябої молочної породи відповідно на 738 та 22,8 кг проте різниця виявилася не достовірною. Показники лінійної класифікації корів-первісток за 100-бальною системою засвідчили, що у межах чотирьох комплексів ознак середній рівень оцінки обох порід знаходився у межах “добре з плюсом”. Піддослідні тварини голштинської та української чорно-рябої молочної порід характеризувалися добрим розвитком за груповими ознаками молочного типу (84,8 та 83,7 балу), тулуба (84,7 та 84,2 балу), кінцівок (83,3 та 83,9 балу), вимені (84,8 та 83,9 балу) та фінальною оцінкою (84,4 та 83,9 балу) з перевагою голштинської породи, за виключенням кінцівок. За більшістю описових ознак голштинські первістки також були кращими. Виявлена мінливість показників довголіття корів залежно від методів підбору. За дослідженнями тривалості використання потомства бугаїв-плідників оцінюваних ліній при внутрішньолінійному підборі, порівнюючи максимальні та мінімальні значення цих ознак, була встановлена високодостовірна різниця, яка склала 964 дні за тривалістю продуктивного використання (Р<0,001) та 2,1 − за кількістю використаних лактацій (Р<0,001). Найвищі показники цих ознак виявлено у потомства лінії П.Ф.А. Чіфа 1427381, відповідно − 2112 днів та 4,8 лактації. Потомство бугаїв лінії П.Ф.А. Чіфа було кращим за довічними надоєм (33007 кг) та молочним жиром (1237,8 кг) з перевагою аналогічних показників решти оцінюваних ліній на 536−18316 та 102,5−681 кг. Суттєву мінливість показників як за тривалістю продуктивного використання, так і за довічною продуктивністю, отримано від бугаїв-плідників за різних варіантів міжлінійних кросів. Найвищі відповідні показники − 2115 днів і 4,9 лактації отримано від кросу ліній Валіанта х С.Т. Рокiта. Відповідно самі нижчі показники 1021 день та 2,2 лактації − від кросу ліній Метта х Сітейшна. Кращі показники тривалості продуктивного використання та кількості використаних лактацій спостерігалися у варіантах поєднання ліній за участю бугаїв-плідників лінії Валіанта, як з батьківського (Валіанта х С.Т. Рокіта), так і з материнського боку (Елевейшна х Валіанта; П.Ф.А. Чіфа х Валіанта; С.Т. Рокiта х Валіанта). До кращих варіантів кросів ліній, які подолали 30-ти тисячний рубіж за довічним надоєм відносилися поєднання ліній Валіанта х С.Т. Рокiта (33227 кг), Елевейшна х Валіанта (31048 кг), П.Ф.А. Чіфа х Валіанта (31003 кг), Сітейшна х Белла (30307 кг), С.Т. Рокiта х Белла (30243 кг) та С.Т. Рокiта х Валіанта (32688 кг). Найвищий надій на один день продуктивного використання 19,8 кг молока отримано від потомства бугаїв-плідників кросу ліній С.Т. Рокiта х Белла − це на 1,6-9,1 кг вище у порівнянні з потомством решти лінійних поєднань кросів, різниця в усіх варіантах достовірна при Р<0,001. Встановлено, що ознаки довголіття контролювалися спадковістю бугаїв-плідників незалежно від їхнього походження. За тривалістю продуктивного використання мінливість між крайніми варіантами склала 1061 день з високою достовірністю (Р<0,001), а за кількістю використаних за життя лактацій − 2,7 (Р<0,001). Від потомства бугаїв лінії Валіанта 1650414 вищі показники за тривалістю продуктивного використання було отримано від Топрейта 387335 (1711 днів; 4,5 лактацій), Джека 1602 (1574 днів; 4,2 лактації) та Капріса 401393 (1558 днів; 4,4 лактації). Мінливість за довічним надоєм варіювала у досить широких межах − від 14934 (дочки бугая Катка) до 33031 кг (дочки бугая Марселлюса) з високою достовірною різницею між ними, яка склала 18097 кг (Р<0,001). Серед лінії Валіанта за довічним надоєм помітно виділялися дочки голштинських плідників Топрейта (30009 кг), Джека (29442 кг) та Капріса (31773 кг). Кращі продовжувачі лінії Елевейшна − Бізнес, чистопородний голштин, з надоєм дочок за життя 32113 кг молока та Єнот, бугай української чорно-рябої молочної породи, з довічним надоєм дочок 29957 кг. Голштинські плідники лінії П.Ф.А.Чіфа також виявилися кращими за довічним надоєм свого потомства, особливо Марселлюс (33031 кг) та Експорт (32378 кг). Високі результати довічного надою проявилися у дочок бугаїв-плідників заводської лінії в українській чорно-рябій породі С.Т. Рокіта: Мотузок (29707 кг) та Курант (30823 кг). Відсутня узгодженість за напрямками і величиною кореляцій у зв’язку між надоєм за першу лактацію і показниками тривалості продуктивного використання потомства бугаїв-плідників. Із збільшенням надою корів за першу лактацію їхня тривалість продуктивного використання зменшувалася на 24,4%, а кількість використаних лактацій – на 25,3%. Хоча мінливість кореляції у межах окремо узятих бугаїв відрізнялася мінливістю від від’ємних значень (-0,326 та -0,331) у дочок Єнота 4078, до додатних (+0,273 та +0,282), у дочок Топрейта 387335. Разом з тим, кореляції за напрямком та силою між надоєм за першу лактацію та довічними надоєм, виходом молочного жиру, вмістом жиру, надоєм на один день життя та продуктивного використання у межах оцінюваних плідників відрізнялася істотною мінливістю, відповідно: r=-0,148…+0,529; r=-0,175…+0,597; r=-0,114…+0,266; r=+0,158…+0,629 та r=+0,163…+0,657. Найвищі коефіцієнти кореляцій між надоєм першої лактації та довічними показниками молочної продуктивності отримано переважно у потомства бугаїв з високими показниками надою первісток. Встановлена залежність показників, які характеризують довголіття корів української чорно-рябої молочної породи, від умовної спадковості голштинської породи. За зростання спадковості голштина від 62,5-75,0 до 93,9-100% у помісних тварин знижувалися показники тривалості життя (від 2535 до 1974 діб), продуктивного використання (від 1755 до 1212 діб), кількості використаних лактацій за життя (від 4,2 до 2,9) та коефіцієнта господарського використання (від 76,2 до 71,3%), тоді як показники основних ознак продуктивного довголіття зростали − довічного надою (від 24972 до 28174 кг), виходу молочного жиру (від 939 до 1057 кг), надоїв на один день лактації (від 16,8 до 25,4 кг), продуктивного використання (від 14,2 до 23,2 кг) та життя (від 10,8 до 16,6 кг). Із паратипових чинників сила впливу віку при першому отеленні справляла достовірний (Р<0,001) тиск на тривалість життя корів голштинської та української чорно-рябої молочної, відповідно 14,4 та 15,7%, продуктивного використання − 11,9 та 12,6, лактування − 18,1 та 17,9 і коефіцієнт господарського використання − 19,3 та 18,7%. Із ознак довічної продуктивності сила впливу віку першого отелення справляла на надій 25,6 та 26,4%, на молочний жир − 21,3 та 27,1 і на надій на один день життя − 11,8 та 11,4% (Р<0,001). З генетичних чинників порівняно вищий ступінь впливу на фенотипову мінливість досліджуваних ознак довголіття корів голштинської породи та української чорно-рябої молочної справляло походження за батьком, відповідно на ознаки тривалості використання (22,4-26,1 та 26,6-30,3%) та довічної продуктивності (20,8-39,7 та 21,5-40,4%). Сила впливу лінії батька на ознаки довголіття не така вже й істотна і займала частку в загальній фенотиповій мінливості ознак тривалості використання у межах 12,9-15,4% та 12,5-15,3% (Р<0,001). Проте вона чинила значно вищий вплив на довічний надій (22,9 та 23,3%), довічний вихід молочного жиру (23,7 та 24,8%), на надій на один день продуктивного використання (26,7 та 22,5%) та лактування (25,6 та 21,5%) (Р<0,001). Вплив лінії матері затухав і в цілому за усіма ознаками тривалості використання корів голштинської породи становив 7,7-11,1% та довічної продуктивності − 7,4-12,4% (Р<0,05-0,01). Вплив умовної кровності за голштином у корів української чорно-рябої молочної породи виявився істотним і склав за ознаками тривалості використання 27,6-29,5% та продуктивного довголіття − 22,5-39,7% (Р<0,001). Встановлено, що тривалість та ефективність довічного використання корів піддослідних порід залежала від рівня їхнього надою за першу лактацію. Корови-первістки голштинської породи, надій яких за першу лактацію становив у межах градації 5001-6000 кг, використовувалися у стаді найтриваліший термін − 3,7 лактації, з найвищою тривалістю життя (2118 днів) та продуктивного використання (1616 днів). Із зростанням надою вище за 6001 кг, тривалість життя, продуктивного використання та кількості використаних лактацій знижувалася з достовірною різницею відповідно на 163-652 доби (Р<0,001), 148-639 діб (Р<0,001) та 0,4-1,5 лактації за недостовірної різниці. Довічні показники надою та молочного жиру, навпаки, зростали разом із надоєм за першу лактацію і набули максимального значення за надоїв первісток 8001-9000 кг, відповідно досягнувши рівня 24794 та 932,3 кг. Різниця на користь корів голштинської породи цієї групи (8001-9000 кг) за довічним надоєм склала відповідно 4506-7198 та 43,6-268,9 кг. У корів української чорно-рябої молочної породи тривалість життя, продуктивного використання та кількості використаних лактацій була найвищою у групи корів з надоєм первісток групи 5001-6000 кг. Перевага корів цієї групи за зростання надою вище за 6001 кг склала відповідно за тривалістю життя з достовірною різницею 199-612 діб, за тривалістю продуктивного використання − 169-591 добу та кількістю використаних лактацій − 0,4-1,4. Найвищий надій та вихід молочного жиру також отримано у корів з надоєм первісток 8001-9000 кг, які перевершували тварин решти груп відповідно на 71-7347 та 1,8-272,2 кг відповідно. Досліджуючи рівень та напрямок зв’язку між показниками довголіття і ознаками молочної продуктивності корів голштинської та української чорно-рябої молочної породи встановлено, що вік першого отелення у тварин обох порід на достатньому рівні корелював з надоєм з від’ємними значеннями (r=-0,305…-0,324), засвідчуючи, що зі скороченням віку першого отелення надій корів-первісток і вихід молочного жиру зростали за стабільної незмінності вмісту жиру. Ознаки, які характеризують тривалість використання корів молочної худоби, додатно корелювали на середньому рівні як за величиною надою, так і за виходом молочного жиру за першу лактацію, варіюючи на достовірному рівні у межах порід r=+0,111…0,237 (Р<0,01-0,001). Про те, що надій та вихід молочного жиру за першу лактацію є прогностичними чинниками показників довічної продуктивності свідчать достатньо високі та високо достовірні (Р<0,001) коефіцієнти додатних кореляцій між ними. Прямий рівень тісної позитивної кореляції встановлено у корів-первісток піддослідних порід між показниками надою та продукцією молочного жиру і ознаками довголіття, які склали за довічним надоєм, відповідно 0,369 і 0,344 та 0,318 і 0,358, на один день лактації 0,574 і 0,613 та 0,607 і 0,595, на один день продуктивного використання 0,494 і 0,504 та 0,515 і 0,522, а на один день життя 0,466 і 0,471 та 0,458 і 0,473. Доведено, що мінливість ознак тривалості використання та продуктивного довголіття корів молочної худоби піддослідних порід суттєво вплинув вік першого отелення. Найвищими показниками тривалості та ефективності довічного використання відзначалися тварини, які вперше розтелилися у віці 25,1-26,0 місяців. Раннє, до 24-х, та пізнє, старше 26-ти місяців, перше отелення скорочує тривалість життя, продуктивний період, число отелень, зменшує довічний надій та молочний жир. Встановлено, що незалежно від породи збільшення тривалості сервіс-періоду до 140 днів призводить до підвищення надою за 305 днів та повну лактації, а також довічного надою та молочного жиру, тоді як за подальшого зростання сервіс-періоду за 141 день, перераховані показники продуктивності знижуються. Із збільшенням тривалості сервіс-періоду показники тривалості життя, продуктивного використання та кількості використаних лактацій прямолінійно зростали. Разом з тим, надій на один день життя та продуктивного використання при цьому зменшувався, особливо після зростання сервіс-періоду за 141 день. Виявлено у корів голштинської та української чорно-рябої молочної порід прямий, достовірний зв’язок між тривалістю сервіс-періоду і ознаками тривалості життя (r=0,283 та 0,248), продуктивного використання (r=0,311 та 0,251), використаних лактацій (r=0,214 та 0,236), довічних надою (r=0,193 та 0,145), вмісту жиру (r=0,269 та 0,166) та молочного жиру (r=0,286 та 0,174) та обернений між надоєм на один день життя (r=-0,268 та -0,265) та продуктивного використання (r=-0,383 та -0,325). Достовірно встановлено існування співвідносної мінливості між оцінками описових ознак у межах 9-ти бальної шкали, які характеризують розвиток будови тіла, кінцівок та морфологічних ознак вимені та тривалістю життя корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід. Порівняльний аналіз співвідносної мінливості виявив незначну перевагу та, в окремих випадках, з достовірною різницею на користь тварин голштинської породи. Виявлено, що кожна із лінійних ознак чинить вплив на тривалість життя з різною мінливістю, засвідчуючи, що при підборі бугаїв-плідників важливо враховувати ступінь розвитку лінійних ознак їхніх дочок, що дозволить підвищити частоту прояву бажаного розвитку ознак. Достовірний співвідносний зв’язок між лінійними ознаками та тривалістю життя корів дає підставу розглядати їх у якості ранніх предикторних ознак довголіття.