Управління земельними ресурсами в контексті сталого розвитку

Abstract

У кваліфікаційній роботі розкрито теоретико-методичні засади управління земельними ресурсами: визначено сутність і концептуальні основи сучасного землеустрою, проаналізовано принципи сталого розвитку та їх значення для формування політики раціонального землекористування. Проаналізовано ключові тенденції територіального землекористування, організаційно-правові засади регулювання земельних відносин, а також основні проблеми землеустрою, пов’язані з непрозорістю ринку землі, недосконалістю кадастрових даних, фрагментацією земель та екологічним навантаженням на території. Виявлено фактори, що стримують ефективне управління земельними ресурсами на державному та місцевому рівнях. Визначено напрями удосконалення системи управління земельними ресурсами в умовах сталого розвитку. Обґрунтовано роль просторового планування у формуванні збалансованого розвитку територій, розглянуто еколого-економічні механізми забезпечення раціонального землекористування, а також запропоновано інституційно-правові та організаційні інструменти підвищення ефективності управління земельними ресурсами, зокрема впровадження сучасних інформаційних систем, удосконалення кадастрово-реєстраційних процедур, посилення ролі громад у процесах прийняття рішень. Результати дослідження мають теоретичне та практичне значення і можутьбути використані при формуванні стратегій розвитку територіальних громад, підготовці документації із землеустрою, розробленні місцевих програм раціонального використання земель та удосконаленні нормативно-правових актів у сфері земельних відносин.