Оптимізація структури землекористування малих підприємств з урахуванням екологічних та економічних факторів

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена проблемі оптимізації структури землекористування малих сільськогосподарських підприємств з урахуванням екологічних та економічних факторів. У дослідженні розроблено підходи до раціонального використання земельних ресурсів, забезпечення екологічної стійкості агроландшафтів та підвищення економічної ефективності господарської діяльності. Об’єктом дослідження обрано мале сільськогосподарське підприємство Сумського району, для якого запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення землекористування. У першому розділі розкрито теоретичні основи оптимізації структури землекористування малих сільськогосподарських підприємств. Розглянуто сутність та класифікацію малих підприємств у сфері землекористування, проаналізовано принципи раціонального використання земель у контексті концепції сталого розвитку. Систематизовано екологічні та економічні чинники, що впливають на формування структури землекористування, зокрема природно-кліматичні умови, агроекологічні обмеження, рівень родючості ґрунтів і ринкове середовище. Другий розділ присвячено комплексному аналізу сучасного стану землекористування досліджуваного підприємства. Наведено природно-кліматичну характеристику території, здійснено агровиробниче групування ґрунтів та визначено їх бонітет. Проведено оцінку структури угідь і рівня ефективності їх використання, а також проаналізовано еколого-економічний потенціал земельних ресурсів підприємства. Окрему увагу приділено нормативній грошовій оцінці земель як інструменту економічного регулювання землекористування. У третьому розділі обґрунтовано методичні підходи до оптимізації структури землекористування та розроблено практичні рекомендації щодо її вдосконалення. Запропоновано використання геоінформаційних систем для просторового аналізу земельних угідь і моніторингу стану ґрунтового покриву, впровадження адаптивних агротехнологій та ґрунтозахисних заходів, оптимізацію пасовищного навантаження шляхом раціональної організації використання угідь, а також застосування інтегрованої моделі управління земельними ресурсами. Оцінка ефективності запропонованих заходів свідчить про можливість підвищення економічної віддачі землекористування за умови збереження екологічної рівноваги території. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності малих сільськогосподарських підприємств для прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень, органами місцевого самоврядування з метою вдосконалення земельної політики, а також у навчальному процесі під час підготовки фахівців у галузі геодезії та землеустрою.