Рекультивація порушених земель при будівництві нафтопроводу : оцінка впливу на земельні ресурси та розробка оптимізаційних заходів

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено питання рекультивації земель, порушених у процесі будівництва нафтопроводів, з акцентом на збереження родючості глибоких чорноземів Лісостепу України та мінімізацію негативних змін ґрунтового покриву. Актуальність теми зумовлена тим, що лінійне будівництво супроводжується механічним порушенням ґрунтового профілю, змішуванням горизонтів, ущільненням, втратами гумусового шару та зниженням продуктивності земель, а отже потребує чітко регламентованих і технологічно обґрунтованих рішень щодо відновлення. Метою роботи є розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення системи рекультивації земель при будівництві нафтопроводів на потужних чорноземах для забезпечення їх ефективного відновлення та попередження деградаційних процесів. У ході дослідження узагальнено світовий і вітчизняний досвід рекультивації порушених земель та проаналізовано чинну нормативно-правову базу у сфері охорони ґрунтів і рекультиваційних робіт. Опрацьовано методичні підходи до розроблення робочих проєктів землеустрою щодо зняття, складування, перенесення та нанесення родючого шару ґрунту в межах будівництва нафтопроводів. Проведено аналіз проєктної документації 2007– 2024 років, що дозволило виявити типові технологічні та організаційні недоліки, які призводять до втрат родючості, а також визначити напрями їх усунення. Для оцінки впливу будівельних робіт на стан ґрунтів використано еталоннопорівняльний підхід, який дає можливість зіставляти показники порушених ділянок із наближеними до природного стану еталонними умовами та обґрунтовувати необхідні відновлювальні дії. За результатами роботи запропоновано комплекс удосконалених технічних і організаційних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу будівництва нафтопроводів на ґрунтовий покрив, підвищення якості рекультивації та посилення контролю за виконанням вимог охорони земель. Обґрунтовано доцільність вдосконалення законодавчо-нормативних механізмів стимулювання та відповідальності у сфері рекультивації, а також перспективність упровадження сучасних рішень, зокрема безтраншейних технологій як способу зниження площі та глибини порушення ґрунтів. Окрему увагу приділено можливостям використання механізмів міжнародного фінансування для підтримки відновлення порушених земель і збереження родючості чорноземів як ресурсу стратегічного значення. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх застосування під час підготовки робочих проєктів землеустрою при будівництві нафтопроводів, удосконалення нормативно-правової бази у сфері рекультивації земель та формування державної політики щодо охорони ґрунтів і відновлення земельних ресурсів на території Охтирського та Роменського районів Сумської області.