Abstract:
У кваліфікаційній роботі досліджено питання рекультивації земель, порушених у процесі будівництва нафтопроводів, з акцентом на збереження родючості глибоких чорноземів Лісостепу України та мінімізацію негативних змін ґрунтового покриву. Актуальність теми зумовлена тим, що лінійне будівництво супроводжується механічним порушенням ґрунтового профілю, змішуванням горизонтів, ущільненням, втратами гумусового шару та зниженням продуктивності земель, а отже потребує чітко регламентованих і технологічно обґрунтованих рішень щодо відновлення.
Метою роботи є розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення системи рекультивації земель при будівництві нафтопроводів на потужних чорноземах для забезпечення їх ефективного відновлення та попередження деградаційних процесів. У ході дослідження узагальнено світовий і вітчизняний досвід рекультивації порушених земель та проаналізовано чинну нормативно-правову базу у сфері охорони ґрунтів і рекультиваційних робіт. Опрацьовано методичні підходи до розроблення робочих проєктів землеустрою щодо зняття, складування, перенесення та нанесення родючого шару ґрунту в межах будівництва нафтопроводів. Проведено аналіз проєктної документації 2007– 2024 років, що дозволило виявити типові технологічні та організаційні недоліки, які призводять до втрат родючості, а також визначити напрями їх усунення. Для оцінки впливу будівельних робіт на стан ґрунтів використано еталоннопорівняльний підхід, який дає можливість зіставляти показники порушених ділянок із наближеними до природного стану еталонними умовами та обґрунтовувати необхідні відновлювальні дії.
За результатами роботи запропоновано комплекс удосконалених технічних і організаційних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу будівництва нафтопроводів на ґрунтовий покрив, підвищення якості рекультивації та посилення контролю за виконанням вимог охорони земель. Обґрунтовано доцільність вдосконалення законодавчо-нормативних механізмів стимулювання та відповідальності у сфері рекультивації, а також перспективність упровадження сучасних рішень, зокрема безтраншейних технологій як способу зниження площі та глибини порушення ґрунтів. Окрему увагу приділено можливостям використання механізмів міжнародного фінансування для підтримки відновлення порушених земель і збереження родючості чорноземів як ресурсу стратегічного значення. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх застосування під час підготовки робочих проєктів землеустрою при будівництві нафтопроводів, удосконалення нормативно-правової бази у сфері рекультивації земель та формування державної політики щодо охорони ґрунтів і відновлення земельних ресурсів на території Охтирського та Роменського районів Сумської області.
Description:
The qualification thesis examines the issues of land reclamation disturbed during oil pipeline construction, with a focus on preserving the fertility of deep chernozem soils of the Forest-Steppe zone of Ukraine and minimizing negative changes in soil cover. The relevance of the topic is determined by the fact that linear construction is accompanied by mechanical disturbance of the soil profile, mixing of horizons, compaction, loss of the humus layer, and a decline in land productivity, which necessitates clearly regulated and technologically sound land restoration measures.
The aim of the study is to develop scientifically substantiated recommendations for improving the land reclamation system during oil pipeline construction on deep chernozems in order to ensure their effective restoration and prevent degradation processes. The research summarizes international and national experience in the reclamation of disturbed lands and analyzes the current regulatory and legal framework in the field of soil protection and reclamation activities. Methodological approaches to the development of working land management projects for stripping, stockpiling, transferring, and reinstating the fertile soil layer within oil pipeline construction zones are examined. An analysis of design documentation from 2007 to 2024 was conducted, which made it possible to identify typical technological and organizational shortcomings leading to soil fertility losses and to determine directions for their elimination.
An benchmark-comparative approach was applied to assess the impact of construction works on soil conditions, enabling comparison of disturbed areas with reference sites close to natural conditions and justification of appropriate restoration measures. Based on the research results, a set of improved technical and organizational measures aimed at reducing the negative impact of oil pipeline construction on soil cover, improving the quality of reclamation works, and strengthening control over compliance with land protection requirements is proposed. The feasibility of improving legislative and regulatory mechanisms for stimulation and liability in the field of land reclamation is substantiated, as well as the prospects for implementing modern solutions, including trenchless technologies as a means of reducing the area and depth of soil disturbance. Particular attention is paid to the possibilities of using international financing mechanisms to support the restoration of disturbed lands and preserve chernozem soil fertility as a resource of strategic importance.
The practical significance of the obtained results lies in their applicability in the preparation of working land management projects for oil pipeline construction, improvement of the regulatory framework for land reclamation, and formation of state policy on soil protection and land resource restoration in the Okhtyrka and Romny districts of Sumy region.