Abstract:
У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методичні засади деградації земель як еколого-економічної проблеми, проаналізовано сучасні підходи до визначення економічних втрат, спричинених зниженням родючості ґрунтів та ерозійними процесами. Надано характеристику природно-ресурсних умов території дослідження, визначено масштаби деградаційних проявів та оцінено їх вплив на продуктивність земель, урожайність і економічні результати землекористування.
У роботі проведено кількісну оцінку економічних втрат, виконано аналіз структури деградованих угідь та визначено їх просторову неоднорідність. Запропоновано напрями відновлення земель із різним ступенем деградації, обґрунтовано застосування ґрунтозахисних технологій та заходів консервації з урахуванням принципів сталого землекористування. Розроблені рекомендації формують науково-практичну основу для підвищення екологічної стійкості агроландшафтів, зниження економічних збитків та раціонального використання земельних ресурсів.
Результати дослідження можуть бути використані землекористувачами, органами місцевого самоврядування, у проєктуванні землеустрою та подальших наукових дослідженнях.
Description:
The qualification work examines theoretical and methodological foundations of land degradation assessment as an ecological and economic issue and analyzes approaches to estimating economic losses caused by soil erosion and reduction of fertility. The natural and land-use characteristics of the study area are described, the extent and spatial distribution of degradation processes are evaluated, and their influence on land productivity and agricultural efficiency is assessed.
A quantitative estimation of economic losses was performed, the structure of degraded land was analyzed, and differentiation by degradation intensity was established. The research proposes restoration strategies for lands with different degrees of degradation and substantiates the use of soil-protective measures and conservation practices based on sustainable land management principles. The developed recommendations contribute to improving ecological stability, reducing economic losses, and ensuring rational land use. The results can be applied in land management practice, agricultural planning, environmental policy-making, and scientific research.
