Оцінка шляхів забезпечення раціонального використання лучних угідь заплави р. Псел (Сумська область)

Abstract

У роботі подається аналіз продуктивності заплавних лук р. Псел під впливом випасу, сінокосінь і рекреаційного навантаження. На основі отриманих результатів подано оцінку шляхів забезпечення раціонального використання заплавних лук р. Псел у межах Сумської області. Заплавні луки річки Псел є унікальними природними екосистемами Лівобережного Лісостепу України, які відіграють важливу біосферну, середовищестабілізуючу та господарську роль. Проте внаслідок інтенсивного антропогенного впливу (зокрема, надмірного випасу худоби, безсистемного сінокосіння та зростаючого рекреаційного навантаження) спостерігається деградація лучних фітоценозів та пасовищна дигресія. За таких умов оцінка продуктивності цих угідь та розробка науково обґрунтованих шляхів їхнього раціонального використання є надзвичайно актуальним завданням для збереження біорізноманіття та підтримання екологічної рівноваги регіону. Метою кваліфікаційної роботи є оцінка продуктивності заплавних лук р. Псел у межах Сумської області, проведення комплексного аналізу шляхів оптимізації користування заплавними луками р. Псел і розробка рекомендацій щодо їх охорони й раціонального господарського використання. Результати оцінки продуктивності заплавних луків р. Псел дозволили розробити заходи щодо підвищення продуктивності природних пасовищ і сінокосів, сформованих у заплаві р. Псел у межах Сумської області. Було визначено оптимальне пасовищне навантаження на рівні 1,4 гол./га, що узгоджується з нормативними показниками для Лісостепової зони України (2–3 гол./га). Запропоновано схему пасовищезміни на основі загонно-порційної системи, яка забезпечує раціональне використання лучних угідь. Для підвищення якості луків у режимі сінокосіння обґрунтовано необхідність дотримання оптимальних строків і кратності укосів, зокрема рекомендовано одноразове скошування з чергуванням ранніх і пізніх строків. Мінімізація рекреаційного впливу досягається за умови дотримання норм рекреаційної ємності території, коли антропогенне навантаження не спричиняє деструктивних змін у структурі та функціонуванні рослинного покриву Нормування пасовищних, сінокісних і рекреакційних навантажень сприяє формуванню кормової маси з підвищеним вмістом сирого протеїну, що зумовлено високою часткою злаків і бобових видів у складі травостою. Водночас надмірне антропогенне навантаження на лучні фітоценози призводить до зниження їхньої продуктивності, а також до погіршення кормової якості сіна.