Резистентність організму телят у періоди постнатального росту та розвитку та її корекція

Abstract

В оформленій дисертації теоретично узагальнено, науково обґрунтовано дані результатів досліджень з питань формування резистентності організму, його стійкості після народження та в критичні періоди життєдіяльності, залежно від характеристик процесу дихання, гомеостатичного стану та її корекція. Матеріал оформлений в роботі отриманий у 9 послідовних серіях дослідів за періодами критичного росту та розвитку тваринного організму. Наукова новизна полягає в тому, що на першій стадії досліджень, яка складається з восьми етапів, вивчали динаміку формування резистентності організму телят у критичні періоди росту та розвитку від народження до періоду стабілізації. При проведенні досліджень використовували матеріальну базу приватного акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство по племінній справі в тваринництві», «ЦВД» (центр ветеринарної діагностики, м. Київ). Встановлено, що у функціонально активних телят після народження співвідношення формених елементів крові у лейкограмі суттєво відрізняється від показників даної формули телят, які при народженні мали ознаки порушення акту вдиху та видиху (дослідні тварини другої групи). У функціонально активних телят в зразках крові відібраних з судин пуповини кількість білих кровяних клітин виявилась в 1,72 рази менше, ніж їх кількість в крові тварин другої групи. У телят, які при народженні мали порушення процесу дихання, еозинофілів в лейкограмі було в 1,25 рази більше, а нейтрофілів менше в 1,32 рази, ніж у тварин контролю (p<0,01). У дослідних телят, з різним рівнем порушення процесу дихання відсоток нейтрофілів виявився в 1,32 рази, сегментоядерних нейтрофілів в 1,77 рази менше (р<0,01), паличкоядерних в 1,16 рази більше (р<0,05), ніж в лейкограмі телят контролю. Здатність лейкоцитів крові до знешкодження чужерідних тіл, фагоцитарний індекс у функціонально активних тварин був в 1,16 рази (р<0,05), а завершеність процесу фагоцитозу в 1,32 рази (р<0,01) більше. Ядерний індекс у телят першої групи виявся в 1,78 рази менше (р<0,01), а індекс резистентності в 2,26 рази більше (р<0,01), ніж у телят другої дослідної групи, які при народженні мали порушення використання Оксигену з зовнішнього середовища. Мікробне число виявилось більше у лейкоцитів крові телят функціонально активних і воно переважало цей показник тварин, які народилися з ознаками порушення процесу дихання, в 1,36 рази (р<0,01). Більше в крові телят визначився і відсоток активних лейкоцитів. У перший критичний період життєдіяльності функціонально активних тварин (ребілдинг-період, 12 година після народження), в крові підвищується кількість лейкоцитів в 1,29 рази, сегментоядерних нейтрофілів в 1,80 рази (р<0,01), що є ознакою направленості процесів формування фізіологічного профілю крові. У дослідних тварин, які народились з ознаками порушення акту вдиху і видиху, даний процес не має вірогідних змін щодо підвищення загальної кількості білокрівців (в 1,06 рази), а відсоток сегментоядерних лейкоцитів підвищився у порівнянні з даними показниками після народження, в 2,60 рази (р<0,001). У критичний період (12 година після народження) для телят незалежно від характеристики акту дихання виявлена загальна тенденція змін у лейко грамі, яка характеризується зниженням відсотка лімфоцитів в 1,61–2,63 рази (р<0,001) до кінця даного критичного періоду. Завершеність фагоцитозу в лейкоцитах крові телят обох груп до ребілдинг-періоду підвищилась невірогідно (в 1,05–1,09 рази), індекс резистентності знизився в 3,00–6,79 рази (р<0,001). В крові телят активних функціонально та з ознаками порушення дихання ВАЛ знизився: в 1,57 рази у контрольних тварин і в 2,75 рази у дослідних телят (р<0,001). За цей період лейкоцитарний індекс інтоксикації у телят контролю практично не змінився. У дослідних телят ЛІІ підвищився в 4,60 рази (р<0,001). НЛК вірогідно підвищився у тварин обох груп, в 2,28–4,40 рази (р<0,0001). Індекс нейтрофільного зсуву знизився в 6,63–5,72 рази (р<0,001) по групах телят. Наведенні дані демонструють продовження процесів направлених на формування фізіологічного профіля крові. Дані отримані у даному досліді свідчать, що у дослідних телят процес лейкоцитопоезу відбувається менш інтенсивно. В імпринтинг-період, кінець першого тижня життя телят, тобто 6 доба після народження (третій етап досліджень), кількість білих клітин в крові тварин контролю у порівнянні з двома попередніми періодами практично не змінилась. В той же час, відбуваються значні змини у співвідношення різних форм лейкоцитів. У тварин, які при народженні мали порушення в процесі дихання, кількість білокрівців в крові виявилась в 1,12 рази (р<0,05) менше, ніж у ребілдинг-період і відповідає показнику після народження. Відсоток базофілів та еозинофілів підвищився до цього періоду в 1,21–1,36 рази (р<0,05) у тварин дослідної групи. У імпринтинг-період найбільш значно змінюється нейтрофільний пейзаж крові телят. У тварин клінічно здорових, функціонально активних вміст нейтрофілів знижується до фізіологічної норми. У тварин, що народились з наявними проблемами в процесі дихання їх кількість залишається в 1,55 рази менше (р<0,01). У попередній ребілдинг-період, сегментоядерних нейтрофілів визначено в 1,76 рази менше у телят контролю (р<0,01). У тварин даної групи в крові підвищується вміст лімфоцитів та моноцитів, в 1,90–2,14 рази (р>0,01). У телят, які мали ознаки порушення дихання при народженні, в імпринтинг-період вміст лімфоцитів в крові не змінюється у порівнянні з ребілдинг-періодом. Їх кількість залишається в 1,90 рази (р>0,001) менше, ніж у тварин активних функціонально, моноцитів підвищується у 3,38 рази (р>0,001). Захисна спроможність (фагоцитарна активність) білокрівців крові телят здорових при народженні була в 1,19 рази більше (р>0,05), ФЧ та ФІ крові також виявилась вірогідно більше (р>0,01). Про більш високий рівень резистентності організму функціонально активних телят свідчить індекс резистентності, який виявся в 3,47 рази більше, КАФ більше у 1,83 рази (p>0,01), а мікробне число в 2,18 рази (р>0,01). Порушення процесу дихання у тварин підвищує вірогідно лейкоцитарний індекс інтоксикації, у 2,18 рази, а індекс лейкоцитів – в 2,81 рази (p>0,001). Результати досліджень у цей критичний період життя телят за умов їх народження активними свідчать про активацію факторів клітинного захисту організму. У тварин, з ознаками порушення процесу дихання до ребілдинг-періоду активація даних процесів практично не виявляється. На 15 добу після народження тварин (період депресії стрес-реакції, четвертий етап досліджень), активність лейкоцитопоезу знижується у телят незалежно від стану при народженні, в 1,11–1,08 рази. У телят контрольної групи, функціонально активних тварин, кількість нейтрофілів знижується у порівнянні з попереднім періодом і вона виявилась в 1,20 рази менше, ніж у імпринтинг-період (p<0,05). У телят, які мали порушення фізіологічності актів вдиху і видиху, зниження кількості нейтрофілів було незначним, в 1,03 рази. Можливо, це свідчить про слабку активність захисних механізмів в організмі. Паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів в крові контрольних тварин виявлено у 1,77–2,16 рази менше. Паралельно з цим виявлено, що порушення процесу дихання у телят до даного періоду збільшується відсоток лімфоцитів в 1,18 рази (p<0,05). У телят функціонально активних сегментоядерних нейтрофілів в крові було в 1,77 рази більше, ніж у контрольних тварин. Лімфоцитів виявлено у даних тварин в крові в 2,36 рази менше (p<0,001). В період депресії стрес-реакції процес лейкоцитопоезу має загальну спрямованість і супроводжується зниженням активісті факторів захисту організму телят обох груп. Поряд з цим, активність факторів захисту організму, такі як індекс завершеності фагоцитозу та ядерний індекс виявилися в 1,30–1,15 рази менше у тварин, що мали ознаки порушення процесу дихання(р<0,05). Відсоток активованих фагоцитів, КАФ та МЧ переважали у телят здорових клінічно – в 2,98, в 1,88 та 2,04 рази (p<0,001). Індекси резистентності організму телят у період депресії стрес-реакції продовжили зниження активності у порівнянні з їх даними у попередній критичний період. Лейкоцитарний ІІ у телят контролю знизився у порівнянні з даним показником у імпринтинг-періоді в 2,90 рази (р<0,001). У тварин дослідних зниження ЛІІ відбулось у 1,86 рази (р<0,01). В імунодефіцитний період, п’ятий етап досліджень, зниження кількості лейкоцитів у крові телят першої та другої групи зберігається. Відсоток лімфоцитів в крові тварин дослідної групи в цей період виявся в 2,16 рази (р<0,001), фагоцитарний індекс в 1,15 рази (р<0,05), індекс завершеності фагоцитозу в 1,19 рази (р<0,05), резистентності в 3,98 рази (р<0,001) менше, а ядерний індекс в 1,11 рази більше в крові телят, які мали порушення процесу дихання. До цього періоду, ВАЛ у крові телят досліду, виявся в 2,58 рази менше, КАФ в 1,72 рази (р<0,001). Відсоток активованих лейкоцитів забезпечив знешкодження мікробних тіл в 2,08 рази менше (р<0,001). Лейкоцитарний індекс інтоксикації, в імунодефіцитний період у телят контролю виявився в 7,22 рази менше, ніж у телят досліду (р<0,001), індекс зсуву лейкоцитів – в 3,39 рази (р<0,001). НЛК виявився більше у дослідних тварин в 4,20 рази (р<0,001). Дослідження у 2 місяць росту та розвитку організму тварин, тобто в період домінування (шостий етап досліджень) дозволили виявити наступне. Від імунодефіцітного періоду до періоду домінування спрямованість процесу лейкоцитопоезу змінюється. В цей період, в період домінування, кількість лейкоцитів в крові підвищується у порівняні з імунодефіцитним періодом в 1,18 рази (р<0,05) у контрольних, і в 1,07 рази у тварин дослідних. Відсоток нейтрофілів знижується до 17,59 ± 1,37, що в 1,75 рази менше, ніж у період імунного дефіциту (р<0,001). У порівнянні з дослідними тваринами нейтрофілів в крові тварин здорових клінічно було в 2,59–3,06 рази менше (р<0,01). У телят контролю, лімфоцитів в крові визначено в 1,98 рази більше, а моноцитів – 1,47 рази менше у порівнянні з даними показниками лейкоцитарної формули телят групи досліду. Активність лейкоцитів в крові телят функціонально активних (І група) в період домінування підвищилась. Фагоцитарна активність білокрівців в крові тварин активних функціонально підвищилась на 5,14 %, у порівнянні з попереднім, імунодефіцитним періодом, а у тварин досліду на 4,20 %. У порівнянні з імунодефіцитним періодом поглинальна здатність лейкоцитів підвищилась в 1,58 рази у тварин першої групи. Вона виявилась в 1,49 рази більше, ніж у тварин, які при народженні мали ознаки порушення процесу забезпечення організму Оксигеном (р<0,01). Фагоцитарний індекс був в 1,15 рази (р<0,05) більше у функціонально активних телят. Рівень ФА, показник ФЧ сприяли фагоцитарної активності лейкоцитів і вона відобразилась на здатності білокрівців знешкоджувати мікроби – на показниках мікробного числа. Так, білокрівці крові знешкоджували в 2,56 рази (р<0,001) менше мікробів у телят дослідної групи, (24,40 ± 1,32*109/л мікробів), ніж у тварин функціонально активних. Про низький рівень резистентності організму телят досліду свідчить те, що у період домінування ЛІІ, індекс зсуву лейкоцитів, НЛК у тварин дослідних залишались в 5,71 рази (р<0,001), в 6,43 рази (р<0,001), в 5,96 рази більше, (р<0,001) контрольних показників. На сьомому етапі досліджень (період ретардації) кількість кров’яних клітин в крові телят у порівнянні з періодом домінування невірогідно знижується. У лейко грамі телят першої групи відсоток нейтрофілів був в 2,20 рази менше, ніж у дослідних (p<0,001) тварин. Нейтрофілів двох інших форм, паличкоядерних та сегментоядерних було в 1,71–2,29 рази (p<0,001) більше в крові телят дослідної групи. Здатність білокрівців знешкоджувати чужерідні білки, у період ретардації знижується незначно, невірогідно – на 2,40 % та 1,60 %. Індекс ЗФ, ядерний індекс у період ретардації був вище у тварин першої групи – в 1,14–1,41 рази (р<0,05–р< 0,01). Резистентність організму телят (індекс резистентності) контрольної групи був у період ретардації в 3,99 рази більше, ніж даний показник дослідних тварин (р<0,001). Відсоток активованих лейкоцитів у крові телят контролю знизився у період ретардації на 5,56 %, а у тварин другої групи – підвищився на 3,02%, а кількість активованих фагоцитів (КАФ) знизилась у період ретардації в 1,13 рази (р<0,05). КАФ у телят другої групи не мала вірогідних змін. Лейкоцитарний індекс інтоксикації у телят клінічно здорових підвищився в 1,44 рази, а у телят другої групи – в 1,16 рази. ЛІІ в період ретардації у телят дослідної групи виявився в 4,53 рази більше у порівняні з показником у контрольних тварин (р<0,001). Восьмий етап досліджень, період стабілізації, (5 місяць життя телят) характеризується тим, що лейкоцитарна формула крові телят контрольної групи відповідає показнику фізіологічно зрілих тварин. У телят, які при народженні мали ознаки порушення процесу дихання, кількість лейкоцитів залишається в 1,32 рази більше (р<0,05). Загальна кількість білокрівців які формують профіль крові, нейтрофіли, у крові телят здорових клінічно виявились в 1,88 менше показника тварин другої групи (р<0,01). Інша група лейкоцитів, які відіграють значну роль у захисті організму, тобто лімфоцитів вміст коливався від періоду ретардації до періоду стабілізації незначно в крові телят першої групи, а у телят дослідної групи даний показник підвищився на 3,75%. Активність фагоцитарна лейкоцитів в крові тварин активних при народженні підвищилась в 1,11 рази. В цей період вона виявилась в 1,07 рази більше ФА крові телят другої групи. До періоду стабілізації ФЧ лейкоцитів в крові контрольних телят виявилась в 1,49 рази більше, ніж у попередній період, період ретардації і в 1,51 рази більше активності лейкоцитів в крові телят дослідної групи (р<0,01). Ядерний індекс, індекс резистентності у телят контролю в період стабілізації виявились в 1,23 (р<0,05) – 3,13 рази більше, ніж у дослідних тварин (р<0,001). Лімфоцитів відсоток активованих в крові тварин контрольних виявився в 1,75 рази більше, ніж у тварин дослідної групи (р<0,01), а КАФ була більше в 1,23 рази (р<0,05). Лейкоцитарний індекс, НЛК у тварин контролю були в 1,18–3,38 рази менше у порівнянні з показниками даних індексів (р<0,01) телят дослідної групи. Індекс нейтрофільного зсуву в періоду стабілізації залишався в 1,31 рази менше у тварин контрольної групи (р<0,01). На другій стадії досліджень (дев’ятий етап) проведені дослідження дозволили встановити активність процесів ПОЛ у телят впродовж перших 5 місяців життя, від народження до періоду стабілізації. Порушення здатності організму використовувати Оксиген з повітря, фізіологічності процесу дихання супроводжується високим рівнем активації ПОЛ у телят, які народилися з ознаками порушення процесу дихання. За весь період досліджень, впродовж 5 місяців, від народження до періоду стабілізації у телят з вищезазначеними ознаками вірогідно більше залишалась активність каталази, переважав вміст гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду в крові та в еритроцитах. За цих умов вірогідно знижується пероксидна резистентність еритроцитів, АОА у тварин дослідних. Необхідно відмітити, що процеси ПОЛ найбільш інтенсивно протікають в еритроцитах. Вірогідно більше виявся вміст первинних, вторинних продуктів ПОЛ та Шиффових основ в гемолізатах еритроцитів телят другої групи (р<0,01–р<0,001). Десятий етап досліджень (третя стадія) був спрямований на визначення впливу корекції на резистентність організму телят у критичні періоди життєдіяльності. Встановлено, що корекція позитивно впливає на процеси гемоцитопоезу, підвищує резистентність організму. Під його впливом лімфоцитарних форм білих клітин крові телят дослідних групи збільшується в 1,25 в 1,23 та в 1,14 рази (р<0,05). Їх активність залишається менше, порівняно з телятами контролю. ФЧ білокрівців крові тварин дослідних груп був у 1,55, в 1,27, в 1,10 рази менше (р<0,01; р<0,05). Під впливом корекції ядерний індекс у телят дослідних груп підвищився в 1,77, в 1,41, в 1,36 рази, а індекс резистентності – в 2,15, в 1,82 та в 1,47 рази, у порівнянні з телятами контрольних груп (р<0,01). До імунодефіцітного періоду росту та розвитку тваринного організму кількість лейкоцитів у крові телят, що народилися з порушенням процесу дихання знизилась у порівнянні з попереднім періодом досліджень. Однак, їх кількість залишалась в 1,51, в 1,46 та в 1,30 рази більше (р<0,01) у порівнянні з телятами контрольних групи. Ядерний індекс телят усіх груп знизився у імунодефіцитний період. Це зниження виявилось у тварин першої – четвертої контрольної групи в 1,26, в 1,73, в 1,51 та в 1,82 рази (р<0,01). Індекс резистентності знизився в 2,82, в 2,19 (р<0,001), в 1,18 рази (р<0,05) у тварин дослідних груп. В період домінування росту та розвитку організму, лейкоцитарна формула в крові телят змінюється. Підвищення білих клітин в крові дослідних тварин відбулося в 1,07, в 1,18 (р<0,05) та в 1,38 рази (р<0,01). Найбільш значні зміни встановлені у нейтрофільній частці лейкограми. З часом, під дією корекції, підвищується ФА лейкоцитів. Вона у крові телят дослідних груп в період домінування виявилась в 1,08, в 1,11 та в 1,13 рази більше, ніж у імунодефіцитний період (р<0,05). У телят контрольних груп індекс резистентності в період домінування залишався як і у попередній період в 3,11, в 2,97 та в 1,77 рази (р<0,001), а відсоток активованих лімфоцитів виявився в 2,03, в 1,82 та в 1,75 рази більше (р<0,001). Під впливом корекції, кількість лейкоцитів в крові телят в період ретардації підвищилась в 1,36, в 1,30 та 1,22 рази (р<0,01). Однак, вміст нейтрофілів в крові телят другої та третьої дослідної групи все ще залишався в 2,05–1,89 рази більше показника телят контрольної групи (р<0,01). У період ретардації, під впливом корекції, ФА білокрівців в крові телят усіх груп поступово підвищувалась (р<0,05). Процес завершеності фагоцитозу був більше в 1,11, в 1,10 та в 1,09 рази у телят дослідних (р<0,05), ядерний індекс у тварин даних груп коливався і був в 1,63, в 1,78 та в 1,46 рази менше, ніж у телят контрольних групи (р<0,01). За умов корекції ІР залишався у телят дослідних груп менше, в 4,31, в 3,09 та в 2,29 рази (р<0,001). В цей період, в період ретардації, відсоток активованих лімфоцитів в крові телят дослідних виявився в 2,26, в 1,79 та в 1,53 рази (р<0,01) менше показника контрольних телят. КАФ у крові телят контролю був в 1,68, в 1,40 та в 1,27, а мікробне число в 2,14, в 1,64 та в 1,44 рази більше (р<0,01). Дослідження дванадцятого етапу включали в себе науково-виробничий дослід в умовах виробництва. Використовували поголів’я корів та телят «Чернігівського головного підприємства по племінній справі в тваринництві». Ефективність корекції резистентності організму телят – підвищила збереженість телят на 25,61, на 30 та на 10 %. Отримано прибутку від 214,29 грн до 300 грн. на одну дослідну тварину, що свідчить про необхідність корекції резистентності організму телят з використанням науково обґрунтованої схеми. На основі матеріалів дисертаційної роботи розроблено науково-практичні рекомендації «Корекція резистентності організму телят залежно від стану при народженні». Наукова новизна роботи підтверджена свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 138044 «Резистентність організму телят після народження та у імпринтинг-періоді залежно від функціонального стану», №138044, 2025. Результати досліджень увійшли у навчальні посібники «Фізіологія серцево-судинної системи» та «Пренатальна патологія та неонатологія», які можуть бути додатковим джерелом наукової інформації для самостійної підготовки здобувачів вищої освіти, проведення лекційних і лабораторно-практичних занять з курсу «Ветеринарна медицина» за спеціальністю 211 – Ветеринарна медицина та 212 – Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза.